Чим ближче до виборів, тим напруженішим стає політичне життя країни.
Два Майдани, які виникали наче на рівному місці, дали зрозуміти політичним важковаговикам, що все прорахувати практично неможливо і українці — такий народ, що може в будь-який момент поламати сценарій.
Тим більше — нині, коли в суспільстві після піднесення Революції гідності і великих сподівань, пов’язаних із нею, гостро відчувається втома і від старих політиків, і від старої політики.
І, як демонструють останні соціологічні дані, надзвичайно гострим серед українців є запит на нові обличчя.
А є запит — буде і пропозиція. Саме тому у виборчих списках (чи принаймні у листках соцопитування) з’явилися імена Володимира Зеленського чи Святослава Вакарчука.
Більше того — на телебаченні та в інтернеті запускають нові проекти, спрямовані на пошук «нових облич». Для чого це робиться, спробуймо з’ясувати.
«Кандидат» iз телеекрана
Однією з перших ластівок нового процесу стала поява на телеканалі «112 Україна» власного реаліті-шоу «Кандидат». На сайті зазначено: «Проект «Кандидат» — це унікальна можливість без корупції, кумівства та компромісів із совістю стати народним депутатом України. Вперше в ефірі абсолютно прозоро країна буде спостерігати за появою нового парламентарія з народу». Крім, власне, телешоу, як вказано на сайті каналу, йдеться про те, що одним із головних призів за перемогу стане «прохідне місце в найбільш рейтингових політичних партіях». Мовляв, вони вже звернулися з такою пропозицією до лідера партії «За життя» Вадима Рабиновича і він «не лише погодився на участь у щільному графіку зйомок проекту, а й гарантував за переможцем програми прохідне місце на виборах у Верховну Раду України». Що, зрештою, і не дивно, враховуючи наближення Рабиновича до власників канала.
Утім не все так просто, як видається на перший погляд. Адже гарний оратор на екрані — не завжди гарний політик, а реальна політика буває далекою від телевізійного популізму. На це звертає увагу відомий медіа-експерт Діана Дуцик. «За дискусією про «Нових лідерів» майже ніхто не помітив, що Як думаєте, що отримаємо на виході? Калейдоскоп облич і як наслідок — розгубленість виборця та відволікання його уваги від достойних кандидатів, які не отримали доступ до ефірів цих шоу. Довіра людей до інституцій та політиків сьогодні зруйнована («не вірю нікому») потоками суміші правдивої та неправдивої інформації, в яких людина губиться (так працює пропаганда, але так часто працюють і політтехнології під час виборів).
По-друге, нівелюється принцип рівних можливостей. Людина-інтроверт, яка може бути прекрасним професіоналом у тій чи іншій сфері, мати купу чеснот і т.д., ніколи не потрапить в ефір цих шоу. Закони жанру вимагають не ці якості, а швидше — дух авантюризму, вміння говорити (не обов’язково змістовно, головне впевнено:)) і т.д. По-третє, політичний популізм у таких шоу домінуватиме. Бо сьогодні популізм — це рейтинг. Низка досліджень вказує на впізнаваність та позитивну реакцію на таких медіа-персонажів, як, наприклад, Вадим Рабинович тощо. Чому так відбувається? Тому що вони спекулюють на емоціях, тиснуть на болючі точки — і це знаходить відгук у звичайних людей. Закони жанру вимагатимуть від учасників таких шоу включати популізм, інакше не буде рейтингу — а отже, бажаного результату», — написала Діана Дуцик на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Кандидат з iнтернету
Паралельно з цим в iнтернеті запущено проект «Нові лідери». Кожен охочий може підтримати своїми голосами активістів, які потрапили до рейтингу. Утім тут теж говорити про якусь об’єктивність не випадає, адже багато що залежить не стільки від активності лідера чи популярності його справи, скільки — від кількості друзів на тому ж «Фейсбуці».
До речі, за неперевіреною інформацією, ініціатором проекту є відомий медіа-магнат і зять Леоніда Кучми Віктор Пінчук. І це — одна з його спроб продовжити впливати на політику через своїх людей.
На це звертає увагу і Діана Дуцик. «Становлення політичного лідера має відбуватися не через телешоу, а через непросту роботу «в полі», через набивання ґуль у партійному будівництві, на державній службі чи в бізнесі і т.д., тільки в такий спосіб людина може осягнути, як функціонує такий складний механізм як держава. Оминаю історію з «Озимим поколінням», яку всі згадують, із самим процесом створення цього шоу та долученням до нього/а потім виходом деяких громадських організацій — бо все це, м’яко кажучи, вкотре сумно. Поле політтехнологій, в яке нас заводять, часто непрозоре, і з непередбачуваним результатом, бо завжди може знайтися хтось, хто вас переграє політтехнологічно, а не предметно. Знову ж таки, упускаємо розмови про те, що в проекті несподівано вигулькне хтось, заради кого все це задумувалось», — зазначає Діана Дуцик.
А як же обіцянки?
А тим часом, за інформацією відомого політичного експерта Олександра Солонтая, «стара гвардія» теж не збирається здаватися. «Країна фактично перебуває в стані постійних перемовин. Свого часу Петро Порошенко остудив запал, пригрозивши достроковими парламентськими перегонами. У відповідь на це перемовники з його оточення, які думають про те, куди бігти з корабля, що тоне, на певний час припинили переговори. Аналогічна ситуація з партнерами з «Народного фронту», які теж розуміють, що треба шукати нового союзника, бо завтра влада змінюватиметься. Вони хочуть дочекатися середини травня: дострокове «свято демократії» стане неможливим, тож усі політичні перемовини знову активізуються, зокрема лінії Гройсмана, Парубія, Авакова, Турчинова. Що стосується оточення Порошенка, то це лінія Кличка, Кононенка, Ковальчука. Відбуваються перемовини за лінією політичних проектів («Наш край», «За життя») та з точки зору фігур. Але найбільші переговори ще попереду — йдеться про олігархів, які сьогодні співпрацюють iз владою й добре на цьому заробляють. Очікуємо ставок Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, тобто тих, хто контролює телеканали. Найцікавіше попереду», — прогнозує Солонтай у коментарі сайту «Апостроф».
Найгірше, що за всіма цими голосуваннями та шоу забувається одна з головних вимог Революції гідності і одна з головних обіцянок влади формату 2014 року — внести зміни до виборчого законодавства і запровадити відкриті виборчі списки. Схоже, до найближчих виборів проштовхнути це питання навряд чи вдасться. А чи згадають про це майбутні шоу-депутати, взагалі питання. Закони жанру, на жаль, вимагають зовсім іншого.
