Дія чи імітація? Аграрії виступили проти формалізму в місцевому та державному управлінні

Дві основні проблеми стали об’єктами дискусії Національного форуму депутатів місцевих рад, що відбувся в Борисполі.

 

 

Перша: чому Україна провально відстала в економічному розвитку від європейських сусідів по колишньому соцтабору та як надолужити втрачений час.

 

 

Друга — яким чином сформувати реальну систему самоуправління, позбавивши її нинішніх імітаторів монополії на владу.

 

 

Ініціатором форуму, скликаного для обговорення глобальних проблем України та напрацювання стратегічних пріоритетів її розвитку, стала Аграрна партія.

 

Саме ії депутати місцевих рад становили більшість із майже двох тисяч учасників зібрання.

 

Гостями стали фахівці провідних експертних центрів із США, Великобританії, Польщі та Литви, дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні.

 

Справжнє самоврядування та дієві реформи є питанням виживання Української держави.

 

Заступник голови Аграрної партії з регіонального розвитку Олег Корбан переконаний, що нагальним завданням є ліквідація дублювання повноважень між урядом і адміністрацією Президента, між місцевими радами та державними адміністраціями.

 

Потрібен баланс у трикутнику повноважень, ресурсів і відповідальності. Надмірна ж централізація влади забезпечує ручне управління фінансами, дотаційність 95 відсотків територій, їхню деградацію та демографічний спад.

 

Депутат Сейму Польщі та екс-депутат Європейського парламенту Міхал Каміньські нагадав, що саме розвиток самоврядування став однією з ключових передумов нинішнього успіху Польщі, яка в дев’яностих перебувала на одному рівні розвитку економіки з Україною.

 

На думку Людмили Милашевич, голови Семенівської селищної ради ОТГ, не прораховуючи потенціал конкретних громад, зводять нанівець сенс їхнього об’єднання.

 

«У нашій громаді одинадцять із половинною тисяч жителів. Райони із задоволенням поскидали на нас утримання шкіл і садків, фінансування пільг. Субвенція ж цього року значно менша, ніж торік. Недостатність бюджету громади в освіті становить близько 7 мільйонів гривень», — навела вона приклад очевидного дисбалансу між наданими на місця ресурсами і вимогами щодо обов’язків.

 

На думку аграріїв, сьогодні в Україні замість децентралізації триває феодалізація.

 

Головні глобальні виклики перед українською економікою назвали учасники панелі, присвяченої ролі нашої країни у світовому розподілі ринку праці та товарів.

 

«Україна має включитися в четверту технологічну революцію, яка супроводжується цифровими технологіями, роботизацією праці. Але потрібна ще й ринкова економіка, в якій інвестори захищені від податкового тиску і корупції. Кожна технологічна революція змінює світ і відкидає назад країни, які в ній не беруть участь», — підкреслив Володимир Шандра, голова ради з питань промислової політики та підприємництва Аграрної партії.

 

За ВВП на душу населення Україна посідає сьогодні 115-те місце, а у рейтингу за індексом економічної свободи — 150-те.

 

На думку Олександра Пасхавера, президента Центру економічного розвитку, постіндустріальні реформи для нас — це питання виживання країни.

 

Зростання на 2-3 відсотки на рік, яке може демонструвати Україна, означає відставання від світу. Треба зростати швидше. 

 

Казімєж Марцінкевіч, що працював прем’єр-міністром Польщі у 2005-2006 роках, звернув увагу на важливість правового поля, в якому мають працювати інвестиції.

 

«Польща отримала від ЄС 67 мільярдів євро протягом семи років. Але формула успіху — це не лише гроші, а й люди, які їх приваблюють і розумно використовують. А також незарегульованість і зрозуміле правове середовище», — зазначив він.

 

У свою чергу, Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, вважає трудову міграцію однією з основних загроз для нашої держави:

 

«Серед трудових мігрантів у Польщі 87 відсотків — українці. У Польщі збільшуються навіть українські інвестиції, бо там засновує свої підприємства український бізнес. Нам потрібна чітка статистика — перепис населення кожні десять років, а також дер­жавні програми зі створення робочих місць в Україні», — вважає Анатолій Кінах.

 

Голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник переконаний, що багатьох проблем можна уникнути за рахунок синергії української промисловості та АПК: «В українських промисловців і аграріїв спільне завдання — щоб нашу землю обробляли українські трактори і сіялки. Щоб наші дороги будували українські машини. Україна сьогодні все ще будує турбіни та літаки, тож вона може це зробити».

 

Співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко вважає, що Україні треба готуватися до глобальної війни та жорсткої конкуренції.

 

За його даними, реально в Україні живе 35 млн. людей. Із них лише 12 млн. працездатного населення, але тільки половина з цих працівників генерують додану вартість.

 

На цей виклик для економічної безпеки у нинішньої влади нема відповідей.

 

Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик вважає, що потрібно формувати новий парламент, аби оновити владу та нівелювати ризики нових соціальних потрясінь та поразок на світових ринках.

 

Чітке та ефективне державне управління, деолігархізована економіка та сильне самоврядування — це ті елементи стабільного розвитку дер­жави, які відстоюватиме Аграрна партія у владі.