У взаєминах держави Україна та Міжнародного валютного фонду — і без того доволі непростих — з’явився ще один фактор ризику.
Це неузгодженість між Прем’єром Володимиром Гройсманом та очільником Міністерства фінансів Олександром Данилюком, яка вже призвела до відкритого конфлікту і навіть більше: вилилася у лист до послів «Великої сімки».
Міністр фінансів виступає проти урізання його повноважень, а Прем’єр–міністр вимагає відставки члена свого Кабінету, як колись казали, «за створення власного політичного іміджу».
Мінус 4 мільярди. Доларів!
Перед останніми вихідними міністр фінансів Данилюк написав листа, у якому сформулював кілька тез, які взагалі доволі важко поставити під сумнів: що без кредиту МВФ вистояти українській економіці буде доволі непросто. Особливо враховуючи пік зовнішніх платежів, який розпочнеться у наступному році.
«Нагадую, що затверджений парламентом Державний бюджет на 2018 рік базувався на припущенні, що Україна успішно реалізує програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це передбачає, в тому числі, створення Вищого антикорупційного суду. Критично важливим є голосування за закон в узгодженій iз нашими міжнародними партнерами редакції», — написав міністр.
І додав: якщо Верховна Рада не ухвалить цього рішення, на країну чекають «серйозні фінансові та політичні наслідки».
Невиконання програми МВФ, на його думку, позбавляє Україну можливості отримати кредити на фінансування держбюджету і довіри іноземних інвесторів. І це, за словами міністра, на тлі того, що впродовж наступних п’яти років Україні необхідно виплатити за зовнішніми боргами понад 23 млрд. доларів.
«У разі зриву програми видатки бюджету 2018 року мають бути скорочені на суму близько 4 млрд. доларів. Для стабілізації ситуації держава буде змушена витрачати свої золотовалютні резерви, що призведе до девальвації гривні та стрибка інфляції», — наголошує він.
Головний фінансист країни прогнозує, що подібний сценарій є загрозою національній безпеці країни та «відкине державу в розвитку на роки назад».
Саме так виглядали аргументи, з якими міністр фінансів звернувся до вітчизняних парламентаріїв: мовляв, доля України — у ваших руках. Тобто, підтримайте той варіант законопроекту про Антикорупційний суд, на якому наполягає Захід, а в іншому випадку нас чекають доволі непрості часи.
«Панове, в Україні безлад!»
Утiм, окрім цього листа, існував і інший, який міністр Данилюк адресував напряму послам «Великої сімки». У ньому посадовець «виніс сміття з хати»: тобто надав публічності своєму конфлікту із Прем’єром Володимиром Гройсманом. Тому самому, коли ще 23 травня на засіданні уряду технічна служба навіть вимкнула пряму трансляцію.
Як відомо, Данилюк на засіданні уряду домагався призначення свого радника Яни Бугримової на посаду заступника міністра. Після перепалки з очільником уряду міністру було відмовлено.
Окрім того, Олександр Данилюк стверджує: на закритій частині засідання було ухвалено два рішення, які порушують узяті Україною зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. А тому міністр вирішив напряму проінформувати про ситуацію наших західних партнерів.
Серед проблем, які заважають Олександрові Данилюку, він бачить кадрову політику та реформування Державної фіскальної служби. За словами міністра, він тривалий час, близько двох років, працює без заступника. З однієї причини: кадри йому намагалися підбирати особи, які мають не надто хороше реноме в українській політиці.
Йдеться про скандально відомого Ігоря Кононенка, який буцімто лобіював кандидатури Ігоря Уманського та Світлани Воробей, тодi як сам міністр прагнув бачити своєю правою рукою Яну Бугрімову, проти якої так категорично виступив Володимир Гройсман.
Також, за словами Данилюка, Прем’єр заблокував призначення постійного голови ДФС та його заступників. «Ви знаєте, що виконуючий обов’язки голови дуже близький і лояльний до Прем’єр-міністра. Він уже більше року перебуває на посаді в протиріччі з законом, — зазначив Данилюк. — Для мене неприйнятно, коли призначення на посаду моїх заступників повинно бути узгоджено Президентом чи Прем’єр-міністром».
