Ціна агресії: загалом вже щонайменше 28 країн вирішили видворити російських дипломатів

Якщо в понеділок у рамках солідарної скоординованої акції протидії Кремлю виступили 17 країн, то станом на вчорашній день вже щонайменше 28 країн вирішили вислати російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня колишнього шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері. 

 

Зокрема, до акції висилки російських шпигунів iз дипломатичним статусом приєдналися Молдова та Чорногорія.

 

А міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак 28 березня повідомив, що країна відкликає свого посла в Росії.

 

Лайчак назвав цей крок «серйозним», оскільки Словаччина упродовж чверті століття жодного разу не вдавалась до такого кроку.

 

Аналогічне рішення ухвалили у середу Люксембург та Мальта. Усі три країни вирішили для початку провести зі своїми послами «політичні консультації».

 

Водночас міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайссль 28 березня повідомила телеканалу ORF-2, що Відень не буде ані висилати російських дипломатів, ані відкликати свого посла в Росії.

 

Але вона додала, що Австрія підтримує рішення ЄС iз цього приводу, висловивши солідарність із Великою Британією.

 

Та найсерйознішим стало рішення НАТО вислати 10 представників при штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, що становить третину персоналу представництва. Про це повідомив Генсек Північно-Атлантичного Альянсу Йенс Столтенберг.

 

«Це дає Росії недвозначно усвідомити, що її агресія має ціну, яку доводиться платити, і це також демонструє, що вони помилялися у своїх оцінках нашої згуртованості», — заявив Генсек НАТО. 

 

Постійний представник Росії в ОБСЄ заявив, що масова висилка російських дипломатів західними країнами створила «небезпечний прецедент колективного покарання нації, вина якої не доведена».

 

На що в Білому домі відповіли, що США залишають відчиненими двері для діалогу з Росією, але Москва повинна усвідомити, що у відповідь на спроби дестабілізувати існуючий світовий порядок отримає негайну реакцію.

На першу хвилю солідарної протидії Росії частина міжнародних коментаторів зазначала, що значно ефективнішим, ніж видворення дипломатів, був би удар по представниках олігархічного режиму Путіна, які мешкають на Заході й користуються всіма благами західної цивілізації. І в цьому напрямку вже робляться перші кроки. 

 

Комітет з іноземних справ Палати громад Великої Британії почав розслідування під назвою «Російська корупція в Британії», повідомляє Бі-Бі-Сі.

 

На перших слуханнях у середу депутати питали експертів, скільки в Британії є брудних грошей з Росії, як вони пов’язані з Путіним та чому уряд неефективно бореться з ними.

 

Депутати запросили виконавчого директора Фонду боротьби з корупцією Володимира Ашуркова. Він організовує «Клептократія-тури» — екскурсії до особняків російських багатіїв в Лондоні.

 

А також Романа Борисовича, директора Центру досліджень фінансових злочинів та проблем безпеки Королівського Об’єднаного інституту оборонних дослі­джень Кітінга. Були присутні на слуханнях також троє британських журналістів, які вивчають російську тематику.

 

«Я говорив приблизно те саме, що говорю останні п’ять років. Ми дуже рідко маємо такий рівень дискусії, але насправді нічого нового, в принципі, не було сказано. Залишається надія, що британський політичний істеблішмент нарешті щось зробить iз корумпованими фінансовими потоками, які приходять iз Росії», — повідомив Бі-Бі-Сі Володимир Ашурков, який отримав у Британії політичний притулок через переслідування в Росії.

 

Відповідаючи на питання, чи серйозно налаштовані британські політики, він сказав: «Повірю, коли побачу (конкретні справи)».

 

Про початок розслідування комітет іноземних справ Палати громад повідомив 26 березня. Учасники слухань досить скептично оцінили готовність уряду боротися з «брудними» грошима, в тому числі з Росії.

 

Володимир Ашурков вважає, що правоохоронні органи відлякує складність доведення злочинного походження грошей та перспектива судитися з кращими адвокатами, послуги яких можуть собі дозволити іноземні мільярдери, зокрема й російські. 

 

На слуханнях прозвучала думка про те, що в Британії зіткнулися дві тенденції, які дуже погано поєднуються одна з одною, — це прагнення максимально полегшити ведення бізнесу та бажання запобігти руху капіталу, нажитого злочинним шляхом.

 

Учасники дискусії сподіваються, що загострення стосунків між Росією та Британією примусить уряд вжити заходів.

 

Парламентське розслідування — це особлива форма роботи британського парламенту. В ході розслідування депутати Палати громад проводять слухання, зустрічі на виїзді, приймають письмові свідчення та збирають максимум інформації з конкретної теми.

 

Таке розслідування може тривати місяці та роки і зрештою може відбитися на певних законодавчих ініціативах.

 

Але, схоже, цього разу процес пішов швидше, бо вже під час слухань міністр внутрішніх справ Великої Британії Ембер Радд пообіцяла, що уряд уважно придивиться до процедури видачі віз багатим іноземцям, включно з російськими інвесторами. 

 

Під час згаданих слухань у комітеті Палати громад пані міністр Ембер Радд поставили запитання про приблизно 700 росіян, які приїхали до Великої Британії у 2008-2015 роках на підставі так званої візи першого класу.

 

Вона видається тим особам, які займаються підприємницькою діяльністю і зобов’язалися інвестувати щонайменше два мільйони британських фунтів стерлінгів до британських інвестиційних фондів.

 

Глава британського МВС відповіла, що система видачі віз багатим іноземцям була змінена в 2015-2016 роках, що спричинило зменшення позитивних рішень про видачу візи на 84%.

 

Радд також пообіцяла, що перед наростанням напруги у відносинах між Великою Британією та Росією вона попросила своїх співробітників вивчити можливість зробити процедуру видачі віз на проживання ще жорсткішою. 

 

У вівторок під час виступу в парламенті глава уряду Тереза Мей заявила, що в Лондоні «немає місця» для корумпованих російських еліт, що було сприйняте британським суспільством як обіцянка прискіпливіше придивитися до росіян, які мають значні статки невідомого походження. 

 

До подібних дій стосовно російських багатіїв з оточення Володимира Путіна готуються також інші країни ЄС, передусім три країни Балтії, де їх оселилося дуже багато.

 

У середу Тереза Мей провела телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої також обговорили тему солідарної протидії Кремлю.