Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Хазяїн труби: США готуються запровадити санкції щодо будівничих газогону «Північний потік-2»
06.06.2018
На шляху до Європи черговому російському «потоку» доведеться поборотися з американськими санкціями.
Росіяни та «Газпром» уже практично живуть у новій газотранспортній реалії, якою має стати новий трубопровід «Північний потік-2»: політичний проект в обхід України, який має надати домінантного становища Німеччині та унезалежнити Європу від американського впливу. А натомість поставити її під вплив Росії.
Утім події останніх днів показують, що росіянам тішитися завчасно — Сполучені Штати не готові просто так поступитися власними інтересами на користь Кремля.
І готові застосувати свою головну зброю у такій ситуації, яка вже довела власну ефективність, — санкції.
Точка зіткнення різних інтересів
Російські та проросійські паливні експерти в один голос стверджують: перешкодити Володимиру Путіну тягти свій газогін із Росії до Західної Європи не в силі ніхто.
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич стверджує: «потік» — задоволення не з дешевих, на реалізацію проекту не пішли б і не витрачали б кошти, якби були ризики, що його не зможуть завершити.
За його словами, США не зможуть запровадити санкції проти європейських підрядників проекту. «Відповідно до закону, який був ухвалений конгресом США, санкції доведеться узгоджувати, а Конгрес буде категорично проти.
Тому санкції американцями не можуть бути запроваджені в такому варіанті взагалі», — переконаний експерт.
Інші його колеги ситуацію у Конгресі оцінюють трохи стриманіше. На думку екс-міністра енергетики Олександра Гудими, американські санкції таки залишатимуться ефективною зброєю у руках цієї держави. І спочатку вони зможуть призупинити спорудження газогону, а потім і зовсім зупинити проект.
Що ж стосується коштів, закопаних у морське дно, то Росія у цьому плані традиційно готова йти ва-банк, адже її політичні проекти є пріоритетними.
Для ілюстрації можна згадати «Південний потік», який російський президент Путін зупинив практично особисто, і про втрачені гроші у цей момент взагалі не йшлося.
«Іде відкрита війна, ніхто цього не заперечує, бо є Європа, яка сприймає Путіна. У світі йде війна, й ні для кого не секрет, що витрачаються величезні кошти, які йдуть до кишень європейським політикам для того, щоб їх перетягнути на бік Росії з метою скасування санкцій. Тому триває боротьба, яка є справедливою. Не можна в таких умовах, коли Росія захоплює чужі території, збиває літаки, грати з нею в піддавки, — каже Гудима. — Врешті-решт, якщо позиція США й надалі залишиться чіткою та сильною, це все ж таки змусить Європу відмовитися від будівництва «Північного потоку-2».
«Північний потік-2» як передвісник війни на Донбасі
Збитки України від цього проекту становитимуть близько 2 мільярдів доларів на рік. А сама ГТС, по суті, може стати нерентабельною.
Для Німеччини ж ситуація виглядає цілком навпаки. З економічної точки зору, газопровід дуже вигідний.
За словами виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександра Леонова, Німеччина має і геополітичну зацікавленість: таким чином країна стане найбільшим газовим хабом у Європі.
Але для Німеччини це також можливість встановити жорсткий транзитний диктат для Росії і вимагати економічні преференції.
В Німеччині, на думку аналітиків, є компанії, залежні від газу, а також транспортувальні газові компанії, потужні лобістські групи. У їх консолідації далися взнаки лобістські зусилля Росії.
«В Німеччини через нову конфігурацію влади — союз між Ангелою Меркель і соціал-демократами — немає запобіжника, щоб не допустити енергетичного шантажу України з боку РФ. Соціал-демократи нерівно дихають до Росії, особливо до «Північного потоку-2», — каже директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
На його думку, небезпека цього проекту для України залишається максимально великою — навіть попри всі обіцянки Європи зберегти для нас гарантований газовий транзит.
«Ми вже мали гарантії, які закінчилися нічим. Потім у підсумку всі говорили, що папір, на якому вони написані, нічого не вартий. Тому сподіватися на гарантії також не варто. Європа має зрозуміти, що в її інтересах, задля її ж безпеки, потрібно зберегти українську ГТС, щоб потім не шкодувати, що повторилося те, що робили з Німеччиною 1939 року», — заявив Олександр Гудима.
