Міжнародний валютний фонд, схоже, таки готується надати Україні черговий транш рятівного кредиту.
Того самого, без якого ми не зможемо розрахуватися зi своїми зовнішніми боргами.
Гроші очікують в середині літа. У перспективі — нова програма фінансування, яка може запрацювати з 2020 року.
МВФ: «Поговоримо про газ...»
Перед минулими вихідними українська урядова делегація перебувала у Вашингтоні, де у штаб-квартирі МВФ відбувся черговий раунд важких двосторонніх перемовин.
Свіжообраний голова Національного банку України Яків Смолій у своїх коментарях був традиційно обтічливо коректним.
«Українська сторона переконана у неминучості реформ, які важливі для забезпечення макроекономічної стабільності та добробуту громадян у нашій країні, і тому повинні спільно з МВФ бачити перспективи подальшої співпраці. Ми віримо і зробимо все, щоб продовжити співпрацю і успішно реалізувати необхідні реформи», — заявив голова НБУ.
Смолій також заявив, що існують «рішучі наміри Президента та уряду» завершити четвертий перегляд програми Співпраці між Україною та МВФ уже найбільш найближчим часом.
Якщо говорити простішою мовою, то головне завдання української делегації на цій зустрічі — узгодження усіх технічних моментiв перед можливим приїздом місії Фонду до України у травні нинішнього року. Місія має вирішити: надавати нам фінансування чи країна наразі не готова.
«Не готовими» нас вважають понад рік, не даючи вже давно запланований транш.
Проблеми, які стають на заваді, — меншою мірою економічні, більшою — політичні. Серед них — створення Антикорупційного суду, скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, а також підвищення ціни на газ для населення та ЖКГ.
Остання теза особливо не додає Міжнародному валютному фонду симпатиків в Україні, але експерти обґрунтовують таку необхідність корупційними моментами: мовляв, дві ціни на один і той самий товар, тобто для населення і для промисловості, дають змогу зловживати.
Не стала винятком і остання зустріч у Вашингтоні. Тут також багато говорили про газ: Україні порадили деполітизувати процес формування цін на енергоресурси для подальшого просування програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Коли українська делегація вела діалог із нашим головним кредитором, пролунав голос з Європи.
«Ми стурбовані тим, що ціни на енергоресурси знову стали політичним питанням, і ми вважаємо важливим фактором те, щоб Україна повернулася на шлях деполітизації рішень, що стосуються цін на енергоресурси», — сказав глава європейського департаменту Фонду Пол Томсен.
На його думку, очікувана деполітизація є вкрай важливою частиною програми співпраці України з МВФ, у тому числі чергового перегляду програми.
Кабмін, як відомо, залишив до червня 2018 року тариф на газ для населення на попередньому рівні — 4942 грн. за тисячу кубометрів, а з урахуванням податку на додану вартість і зборів, що включають транспортування, — 6958 грн. за тисячу кубометрів.
Підвищення цін на газ вимагає постанова Кабінету Міністрів від 22 березня 2017 року, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Так, відповідно до документа, її розраховують на базі імпортного паритету, середньої ціни імпортного газу за певний період.
Уряд мусив опублікувати цей показник ще 1 липня 2017 року. Замість цього 26 вересня 2017 року Кабмін протокольним рішенням відклав дату публікації на невизначений термін.
Відстрочити оприлюднення ціни вирішили до узгодження механізму її визначення з МВФ та Європейським енергетичним співтовариством.
І Європа нам допоможе?
Влада, схоже, не в силах опиратися тиску Вашингтона й обіцяє прийняти всі його умови. Так, скажімо, голова Мінфіну Олександр Данилюк висловив упевненість, що найближчим часом сторони зможуть узгодити відкриті питання і вийти на спільну позицію.
«Мінфін працює над бюджетною резолюцією на наступні три роки, яка дозволить продовжити нашу політику щодо скорочення дефіциту і зменшення боргового навантаження відповідно до програми МВФ», — зазначив він, додавши, що продовження співпраці з МВФ «є передумовою отримання додаткового фінансування від Світового банку і макрофінансової допомоги від ЄС».
У перемовинах із Брюсселем у нас ситуація приблизно така ж, як і у діалозі з Вашингтоном.
Олександр Данилюк зустрівся з віце-президентом Європейської Комісії з питань євро та соціального діалогу, фінансової стабільності, фінансових послуг та Союзу ринків капіталу Валдісом Домбровскісом.
Сторони обговорили питання четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС для України та умови для виділення першого траншу допомоги.
Сторони наголосили: ці умови відповідатимуть пріоритетам розвитку української економіки та будуть направлені на зміцнення фінансової та економічної стабільності нашої країни, подолання корупції та продовження втілення структурних реформ.
«Ми постійно отримуємо велику підтримку ЄС на шляху перетворення України на країну зi стійкою економікою та стабільною фінансовою системою. Нещодавнє схвалення Європейською комісією четвертої програми макрофінансової допомоги є надзвичайно важливим кроком у підтримці нашими європейськими партнерами реформ у країні», — сказав Олександр Данилюк.
Його візаві зазначив: «Європейська комісія позитивно оцінює зміни в Україні, що відбулися за останні роки».
При цьому він підкреслив, що Україні необхідно завершити низку важливих реформ, які «дадуть поштовх розвитку економіки та посилять боротьбу з корупцією».
S&P: слабка економіка, високі ризики, але зобов’язання виконують...
