Новий залізничний тунель через Карпати відкрили за графіком: після 4,5 року будівництва.
Одним із перших по ньому — у кабіні машиніста мотриси із Воловця до станції Бескид — проїхався Президент України Петро Порошенко, який одразу ж дав об’єкту політичну оцінку.
Найбільше гальмо на шляху до Європи
«Бескидський тунель — символ оновлення країни, переходу до стійкого розвитку», — сказав він.
І нагадав, що він — частина міжнародного транспортного коридору, який прямує територією Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини, України та далі на схід. По якому проходить до 40% наших транзитних вантажів у напрямку Західної і Центральної Європи. А Прем’єр Гройсман назвав новий об’єкт «транзитною артерією для торгівлі з ЄС».
Будувати тунель розпочали у жовтні 2013 року, коли стало очевидно: стара споруда, збудована ще за бабці Австро-Угорщини, у 1886 році (!), не витримує сучасних навантажень.
Потяги старим тунелем йшли повільно, зі швидкістю від 15 до 40 кілометрів за годину, вантажні, до того ж, робили тривалі стоянки на станціях Бескид і Скотарське, по обидвох боках перевалу. А на станції Лавочне до них достиковували по три пари локомотивів. Таким чином за добу тунель міг пропустити лише 47 пар потягів.
Експерти також зазначали: це була єдина одноколійна ділянка на всій довжині V Критського Міжнародного транспортного коридору, який проходить територіями Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини, України (Трієст—Любляна—Будапешт—Братислава—Ужгород—Львів). І, відповідно, зменшує загальну швидкість пересування із України далі на захід і навпаки.
«За останні три роки металурги, аграрії, хіміки збільшили експорт вантажів до країн ЄС сухопутними прикордонними переходами. Тому відчутна необхідність відкриття нового тунелю, що ліквідує вузьке місце залізничної інфраструктури п’ятого європейського транспортного коридору», — зазначав в.о. очільника Укрзалізниці Євген Кравцов.
Ясна річ, що головний шлях до Європи з України, яка буцімто намагається рухатися у бік цієї частини світу, мав би виглядати якось інакше. Роботи завершилися ще торік восени. Після цього підрозділи Укрзалізниці приступили до монтажу колій, систем сигналізації та іншого обладнання. Головне залізничне відомство держави збудувало також нову колію до об’єкта.
Є тунель, буде «Інтерсіті»
За уточненими даними, вартість споруди, яку вже сьогодні назвали найбільшим інфраструктурним об’єктом незалежної України, становить 2,92 млрд. гривень. Проект фінансували з коштів Європейського банку реконструкції і розвитку, а також Європейського інвестиційного банку на 40 і 55 млн. євро, відповідно. Укрзалізниця вкладала власні кошти.
Довжина нового Бескидського тунелю становить 1882 метри, ширина — 10,5 метра, висота — 8,5 метра. Він проходить крізь гору на висоті 781—807 метрів і може пропускати вже вдвічі більше потягів: 92 пари поїздів на добу зі швидкістю пересування до 60 км/год.
Для України Бескидський тунель має стратегічне значення, оскільки цим маршрутом перевозять вантажі до західного кордону країни, а також понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи. Він також є другим за довжиною (після Лутугинського) залізничним тунелем в Україні.
Старий, тобто австрійський, тунель, розташований на відстані 22 метрів від нового, відтепер буде складовою частиною комплексу нового тунелю. Його використовуватимуть як робочу штольню з обслуговування нового тунелю, а також для евакуації людей у разі аварійних ситуацій.
Першим пасажирським потягом, який пройшов новим підземним шляхом під карпатським перевалом, став «Одеса—Ужгород». Його пасажири, до речі, отримали несподівані подарунки від залізничників: пам’ятні сувеніри з поштовими конвертами і маркою, які Укрпошта випустила на замовлення Укрзалізниці.
Вручення подарунків відбулося, коли поїзд саме наближався до нового Бескидського тунелю, тому всі пасажири мали можливість порівняти графічне зображення залізничної споруди на конверті з оригіналом.
Новий тунель, як передбачається, може подарувати пасажирам не тільки ювілейні конверти.
«У перспективі плануємо запустити поїзд «Інтерсіті» між Львовом та Закарпаттям», — заявив в.о. голови відомства пан Кравцов.
Залізниці також нагадали й інші маршрути, які теоретично могли б бути пов’язані з новим Бескидським тунелем: якщо не проходити під ним, то мати змогу завдяки новій інфраструктурній одиниці претендувати на більший пасажиропотік.
Так, «Залізнична компанія Словаччини» згадувала про технічні можливості запуску поїзда «Ужгород—Кошице» і заявила, що одним із кроків запуску є відкриття пункту перетину кордону Матьовце—Павлово. Передбачається, що поїзди зможуть курсувати, якщо вагони їхатимуть широкою колією, а в Матьовце створять спеціальну інфраструктуру для адаптації вагонів під європейську колію. Або ж добудують 11 кілометрів європейської колії до Ужгорода.
Також Укрзалізниця працює над безпересадковим потягом із Мукачева до Будапешта через прикордонний залізничний пункт Чоп. Рухомий склад мав би курсувати євроколією, де не витрачатиметься час на перестановку вагонів із широкої колії на вузьку. Поїзд має долати 400 км орієнтовно за 7 годин: прикордонний контроль здійснюватимуть під час руху потяга, за прикладом «Інтерсіті» «Київ—Перемишль».
