Безвізовий режим, запроваджений Євросоюзом для Грузії рівно рік тому, в Тбілісі розцінили як перший крок на шляху до швидкого приєднання до ЄС.
На саміті «Східного партнерства» в листопаді 2017 року голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розвіяв грузинські надії, недвозначно давши зрозуміти, що в найближчій перспективі членство в Євросоюзі Грузії не світить.
Тепер же і безвізовий режим опинився під питанням, повідомляє «Німецька хвиля».
Не мали німці клопоту...
Влада німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія офіційно попросила міністра внутрішніх справ Німеччини вжити на рівні ЄС заходів для того, щоб скасувати безвізовий режим iз Грузією.
Свою вимогу там мотивують різким зростанням кількості заяв від громадян Грузії з проханням надати їм політичний притулок, а також підвищеною «кримінальною активністю» грузинів, чиї заяви перебувають на розгляді.
Менш ніж за рік дії безвізового режиму — з березня 2017-го по лютий 2018 року — кількість грузинських прохачів притулку в Північному Рейні-Вестфалії зросла з 170 до 743. Приріст у понад 400 відсотків!
У Федеральному відомстві з питань міграції та біженців (BAMF) кореспонденту «Німецької хвилі» надали дані по всій Німеччині, починаючи з 2008 року.
Тоді з проханням притулку до німецької влади звернулися 298 грузинів. У 2017 році їх було вже 3 тис. 462, і лише за січень і лютий поточного року — 1 тис. 359.
За таких темпів до кінця року число «біженців» iз Грузії перевалить у Німеччині за вісім тисяч. А частка грузинських заявників, які отримують той чи інший статус притулку, становить всього 1,1 відсотка.
Зростає число прохачів притулку з Грузії і в інших європейських країнах, для поїздок до яких грузинам не потрібні візи: у Франції, Нідерландах, Швеції, Греції.
А ще — в Швейцарії, яка хоч і не входить до Європейського Союзу, але належить до Шенгенської зони.
У 2016 році тут прийняли 465 заяв від громадян Грузії, в 2017-му — 670, тобто на 44 відсотки більше. Обґрунтованою не визнано жодну з них. У січні 2018 року надійшло 100 заяв.
Таким чином, Грузія вийшла на третє місце в списку країн, громадяни яких найчастіше просять притулку в Швейцарії — після Еритреї та Сирії.
За підрахунками німецьких ЗМІ, торік на батьківщину були відправлені всього близько 600 громадян Грузії.
На сьогодні ж у Німеччині перебуває приблизно три тисячі грузинів, що вже отримали відмову, і ще три з половиною, які очікують відповіді від BAMF.
Відтягнути момент депортації можна на рік-два, якщо розпочати судову тяганину, аби спробувати оскаржити відмову в наданні притулку.
На розгляді німецьких судів зараз перебуває близько 400 тисяч таких позовів.
Грузинська частка в них украй мала, але вона непропорційно висока серед тих мігрантів, які в очікуванні остаточного рішення даремно часу не гають.
За даними німецьких правоохоронних органів, до 60 відсотків громадян Грузії, проти яких були порушені кримінальні справи, мали в Німеччині статус прохача притулку, чия заява ще перебувала на розгляді державних органів.
Висновок напрошується сам собою: багато грузинів скористалися безвізовим режимом, щоби без зайвих формальностей приїжджати в Німеччину, «здаватися» місцевій владі, а в проміжку між цим моментом і видворенням із країни грабувати будинки місцевих мешканців.
Раніше, через раптове зростання кількості «липових» грузинських біженців, почала бити на сполох влада Ізраїлю, де ще півтора року тому спостерігалась схожа тенденція.
Змінив прізвище і знов поїхав
У Німеччині ж злочинці з Грузії спеціалізуються саме на квартирних крадіжках, повідомив «Німецькій хвилі» колишній міністр внутрішніх справ цієї країни Томас де Мезьєр.
Для прикладу, 4 квітня 2017 року — з моменту запровадження безвізового режиму не минуло й тижня — поліція в Лейпцигу спіймала на гарячому грузинську банду квартирних злодіїв у віці від 22 до 30 років.
Троє попалися, коли зламували приватний будинок, четвертий вартував награбоване раніше.
У згаданому листі уряду Північного Рейну-Вестфалії також ідеться про значне збільшення «кримінальної активності» поблизу саме тих гуртожитків для біженців, де розміщені переважно громадяни Грузії.
Побільшало не тільки квартирних крадіжок, а й злодійства в супермаркетах і торговельних центрах, викрадень велосипедів.
Тимчасовий статус шукача притулку, за даними влади цієї федеральної землі, грузини використовують також для того, щоб оздоровитись за казенний рахунок.
Крім Північного Рейну-Вестфалії, значне збільшення кількості грузинських пацієнтів реєструють останніми місяцями лікарні Баварії і Баден-Вюртемберга на півдні Німеччини.
У федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини такий розвиток подій передбачали.
Там узагалі заперечували проти скасування візового режиму, на чому наполягали МЗС ФРН і Єврокомісія, бажаючи продемонструвати підтримку маленької прозахідної Грузії, що перебуває під тиском Росії.
Погодився міністр внутрішніх справ тільки після того, як у ЄС був ухвалений механізм, що дозволяє знову скасовувати безвізовий режим.
Чи буде цей механізм задіяний, багато в чому залежить від самої Грузії. Переговори з цього приводу на початку березня вели в Тбілісі чільні посадовці з МВС і МЗС Німеччини.
Йдеться, наприклад, про посилення грузинських правил, що дозволяють порівняно легко змінювати прізвище. Цим нерідко користуються занесені у німецький «чорний список», але «біометрично» не задокументовані злочинці для повторного в’їзду в Німеччину.
З точки зору Берліна, грузинські прикордонники могли б краще інформувати пасажирів, що прямують до європейських країн, про правила безвізового режиму і наслідки зловживання ними.