Утiм від України вимагають не стільки слів, скільки справ. Як заявив перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, Україна досягла «істотного прогресу у стабілізації економіки і створення потенціалу для зростання».
«Міжнародна ситуація зараз сприятлива для реформ, тому важливо не втрачати часу. Ми готові допомагати Україні в забезпеченні успіху її реформаторських зусиль», — додав він.
Ніби спеціально до зустрічі у Вашингтоні було оприлюднено кредитні рейтинги України. Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings, яке має реноме найконсервативнішого серед інших, підтвердило довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України за зобов’язаннями в іноземній та національній валюті на рівні «B-/B», прогноз — «стабільний».
Як пояснили у S&P Global Ratings, прогноз «стабільний» відображає очікування того, що український уряд буде проводити реформи, необхідні для надання п’ятого траншу в рамках програми розширеного фінансування МВФ.
«Наші рейтинги України відображають слабкість її економіки (з точки зору рівня доходів на душу населення), а також несприятливе інституційне середовище і складну політичну ситуацію, значний вплив на які має корумпованість різних рівнів управління», — відзначає агентство в релізі.
І додає, що суверенні рейтинги України, як і раніше, обмежуються значними ризиками рефінансування зовнішнього боргу, що призводить до необхідності дотримання вимог у рамках програми підтримки українського уряду з боку МВФ.
«Незважаючи на те, що бюджетний дефіцит скорочується, обсяг державного боргу залишається значним унаслідок витрат, пов’язаних iз «розчищенням» банківського сектору і лише невеликого прогресу в скороченні значного дефіциту Пенсійного фонду країни», — вказують аналітики S&P.
А також додають ще кілька аспектів.
«Крім того, рейтинги України, як і раніше, стримуються високим рівнем інфляції споживчих цін, який значно перевищує цільовий показник НБУ. Механізм трансмісії грошово-кредитної політики залишається слабким унаслідок дуже високої частки проблемних кредитів українського банківського сектору», — вказує S&P.
Утiм, укладачі рейтингу вбачають і позитив. Наприклад, успішне управління урядом України своїми зобов’язаннями в 2017 році, що дозволило скоротити потреби в рефінансуванні, особливо в 2019 році, а також в 2020 році. І це, мабуть, усе...
Не до 2020-го, а вже цього літа!
Але попри це Національний банк України планує підписати нову програму фінансування від Міжнародного валютного фонду в 2020 році.
Фраза «Ключовим припущенням прогнозу є співпраця з МВФ за програмою EFF у 2018 році й підписання нової програми у 2020 році» міститься в інфляційному звіті НБУ.
До цього часу, тобто до 2020 року, Нацбанк очікує надходження від МВФ кредитних траншів загальною сумою в 2 млрд. доларів.
Утiм, на думку заступника голови Національного банку Дмитра Сологуба, ці 2 млрд. доларів можуть надійти до нашої країни вже в середині літа нинішнього року.
Також Національний банк очікує ще два кредити — від ЄС та від Світового банку, які також цьогоріч мали би поповнити резерви НБУ.
Таким чином до завершення нинішнього літа регулятор планує збільшити міжнародні резерви майже до 22 млрд. доларів.
Така ситуація має позитивно вплинути на макроекономічні показники.
«Протягом нинішнього року інфляція поступово уповільнюватиметься до 8,9% у грудні, проте залишатиметься вищою за цільовий орієнтир», — повідомили в Нацбанку.
«Ми прогнозуємо подальше прискорення зростання реального ВВП у поточному році до 3,4%. Зберігатиметься високий темп зростання реальних заробітних плат, простимульований активними міграційними процесами», — заявив Дмитро Сологуб.
Утiм трапиться це лише після четвертого перегляду програми кредитування — наступного місяця. Але тільки у випадку, коли українська влада продемонструє прогрес у виконанні реформ.
«Якщо українська влада доможеться швидкого результату, то перегляд програми завершать до травня», — підтвердив інформацію постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.
А ТИМ ЧАСОМ...
Вузькі місця світової економіки
За підсумками засідання Міжнародного валютно-фінансового комітету — дорадчої структури вищого керівного органу Міжнародного валютного фонду — опубліковано комюніке, в якому перераховані загрози для зростання світової економіки.
В їхньому числі — зростання фінансової уразливості, посилення напруженості в торговій і геополітичній сферах, безпрецедентно високий рівень міжнародного боргу.
Також у комюніке йдеться, що в майбутньому знизити потенціал для більш високого та інклюзивного зростання економіки можуть демографічні чинники і низькі темпи зростання продуктивності.
ЗА «ПОРЕБРИКОМ»
Свій, ні на що не схожий рубль
Наші північні сусіди продовжують йти шляхом самоізоляції, на цей раз створюють власну неконвертовану валюту, яка виявиться невразливою до міжнародних санкцій.
Глава комітету Держдуми РФ iз фінансового ринку Анатолій Аксаков допускає появу крипторубля, однак уточює, що це відбудеться не в 2018 році.
Він також не виключив, що технологія блокчейн у перспективі може потіснити традиційні системи розрахунків i платежів.
Російські чиновники, які, до речі, заборонили біткоїн та інші криптовалюти, розповсюджені у світі, розробляють власну — щоб... уникнути міжнародних фінансових санкцій.
Паралельно з Москвою аналогічні проблеми розв’язує і так звана влада Криму: ініціює створення криптовалютного фонду для іноземних інвесторів, щоб обійти санкції зарубіжних країн.