Відповідь Заходу не забарилася. Міжнародний валютний фонд у цьому протистоянні між Прем’єром і просто міністром став на бік очільника міністерства. Міжнародний валютний фонд незадоволений останніми рішеннями уряду України щодо повноважень Мінфіну та підпорядкування ДФС.
Приблизно так було сказано в листі голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена до українського уряду. Мовляв, два рішення, ухваленi на закритій частині засідання Кабміну тиждень тому, і справді порушують зобов’язання України, взяті під час отримання попереднього траншу від МВФ.
А неопубліковані постанови уряду про позбавлення Мінфіну повноважень щодо затвердження фінансових документів уряду роблять цю структуру недієздатною.
Володимир Гройсман: «А ми що? А ми нічого!»
У прес-службі Прем’єра інформацію про буцімто ухвалені рішення, які викликали спротив МВФ, спростовують. І стверджують: на закритому засіданні порушували питання застосування принципу «мовчазної згоди» в тих випадках, коли Мінфін затягує узгодження питань iз розгляду актів законодавства, які вносяться на розгляд Кабміну.
«Діючі норми говорять про те, що якщо такі питання виносяться на голосування в Кабміні, за винятком мовчазної згоди, то Мінфін залишається при своїх правах», — повідомила прес-служба Гройсмана.
Олександр Данилюк у пояснення не вірить. І навіть заявив: такі рішення Кабміну вже були підготовлені й отримані Мінфіном. «Уряд поки не хоче оприлюднювати ці рішення. Для країни це був би великий удар і погрожував зривом програми МВФ», — сказав міністр на зустрічі з підприємцями і пресою.
Прем’єр-міністр, у свою чергу, образився на члена свого Кабінету за порушення субординації, він вважає неприйнятним лист міністра фінансів Олександра Данилюка послам «Великої сімки». «Ми з колегами-міністрами після засідання уряду в присутності Данилюка обговорювали це питання. Всі колеги вважають, що навіть такий лист був абсолютно неприйнятним, а його реакція була невиправданою й емоційною», — сказав Гройсман.
Олекандр Данилюк, як стверджують, також дав задню: за словами глави уряду, міністр «вибачився за цей лист, сказав, що це його помилка, що він неправильно зробив».
«Але, тим не менш, це був лист уже не про Данилюка, який написав до Єврокомісії, це був лист, який підриває довіру до самої України, що є абсолютно необґрунтованим», — ображено додав Гройсман.
Як стверджують джерела, Данилюка можуть відправити у відставку вже найближчим часом. Володимир Гройсман навіть припускає: принциповий міністр міг сам забажати покинути своє крісло, але хоче зробити це ефектно, аби отримати поштовх для політичної кар’єри.
Але так воно чи ні, єдність державної влади, нехай навіть удавана, перед третьою стороною залишилася порушеною. Що аж ніяк не додає нам шансів на успішне вирішення проблеми кредитування. Що може мати вирішальні наслідки для економіки, курсу гривні, рівня інфляції тощо...
А ТИМ ЧАСОМ...
Гройсман — у відставку, Данилюк — за траншем
Учора, коли цей номер готувався до друку, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що складе з себе повноваження голови уряду, якщо у найближчий час не буде ухвалено закон про створення Антикорупційного суду. За його словами, наразі є всі можливості для розвитку країни, щоб люди відчули розвиток економіки і покращення життя.
Проте головною умовою для цього, на думку голови уряду, є створення Антикорупційного суду, який має відновити довіру суспільства до влади та з боку міжнародних партнерів.
«Хочу підкреслити, що ми сьогодні стоїмо перед вибором: або подальший розвиток і вирішення багатьох проблем, які накопичились у нашій державі, або, якщо це рішення не буде ухвалено, то, знову ж таки, — дестабілізація», — заявив Гройсман.
Тим часом інший фігурант скандалу, Олександр Данилюк, додав позитиву, заявивши, що Україна зможе домовитись про черговий транш МВФ.
«Моя оцінка — вдасться, — відповів він на запитання про залучення траншу. — І ми повинні це зробити протягом червня, тому що без цього ми не зможемо залучити на зовнішніх ринках необхідний фінансовий ресурс для фінансування бюджету. Ми планували ще в першому кварталі залучити понад два млрд. доларів. Прожили п’ять міcяців без цього фінансування, але далі буде набагато складніше».
«Якщо немає МВФ — секвестр неминучий», — підсумував він.
