...Спогад із далекого дитинства: на Великдень ми гостюємо в бабусі Софії в селі Старий Майдан на Житомирщині.
Невеличка дерев’яна церква переповнена людьми: вона одна з небагатьох, що вціліла в роки войовничого атеїзму.
Тому сюди їдуть люди з багатьох навколишніх сіл. Ми, діти, довго в церкві не витримуємо, і нас відправляють додому — це зовсім близько.
І цілком безпечно: у Великодню ніч у селі в кожній хаті горить світло, бо «гріх у таку ніч спати».
А двері в домівки ніхто не зачиняє — навіть серед ночі в будь-яку хату може зайти гість, i цьому ніхто не здивується.
Всі в очікуванні дива, і воно приходить до хати вранці разом зі словами «Христос воскрес!» та щедро накритим столом, чільне місце на якому займає паска, вбрана в «намисто» з крашанок.
Цей великодній хліб дуже простий: зверху прикраса з тіста у вигляді хреста (ні білої глазурі, ні кольорової посипки), а крашанки пофарбовані звичайним цибулинням — бабуся спеціально збирала його впродовж кількох місяців.
Але атмосфера за столом особлива, бо «Христос воскрес!» І ми в це справді віримо, відповідаючи «Воістину воскрес!».
Відтоді минуло багато років, але не зникло оте дитяче відчуття віри у диво, очікування надій на краще, оновлення, яке дарує нам світле Христове Воскресіння.
«Воскресіння Христове стало запорукою вічного життя всього людства, — наголошує в своєму великодньому посланні Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. — У дні печалі і скорботи після смерті наших близьких воскресіння Христове вселяє в наші серця велику надію. Воно дає нам мужність і силу перемагати смуток і тугу. Воскресіння Христове з’єднує живих і померлих в єдину родину. Воскресіння Христове дарувало нам повну радість».
За біблійною легендою, Ісус Христос воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього.
На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби намастити ними тіло Ісуса, натомість побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з’явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.
«Воскресіння Христове відкрило новий сенс життя людини, — наголошує Патріарх Філарет. — Воно зробило земне життя осмисленим і цілеспрямованим. Попереду не смерть, не загибель, не знищення, а сприйняття іншого буття — «іншого, вічного, життя початок». С
мерть втратила для християнина свій жах і страх. Ось чому в ці святі дні Церква закликає нас до радості: «Світися, світися, новий Єрусалиме, радій нині і веселися, Сіоне...»; «Радістю обіймемо один одного...»; «Через Хрест прийшла радість усьому світові...».
«Великдень — не просто свято, то є поворотний момент для людства, — пояснює архієпископ Чернігівський та Ніжинський УПЦ КП Євстратій (Зоря). — І тому Церква називає Великдень святом над святами та Торжеством над торжествами».
Воскресіння Христове, за його словами, є не лише приводом для радості, бо це дійсно є найбільша перемога добра над дияволом, перемога правди над неправдою, життя над смертю, а ще й привід для того, щоб глибоко замислитися для кожного над власним шляхом і життям.
Бо Христос присвятив Себе стражданням, помер і воскрес для того, щоб подарувати кожному з нас життя вічне.
Тож цінуймо цю жертву й пам’ятаймо про неї. Добро воскресає.
