Не слухаєш Громницьку —

08.10.2003

      Нічого такого крамольного з позиції здорового глузду, не кажучи вже про європейські стандарти професійної діяльності, відома кримська журналістка, власкор каналу СТБ та агенції Франс-пресс Ліля Буджурова і не вчинила. Просто вона, скориставшись нагодою, попрохала Президента України Леоніда Кучму прокоментувати актуальну в російсько-українських відносинах подію — спорудження росіянами насипної дамби до нашого острова Тузла в Керченській протоці. Проте співробітники президентської прес-служби і особисто прес-секретар Олена Громницька наполегливо радили журналістці цього не робити. Одним з аргументів називалась відсутність у плані заходу традиційного «підходу», коли представники ЗМІ могли б поспілкуватись з главою держави. Проте Леонід Кучма підійшов до групи журналістів охоче і повністю задовольнив професійний інтерес Лілі Буджурової та її колег. Сталось це відразу після церемонії закладки пам'ятної капсули у фундамент майбутньої української гімназії у Сімферополі 6 жовтня.

      Проте непоступливій Буджуровій це так не минулось. Через декілька годин їй  повідомили про позбавлення акредитації на саміт «Україна — ЄС», що проходить 7 — 8 жовтня в Ялті. Це попри те, що журналістка була акредитована у встановлений термін з дотриманням усіх необхідних вимог, заявлених організаторами. Представник прес-центру МЗС України поінформував Лілю, що замість  неї у списку акредитованих на саміт значиться інший журналіст.

      У такий спосіб, сказано з цього приводу у заяві Кримської асоціації вільних журналістів (КАВЖ), прес-секретар Президента України «покарала» журналістку за «норовистість». Тим самим, — далі йде мова у документі,— Громницька, порушуючи чинне законодавство і використовуючи своє службове становище, перешкоджала виконанню професійних обов'язків представника мас-медіа. Ми також переконані, що подібне поводження працівника Адміністрації Президента підтверджує думку, висловлену в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи про існуючі проблеми зі  свободою слова в Україні. Прикметно, що український журналіст був позбавлений акредитації саме на саміт «Україна — ЄС», де Україна знову буде декларувати свій європейський вибір, прихильність принципам демократії, прав людини і свободи слова».

      Кримська асоціація вільних журналістів змушена також констатувати, що випадки обмеження свободи преси з боку прес-служби Президента останнім часом стали нормою її роботи. За всю літню відпустку Леоніда Кучми в Криму, під час якої він працював і активно брав участь у різних заходах на півострові, журналісти практично не мали можливості довідатися думку глави держави про найважливіші події в житті країни і донести її до українських громадян. «... подібний стиль роботи прес-служби Президента — це не тільки неприпустимий прецедент для країни, що називає себе європейською, але замах на конституційне право громадян України на одержання інформації», — наголошується у заяві КАВЖ.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>