Підписалися — виконуємо: співпраця як спосіб реалізувати взяті Україною екозобов’язання

Останніми роками найтісніша синхронізація в оновленні кліматичної політики, якою серйозно заклопотаний світ, в України налагоджена з Японією.

 

«Сьогодні ми не лише продовжуємо обговорення спільних напрямків у кліматичній політиці, обраних два роки тому в Маракеші, а й скоординували найважливіші для наших держав позиції на наступній Конференції ООН зі зміни клімату (COP 24), яка цього року відбудеться у Польщі», — пояснив міністр екології Остап Семерак під час недавнього візиту до Країни Східного Сонця.

 

Міністр довкілля Японії Накагава Масахура дуже позитивно оцінив активність України з підготовки Стратегії низьковуглецевого розвитку, передбаченої Паризькою кліматичною угодою, оперативна робота над якою дозволила нашій країні ввійти до першої десятки країн світу, які завершили роботу над документом.

 

Нову міжнародну кліматичну угоду, Паризький договір, наша країна підписала і ратифікувала одна з перших іще два роки тому, що дозволило Україні долучитися до вироблення практичних механізмів реалізації документа та успішно співпрацювати з країнами — лідерами екотехнологічних рішень.

 

Сьогодні Україна дуже зацікавлена у встановленні японського обладнанням «чистих технологій» на вітчизняних підприємствах металургійної, вугільної та енергетичної промисловості.

 

Під час зустрічі у Токіо міністри обговорили механізми передачі Україні згаданих технологій.

 

Це б суттєво поліпшило життя мешканцям індустріальних міст, а також посприяло б нашій продукції стати конкурентнішою на міжнародних ринках.

 

Представники профільних відомств обговорили також реформи у секторах атмосферного повітря і води. Зокрема — створення ефективної системи моніторингу, яка поліпшить можливості запобігати катастрофам за рахунок оперативного реагування.

 

Така система дозволить отримувати дані про реальні, а не оприлюднені підприємствами, викиди та скиди, а отже, застосовувати до забруднювачів увесь інструментарій, аби таки вийти на допустимі норми.

 

Адже Україна взяла зобов’язання впровадити Національний план скорочення викидів, який зобов’яже підприємства поступово скорочувати валові викиди забруднюючих речовин від усіх спалювальних установок.

 

Україна також хотіла б застосовувати досвід Японії у формуванні природоохоронної політики. Японія має успішний досвід створення нових національних природних парків та популяризації екологічної просвіти серед населення і туристів. Особливо цікавими є діючі у цій країні механізми резервування нових територій під майбутні нацпарки та заповідники.

 

Адже процеси роздержавлення, розпаювання та приватизації земель негативно виплинули на розвиток мережі природно­заповідних територій в нашій державі, подекуди заблокувавши резервування нових територій.

 

Тим часом національні природні парки та заповідники є потужними виховними та просвітницькими осередками змін екологічної свідомості. Тому вже у нинішньому році Україна значно збільшила фінансування розвитку нацпарків.

 

«Бюджетом передбачено суттєві збільшення коштів для національних природних парків. Ми плануємо вже цього року почати створення туристично-інформаційних центрів у парках, які в майбутньому мають стати потужними осередками екологічної просвіти», — повідомив Остап Семерак.

 

Власне, така політика — не просто благородний жест уряду: відповідно до міжнародних і внутрішньодержавних зобов’язань Україна повинна збільшити природоохоронні території до 15 відсотків від площі держави вже до кінця 2020 року.