Кляті росіяни: журі Венеційської бієнале у повному складі подало у відставку
Про колективну відставку оголосило Міжнародне журі 61-ї Венеційської бієнале. >>
У селі Куцівка на Черкащині вшанували Тодося Осьмачку
22.05.2018
Квіти — до меморіальної дошки Тодося Осьмачки в Куцівці. (Фото з «Фейсбука».)
У Куцівці на Черкащині минулими вихідними було людно. Тамтешні жителі та гості зі Сміли, Черкас, Києва вшановували Тодося Осьмачку — українського письменника, поета, перекладача, який народився в цьому селі у 1895 році й прославив його на весь світ.
Урочистості, присвячені 123-й річниці з дня народження Тодося Осьмачки, організувала Ротмістрівська об’єднана територіальна громада, куди входить тепер Куцівка, спільно з Черкаською обласною спілкою письменників.
Односельці та гості, серед яких були письменники та поети, згадували талановитого українця, читали його твори, а в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, в якій свого часу хрестили майбутнього письменника, отець Василь відслужив молебень.
Побували гості й на місці батьківської хати поета в урочищі Заруда біля сільського ставка, де тепер стоїть пам’ятний знак; поклали квіти до його меморіальної дошки, що встановлена на фасаді Будинку культури; подивилися аматорський концерт.
На заходах урочисто вручили цьогорічну літературну премію імені Тодося Осьмачки Василю Клічаку за його книгу «Копана гора», а Олексію Тичку, члену Спілки письменників України, — диплом і нагрудний знак лауреата міжнародного конкурсу імені Пантелеймона Куліша.
Відзначення лауреатів відбулося завдяки спонсорській допомозі, зокрема, ТОВ «Агро-Рось» i товариства «Альфа-Агро».
«Тодось Осьмачка дуже любив Куцівку. І згадував малу батьківщину все своє життя, куди б його не кидала нелегка доля — в Югославії, Франції, Німеччині, Канаді, Сполучених Штатах. Адже сталінські репресії, котрі набирали обертів у 30-х роках минулого століття, зачепили й Тодося Осьмачку», — говорить «Україні молодій» черкащанка Олена Савченко, котра є шанувальницею творчості письменника і кожного року приїжджає в Куцівку.
Жінка добре знає біографію письменника і захоплюється його літературною спадщиною: збірками «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Сучасникам», поемами «Поет», «Китиці часу, «Із-під світу»; а повісті «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців» прочитала двічі.
