Поки Кличко залишається «весільним генералом» у КМДА, його команда активно грабує киян

Наш Віталій Кличко, виявляється, увійшов у Міжнародний зал боксерської слави. У нью-йоркському музеї боксу, що розташований у селі Каннастота, поблизу

 

головного міста Нового Світу, він залишив відбиток свого кулака, який, за традицією, залишають нові члени залу. 

 

Саме так було вшановано його 45 перемог на професійному рингу, 41 з яких — дочасна. Церемонію долучення нової боксерської легенди відвідала тисяча шанувальників боксу. Водночас у списку видання «Індепендент» київський мер зайняв 5-те місце у топ-10 спортсменів, які стали політиками. 

 

Тож на Заході міський голова столиці України, як ми бачимо, продовжує здобувати популярність: спочатку власними кулаками, а нині — шлейфом минулої слави. Яку принесли Віталію ці ж самі кулаки. 

 

Успіхів же на головному місці нинішньої роботи знайдеться значно менше. І всі вони суттєво дрібніші, ніж перемоги на боксерському рингу. Натомість недоліків кияни можуть нарахувати значно більше. Причому йдеться не лише про своєрідну манеру спілкування та невміння висловлювати свої думки, що робить мера Кличка автором численних мемів. 

 

Глибинна проблема його мерства — в суттєвому підвищенні цін на комунальні послуги і не тільки, а також зниження якості життя у столиці України. Як і більшості поганих керівників, Віталію Кличку постійно хтось заважає. Але експерти зазначають: головна проблема — у необдуманих рішеннях, пасивності міського голови та надмірній націленості на своїх міжнародних вояжах, у той час, коли міське господарство залишається в руках його команди, до якої є чимало запитань. Відтак і результати маємо відповідні. 

Чи не найбільша біда киян — стан доріг. І якщо раніше, за часів діяльності менш відомих у світів київських мерів, вони суттєво — у кращий бік (!) — відрізнялися від автошляхів більшості обласних центрів, то сьогодні ситуація змінилася. І дороги у столиці, за невеликим винятком, нічим не кращі за вулиці і провулки пересічних райцентрів. 

 

Це, звичайно, позитивно впливає на самооцінку мешканців віддалених населених пунктів України, які сьогодні радо констатують: «А у нас дороги кращі, ніж у столиці!».

 

Але ж головним завданням мера Віталія Кличка мало бути зовсім не це! Не опустити Київ до рівня депресивних селищ, а навпаки, стати орієнтиром ефективності господарювання.

 

Що, здавалося б, зов­сім не важко, особливо з точки зору міського бюджету, одного з найпотужніших в Україні. 

 

Із київських доріг навесні зі снігом сходить асфальт. Ознака перших теплих днів — початок так званих ямкових ремонтів і перекриття мостів, що перетворює Київ у вселенський затор. Але найгірше навіть не це. Найгірше, що, наприклад, цьогоріч навесні проблема виглядала значно гострішою, ніж у 2017 році. А торік усе було значно гірше, ніж у 2016-му... І так далі... Наразі навіть важко уявити собі, що буде з нашими дорогами навесні 2019 року. 

Із 14 липня у столиці вдвічі дорожчає комунальний транспорт. Найгірше у цій ситуації не сам факт, а те, що громадськості так і не показали економічного обґрунтування цього кроку. Громадські активісти зазначають: якщо проаналізувати аргументи команди нинішнього київського мера, то можна побачити, що те ж саме стверджували і Омельченко, і Попов. Але тоді нинішні представники міської влади судилися, намагалися через судові рішення скасувати незаконне подорожчання, яке було спрямовано лише для наповнення кишень екс-мерів. Нині ж, добравшись до жаданих крісел, мовчать, немов набравши у рот води. 

 

Про обов’язкову наявність конкретної аргументації кажуть і експерти. Економічний висновок, на їх твердження, має бути розроблений відповідно до Наказу Міністерства транспорту №1175 «Про затвердження методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту». 

 

«Ціни на електроенергію, газ, пальне — це лише перший із двох складників. Голов­ним показником у розрахунку тарифу, без якого ніяк не обійтись при наданні економічного обґрунтування, є пасажиропотік. А ось реального обліку пасажиропотоку в нас просто немає. Тож вести мову про економічну доцільність підвищення цін на проїзд просто не доводиться», — каже голова ради «Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури» Володимир Наумов. 

 

Кількість перевезених людей, на думку експерта, має базуватися на даних, підсумованих за інформацією, зібраною в квитково-облікових листах, які щодня мусять вести водії. «Головною метою для водіїв є збори максимальної кількості коштів упродовж робочого дня, тому в своєму квитково-обліковому листі вони, як правило, вказують значно менші цифри. Це дає свого роду мінімізацію валового доходу, а отже, й податків. Вони показують удвічі менше перевезених пасажирів — відповідно, менше грошей потрапляє на розрахунковий рахунок, що згодом призводить до несплати податків у потрібному обсязі», — продовжує Наумов, зазначивши, що ці дані у Києвi занижені в 2-2,5 раза. 

 

Відтак чергове підвищення вартості проїзду — це не обґрунтована необхідність, а чергова «хотєлка» мера, яка працюватиме лише на добробут його команди. 