Втрати для нашої держави криються не лише у розрізі втрат від транзиту російського газу, а й від фактичного призупинення антиросійських санкцій.
«Санкції проти Росії — декорація для вистави. Пом’якшити не можна, тому що Захід підтримує Україну і відновлення нашої територіальної цілісності. Але й ефективність їх сумнівна — після того, як Німеччина погодила з Росією будівництво газопроводу «Північний потік-2». А це не сумісно з санкціями і демонстрація неефективності політики Заходу щодо стримання агресивних намірів РФ», — наголошує політолог Дмитро Снєгирьов.
На думку дипломата Олександра Хари, з одного боку, є санкції і міжнародна ізоляція Росії. «Але є «Північний потік-2» — проривна для Росії річ, що дозволяє путінському режиму вижити і мати ресурси для проведення агресивної зовнішньої політики. Тому в Путіна немає підстав для зупинення війни на Донбасі», — зауважує Хара.
Білий Дім: «Шановні, ви ризикуєте»…
Утім, російська ситуація виглядає безхмарно тільки в інтерпретації самих же росіян. Так, наприклад, час грає проти Кремля. Якщо, зокрема, Росія не почне серйозне будівництво до кінця 2019 року, то вона не зможе далі тиснути на Україну щодо угоди про транзит газу через нашу ГТС.
Тому що дія нинішнього контракту закінчується в 2019 році, і тоді «Газпром» буде змушений перепідписувати новий з Україною. А тому будь-яке уповільнення процесу може мати руйнівні наслідки для «Північного потоку-2».
Наразі, як вважають аналітики, Україна правильно інтерпретує ситуацію, пояснюючи зв’язок між газогоном та війною на Донбасі. По-друге, США хочуть постачати скраплений газ у Європу. І їм не потрібний конкурент у вигляді «Газпрому». А тому американці готуються знову використати свою санкційну зброю.
Нещодавно у західній пресі знову з’явилася інформація, що адміністрація президента США Трампа готується до запровадження санкцій проти енергетичних компаній Німеччини і низки інших європейських країн, що беруть участь у будівництві газопроводу «Північний потік-2».
Американські чиновники розглядають й інші шляхи блокування проекту «Північний потік-2», але більшість ключових фігур у Білому домі буцімто схиляються до санкційного сценарію.
Санкції можуть іще більше посилити напруженість у стосунках між США та Німеччиною, де офіційні особи сильно незадоволені діями президента Дональда Трампа щодо торгівлі, рішенням відмовитися від ядерної угоди з Іраном тощо.
Але адміністрація Трампа не особливо уважно дослухається до переживань своїх європейських колег. «Вони ні перед чим не зупиняться, щоб заблокувати «Північний потік», — цитують свої джерела журналісти. Адже, як відомо, адміністрація США виступала проти газопроводу з моменту, коли він уперше був оголошений, у 2015 році. Торік Конгрес ухвалив законопроект, який передбачає санкції за участь у проекті. У когорті противників «Північного потоку-2» також чимало країн Центральної та Східної Європи, які чудово розуміють, що проект збільшить залежність Європи від російського газу.
Державний департамент США поки не робить жодних офіційних заяв із цього питання. Лише — легенькі натяки, зазначаючи, що компанії, які працюють над проектом, мають зважати на ризики.
«Ми чітко дали зрозуміти, що компанії, які працюють у російському секторі енергетичних експортних трубопроводів, беруть участь у бізнес-сфері, яка несе ризик санкцій», — сказала прес-секретар Держдепартаменту.
А ТИМ ЧАСОМ...
Замість Росії — Катар
Український Президент Петро Порошенко повідомив, що дві наші країни проводять активні перемовини щодо поставок до нас катарського скрапленого газу.
На думку Порошенка, газ можуть поставляти через існуючий регазифікаційний термінал у Польщі. Свого терміналу, який мав бути споруджений поблизу Одеси, ми досі не маємо.
Президент також заявив, що існує домовленість із катарськими партнерами запросити до співпраці «наших друзів із Туреччини».
«Ми отримали їхнє запевнення у можливості реалізації проекту щодо поставок катарського газу напряму через Туреччину, а не тільки через Польщу. Ми будемо дуже раді відкрити наші двері для катарських компаній, щоб вони прийшли на український енергетичний ринок», — наголосив Порошенко.
