Фаворитами на столах є нині страви з усіма відтінками зеленого. І дуже добре, що наша земля щедра на зелень: нині, куди не кинь оком, усе зеленіє і багато що з цього — дуже корисне і не менш смачне.
Звичайно, свіжі овочі, особливо листкові, які з’явилися, треба вживати не лише на свято, а й щодня, тому вибираємо рецепти на всі випадки і смаки.
Борщ з багатьма невідомими
Фраза «масло масляне» давно стала фразеологізмом і означає щось одне і те ж саме. А зелений борщ із відмінними від звичного щавлю, але зеленими інгредієнтами тоді як назвати?
Зелено-зелений, напевне, якщо готувати його за рецептами господинь, які додають до зеленого борщу не лише звичний нам і улюблений, звісно, щавель.
бо ще кропиву — також улюблену, але не всіма, через її кусючі «щупальця».
Львів’янка Божена Антоняк, видавець, перекладач, мовознавець-славіст, лексикограф, ще на початку весни відкрила нам, потенційним читачам її книг, секрет усіх особливих зелених борщів: їх «багатозелення». А почалося все з розмови про те, що не кожному щавель підходить до вживання.
«Я щавлю кладу трішки-трішки, а взагалі намагаюся обійтися. Вибір же величезний: зелень редиски, кропива, зелена цибулька, кріп, хочу спробувати покласти черемшу (щавлю не замінить, але має бути смачно). Коли з’явиться гичка моркви — теж кладу (вона має пряний і дуже свіжий смак), — розповіла видавець перекладних книжок. — У зелений борщ завжди їх кладу, бо зелень редиски пом’якшує смак щавлю і взагалі борщ має дуже приємний смак. А гичка моркви — чудові прянощі, можна додавати до будь-яких супів, рагу тощо».
Божена Антоняк розповідає про родинний зелений борщ із гичками багатьох рослин та квашеним буряком. Можна лише уявити, як це смачно, і взятися готувати також.
«Варимо м’ясний бульйон (підійдуть телячі або яловичі реберця, яловича лопатка, нежирна свинина). У бульйон кладемо порізані картоплю, трішки (зовсім небагато) моркви, корінчик, цибулинку, солимо до смаку. Варимо 10-15 хвилин. Тим часом краємо квашений буряк (беремо на 3-4 літри борщу невеликий цілий або половинку, хто якої кислоти борщ любить). Через 10-15 хвилин кладемо пошаткований буряк, доливаємо третину чашки бурякового квасу.
Варимо хвилин 15-20. Тим часом готуємо молоду кропиву, миємо, перебираємо, обдаємо окропом, ріжемо. Миємо і січемо зелень редиски і щавель. Кладемо кропиву, щавель, зелень редиски, даємо тихо прокипіти — до 5 хвилин, додаємо зелену посічену цибульку, кріп, вимикаємо. М’ясо з бульйону кришимо невеличкими шматочками й кладемо в борщ. Можна їсти зі сметаною, але смачно й без неї.
Можна покласти половинку вареного яйця, але теж не принципово, борщ смачний і так. Зелень редиски пом’якшує різкий смак щавлю, завдяки їй смак досить ніжний. Пропорції не подаю, бо тут кожна господиня кладе овочів на свій розсуд, загалом технологія — як для звичайного борщу, от тільки буряк квашений і зелень нетипова. На Слобожанщині ще лободу кладуть, теж смачно».
Спочатку квасимо
Буряк, каже Божена Антоняк, кваситься довго, тижнів три, але на такий корисний напій та інгредієнт до страв і часу не пошкодуєш.
Залити чищений-різаний на чвертки буряк холодною фільтрованою водою, покласти шматочок чорного хліба, який за 3-4 дні витягти.
Тримати в холодному місці, накритий кришкою. Квас добрий і пити, розводячи водою.
Стежити, щоб пліснява не з’явилася, відразу знімати — оце і весь секрет та таємниця приготування бурякового квасу.
А ще Божена Антоняк ділиться рецептом шпундри, тим, що я особисто давно хочу приготувати.
«Це традиційний рецепт зі Слобожанщини, мій чоловік-харків’янин, то від нього я і борщ такий навчилася готувати, і шпундру — традиційну страву з буряків і свинини чи телятини. Шпундра — то взагалі смакота, а вже яка корисна!» — заохочує господиня.
Отож беремо молоді бурячки, найкраще з гичкою (1 кг), 2 цибулини, 0,5 кг м’яса (шинка або лопатка, свиняча або теляча), кріп, зелень петрушки, сіль, орегано. Традиційно і м’ясо, і цибулю обсмажували на салі, але можна й на олії.
Буряк ріжемо невеликими кубиками і пасеруємо 10 хвилин. Окремо пасерується цибуля, окремо — порізане шматочками м’ясо.
Тоді все складаємо у казанок, додаємо орегано, заливаємо окропом, щоб покрило все, і тушкуємо впродовж 40 хвилин на невеликому вогні, час від часу помішуючи. Наприкінці додаємо покришену зелень, вимикаємо і все ще раз перемішуємо.
Страва дуже смачна з молодих буряків, але можна й пізніше готувати, просто з молодих найкраще, бо в них ще найбільше кислоти. Подивіться — чудовий варіант святкової страви, якраз на Зелені свята!
Кабачковий крем-суп
Про нього треба згадати як тільки з’являться молоденькі кабачки, і не забувати, поки вони будуть, бо, по-перше, він корисний, по-друге, поживний, по-третє — малокалорійний, а по-четверте, і найголовніше, він таки добрезний!
Потрібно: кабачків майже кілограм, нехай буде багато, цибулина, пучок петрушки, 4 зубці часнику, 100 г вершкового масла і 200 мл жирних вершків, сіль та перець — за смаком.
Кабачки почистити і порізати на шматочки. Почистити та подрібнити цибулю і часник, порізати зелень. На дні банячка розігріти масло, покласти туди цибулю і обсмажити її.
Додати кабачки з часником і обсмажити на середньому вогні ще 5 хвилин.
Посолити, влити 2 склянки гарячої води, довести до кипіння, закрити кришкою і варити 10-15 хвилин. Кабачки мають стати м’якими. Всипати в каструлю зелень, зняти з вогню і збити суп блендером.
Додати вершки, спеції та знову збити. Все, подавайте — зараз або потім, він і холодним смакує.
Зелений — колір життя. Додайте цього кольору у страви!