Заробляти на смітті, як дослідили столичні активісти, уміють не лише у Львові. Просто в місті Лева оборудки з відходами призвели до трагедії, а тамтешній мер — політична фігура. У Києві, як виявляється, ситуація схожа. 

 

Уже кілька днів, як усі столичні мешканці платять за вивезення непотребу за підвищеними тарифами. З 10 червня комунальне підприємство «Київкомунсервіс» підвищує тарифи на вивіз сміття. Ставки зросли приблизно на третину. Крім того, тарифи на вивіз сміття прив’язали не до метражу квартири, а до кількості зареєстрованих мешканців.

 

У розрахунках, оприлюднених підприємством, раніше вказувалося, що сума платежу збільшиться на третину з 74,45 грн. до 99,70 грн. за кубічний метр. Для бюджетних організацій плата стане ще більшою: із 79,84 грн. до 106,36 грн., а для комерційних структур вона зросте із 92,78 грн. до 131,63 грн.

 

У комунальному підприємстві підвищення тарифів пояснюють зростанням цін на паливно-мастильні матеріали і збільшеним розміром мінімальної зарплати. Так, наприклад, з моменту останнього перегляду тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали зросли на 23,2%, мінімальна зар­плата — на 16%.

 

Крім того, на їхню думку, підприємство не може не брати до уваги заплановане триразове збільшення тарифу на захоронення твердих побутових відходів на полігоні № 5 у селі Підгірці.

 

Про всяк випадок нагадаємо: перегляд тарифів на вивезення твердих побутових відходів був ініційований у квітні поточного року.

Невдовзі у столиці України стане суттєво дорожчою холодна вода. Тарифи у столиці підвищать після того, як це рішення буде затверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.

 

«Підвищення буде обов’язково, тому що воно затверджене, але остаточно затвердити повинна комісія НКРЕКП. Ми чекаємо, коли комісія це затвердить. Це не прив’язано до 1 червня, це прив’язано до роботи самої комісії. Як тільки вона затвердить, далі буде публікація на сайті, в ЗМІ, і після цього вже буде підвищення. Там буде повне роз’яснення — як буде вважатися, з якого числа і так далі», — повідомили в прес-службі «Київводоканалу».

 

На сьогодні 1 куб. метр холодної води для жителів столичних багатоповерхівок обходиться в 15,49 грн. Із цієї суми 8,28 грн. — це оплата за 1 куб. м водопостачання, 7,21 грн. — за 1 куб. м водовідведення.

 

Експерти зауважують: підвищення цін необґрунтовані, адже водоканалам вигідно накручувати тарифи. «Підвищення тарифів на холодну воду в столиці економічно необґрунтоване. В основі тарифоутворення лежить витратний підхід формування тарифів. Усi валові витрати підприємства закладаються в тарифи. З таким підходом можна з будь-якого приводу анонсувати підвищення тарифів. Водоканали зацікавлені накручувати тарифи і не ремонтувати мережі. Чим більше втрат води, тим більше прибутку. Вони працюють за схемою: чим більший тариф, тим більший прибуток. Поки не зміниться система утворення тарифів, ні про яку економічну обґрунтованість не може бути й мови», — сказав юрист, директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко.

 

Експерт наголошує: ціни є економічно обґрунтованими тільки тоді, коли тарифи фіксуються і держава змушує підприємства, що надають комунальні послуги, знижувати їх собівартість. «Те, що відбувається зараз, є економічним шахрайством», — резюмував Сергієнко.

Окрім суто тарифних кроків, команда Віталія Кличка вміє піднімати ціни на товари і послуги для киян буквально на порожньому місці, — у сферах, на які вона нібито не має впливу.

 

Скажімо, водії автомобілів, які користуються скрапленим газом, знають: ціна літра у столиці є значно вищою, ніж навіть у сусідніх населених пунктах. Іноді на 1-1,50 грн. Причина — зниження конкуренції на ринку, яку штучно створила команда Віталія Кличка, змусивши демонтувати частину дрібних заправних станцій. 

 

Підстава для демонтажу була більш ніж благородна: побоювання про безпеку киян, яким могли загрожувати такі станції поблизу їхнiх житлових будинків.

 

Експерти при цьому зазначають: з одного боку, якщо КМДА так піклується про безпеку киян, то чому вона дозволяє споруджувати в безпосередній близькості від будинків звичайні бензинові заправки? Переважно великих компаній, які вміють «домовлятися» з командою Кличка. 

 

З іншого боку, чому в Європі, скажімо в Польщі, «бочки» зі скрапленим газом ставлять за кілька метрів від житлових будинків, і це жодним чином не впливає на безпеку?

Питання риторичне. Адже одну гривню на літрі можна легко розділити між всіма зацікавленими особами. Так само, як і «правильно» використати збільшені кошти, отримані від безальтернативного метрополітену.

 

Деяким киянам лише за проїзд треба буде віддати третину свого доходу! Не кажучи вже про воду, сміття та інші «новації» команди Віталія Кличка. 

 

Може, й справді нашому меру краще було б залишатися у західних музеях i розповідати різні цікаві речі про Київ, ніж погіршувати життя його мешканцям?