А ТИМ ЧАСОМ...
До літака — на потязі
Вітчизняні залізничники вже погодили дату запуску і ціну квитків на потяг, який з’єднає Київ і міжнародний аеропорт Бориспіль. Передбачається, що залізничне сполучення стартує вже 1 грудня нинішнього року, а поїздка обійдеться у 80 гривень в один бік. Згодом Укрзалізниця коригуватиме ціну квитка, залежно від попиту та конкуренції з автобусами, які слідуватимуть у цьому напрямку.
Передбачається, що на лінії будуть задіяні всього два двовагонних рейкобуси фірми «Песа». Крім того, УЗ зможе залучати додатково односекційні рейкобуси, також польського виробництва — «Песа» 620М, що мають 372 сидячих місця.
Заявлена кількість поїздів значно менша від того, що Укрзалізниця анонсувала в лютому цього року: тоді передбачалося, що на лінії курсуватимуть 13 рейкобусів.
Орієнтовний час руху між станціями «Київ-Пасажирський» та «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» становитиме 40 хвилин.
Ще по 10 хвилин поїзд проводитиме на кінцевих станціях. «Розрахункові розміри руху між Києвом і аеропортом Бориспіль становлять 26 рейсів щодня. Максимальна кількість припадатиме на годину пік — 3-4 пари поїздів з 08: 00-11: 00. Прогнозований щоденний пасажирооборот — майже 29 тис. пасажирів», — підрахували в Укрзалізниці.
За рік на цій лінії буде перевезено близько 3,8 млн. пасажирів.
ЛОГІСТИКА
З Києва до Чернівців — через Молдову
Міністерство інфраструктури України пропонує скоротити шлях і прискорити рух поїздів з Одеси і Києва до Чернівців завдяки проходженню окремих ділянок через територію Молдови — без зупинок. Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань зазначив, що у Чернівців, незважаючи на значний туристичний потенціал регіону, немає адекватного сполучення зі столицею та Одесою, оскільки зараз поїзд до Одеси їде 16 годин, а до Києва — майже 12.
«Необхідно підготувати проект скорочення часу проходження поїзда «Чернівці—Одеса», відновлення наскрізного руху станцією «Могилів-Подільський» до станції «Чернівці» з проходженням двох відрізків на території Молдови без здійснення зупинки. Наскрізний рух через Молдову дасть нам економію близько 300 км і виграє щонайменше 4 години. Ми розвантажимо львівський напрямок, а також з’являться транспортні потоки через чотири області України», — запропонував Довгань.
Аналогічно міркує і Польща, яка готує потяг між польськими містами Перемишль і Загуж через територію Львівської області. Нещодавно вирішено організувати технічний проїзд легкої дрезини з оглядом шляху з польської станції Кросьценко до українського Хирова, а також провести аналіз потенційних пасажиро- і вантажопотоків із залученням відповідних наукових організацій. А також підготувати проектне замовлення для отримання грантів європейських фінансових інститутів для відновлення лінії.
Наприкінці 2016 року активісти польської групи «Лінія 102», яка виступає за відновлення руху поїздів на ділянці Перемишль—Нижанковичі—Хирів—Кросьценко, вперше за 22 роки приїхали з Перемишля в Україну. Волонтери прибули з Польщі на дрезині. Згодом активісти ще кілька разів приїжджали в Нижанковичі дрезиною. 9 березня 2018 року ініціативна група українців і поляків здійснила поїздку через територію двох держав з Перемишля в польські Устрики—Дольні. Міністерство інфраструктури Польщі планує направити на цю ідею 40 млн. злотих.
НАПРЯМКИ
Потяг-лоукост до Балтії
Ідея з’єднати залізничним сполученням Київ та три балтійські столиці, здається, близька до втілення. Поїзд, який з’єднає головне місто України через Мінськ зі столицями країн Балтії може бути запущений вже в серпні поточного року, принаймні на це сподівається керівник Естонської залізниці Ерік Лайдвее.
«Поїзд з Києва до Риги планують запустити в серпні. Мої попередники говорили, що Естонія не зацікавлена в цьому поїзді. Зараз ми це виправляємо. Згідно з домовленістю, коли поїзд стартує, наші служби працюватимуть над узгодженням графіка руху на наступний рік. Ми повинні подати його до 1 грудня», — повідомив Лайдвее. За його словами, перемовини про запуск поїзда з Києва в Таллінн відбулися 17 травня в рамках засідання керівників залізничних адміністрацій держав-учасниць.
Раніше заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк інформував про закупівлю Укрзалізницею 28 нових пасажирських вагонів у Крюківського вагонобудівного заводу, які курсуватимуть на маршруті Київ—Мінськ—Вільнюс—Рига. Чиновник повідомимв, що вартість квитка в купейному вагоні до Риги становитиме близько 1855 грн. (59 євро), і назвав майбутній поїзд «залізничним лоукостом». Керівники залізничних відомств висловлювали бажання, щоб квитки на такий потяг коштували у два рази дешевше, ніж на відповідні авіарейси. У перспективі новий поїзд, за словами міністра, міг би бути продовжений до Одеси.
Між Києвом та Таллінном, як відомо, здійснюють рейси три авіакомпанії, у тому числі й один лоукостер — компанія «Віззейр».
