Кілька днів тому голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич і данський інвестор Ханс Олесен підписали меморандум про будівництво на території Коростишівського району норкової ферми.
Інвестиційним проектом передбачається зведення тваринницького комплексу на 5 тисяч маткових голів, потужність якого за п’ять років може зрости удвічі. Загальна сума інвестицій — 800 тисяч євро.
Утiм економічна привабливість об’єкта не викликала захоплення у вітчизняних екологів. 5 червня вони пікетуватимуть посольство Данії з вимогою зупинити переміщення небезпечних хутрових виробництв в Україну.
Активісти пояснюють: в ЄС триває процес законодавчої заборони виробництва хутра як жорстокої та шкідливої для довкілля галузі. І застерігають: це загрожує переміщенням небезпечних хутрових ферм в Україну через слабку систему екоконтролю в нашій державі.
Виробництво такого масштабу забруднює повітря, ґрунт і водойми шкідливими для здоров’я людей вірусами та бактеріями, які можуть бути стійкими до антибіотиків.
Через залишкові продукти діяльності ферм ґрунти втрачають родючість, а водойми висихають.
Саме через це, країни, що піклуються про своїх громадян, довкілля і права тварин, забороняють хутрові виробництва.
Першу норкову ферму на Житомирщині збудували голландцi два роки тому у селі Сінгури Житомирського району.
Бізнес виявився успішним, тому іноземні інвестори вирішили збільшити потужності підприємства й звернулися до місцевої громади з проханням виділити їм ще одну земельну ділянку.
Громадські слухання пройшли зі скандалом, розділивши присутніх на два майже однакові за чисельністю табори.
Противники розширення звинуватили голландців у тому, що ті прагнуть відкрити в Україні виробництво, яке давно заборонена в Європі.
Представник інвесторів Пітер Ван Ден Буекл категорично заперечив це звинувачення.
«Ми приїхали сюди не тому, що в ЄС закрили всі норкові ферми, — сказав він, — а тому, що вони працюють в Голландії, в Польщі, в Румунії, Данії, Італії, Іспанії — скрізь. Ще одна причина — наявність великої кількості кормів, адже ці тваринки — м’ясоїдні, тому використовуємо для них відходи курятини. Ми також помітили, що на польських норкових фермах працюють саме українці. Вони приїздять, аби заробити гроші. Тому ми й подумали, чому б не створити для них робочі місця в їхній країні».
