За курку гроші: Рада дозволила 60% дотацій віддати великим агрохолдингам

Знаючі люди кажуть, що, якщо в парламенті здіймається якийсь скандал, то варто уважно стежити за Бюджетним комітетом.

 

 

Мовляв, у той час, коли увага громадськості привернена до чогось голосного, дуже зручно роздавати бюджетні кошти потрібним людям.

 

 

Тож коли в парламенті розгорілися пристрасті навколо арешту Надії Савченко, дехто резонно припустив, що в Бюджетному комітеті буде щось цікаве. І не помилився.

 

Як повідомив народний депутат Віктор Пинзеник, саме в цей час із другої спроби Бюджетний комітет підтримав рішення уряду щодо розподілу коштів на державну підтримку тваринництва.

 

Серед іншого там передбачено, що із 4 млрд. бюджетних гривень 2,3 (майже 60%) буде спрямовано на часткову компенсацію вартості будівництва тваринницьких комплексів, ферм, підприємств із переробки сільгосппродукції чи кредитів на ці цілі.

 

Підтримка вітчизняного тваринництва — потрібна справа, враховуючи те, що останнім часом поголів’я великої рогатої худоби та свиней невпинно скорочується.

 

Утім, як зазначають фахівці, такий підхід до справи означатиме, що левова частка бюджетного пирога знову дістанеться великим агрохолдингам, а малий та середній бізнес залишиться ні з чим.

 

«Уряд виділив 4 мільярди. Але міністерство АПК розписало цю систему так, що жоден із тваринників, ні малий, ні середній, ці кошти не отримає. Вони ставлять умову: беріть кредити в банках. Але банки дають кредити під такі застави, яких у нас реально немає. Із 200 поданих заяв 199 було відхилено. Ситуація склалася критична. За минулий рік ми маємо 10% вирізання поголів’я корів, 8% вирізання поголів’я свиней. У нас забрали близько 10 мільярдів ПДВ, а це — близько 15% оборотних коштів — рахуйте, що це корми, модернізація виробництва. У нас реально немає за що будувати нові комплекси, нам би тварин було чим годувати. Якщо так піде далі, то люди виїдуть у Польщу, а м’ясо експортуватимемо звідти», — зазначила на брифінгу у Верховній Раді голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. 

 

За її словами, найкраща дотація — не за збудовані комплекси, а за вироблене м’ясо, наприклад — 2 гривні за кілограм свинини чи дві тисячі за корову.

 

Це дало б змогу мати сподівання на підтримку держави не лише великим гравцям, а кожному, хто займається тваринництвом.

 

«Ми виходили під стіни Кабміну зі своїми пропозиціями, як раціональніше поділити ці дотації. Але наші урядовці нас не почули. Натомість нас почули депутати Європарламенту, які сказали, що, якщо в Україні будуть продовжуватися такі ж махінації з держдотаціями, то нам чергового траншу не бачити», — зазначила пані Ірина.

 

Водночас Віктор Пинзеник звертає увагу на ще один момент, пов’язаний із компенсацією вартості будівництва тваринницьких комплексів чи ферм.

 

«Хтось збудував підприємство, а потім витрати на це будівництво компенсують інші. Хороший бізнес. Гроші бюджетні, а створене за них майно належить уже не державі, а конкретним власникам. Непоганий спосіб побудови комусь бізнесу. На жаль, мужності народним обранцям повернути без підтримки рішення уряду вистачило тільки на одне засідання. За тиждень вона вивітрилась. Бо тільки третина не схвалила такий спосіб підтримки тваринництва чи, правильніше кажучи, примноження чиїхось статків», — констатує він.

 

На жаль, його побоювання мають підстави, бо, як показує практика, з року в рік державну підтримку отримують одні й ті ж самi фірми.

 

Так, у 2017 році подібні дотації розділили між собою головним чином «Миронівський хлібопродукт» (бренд «Наша Ряба») Юрія Косюка (1,4 млрд. грн.) та Укрлендфармінг Олега Бахматюка, який займається вирощуванням зернових, виробництвом яєць і яєчних продуктів, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки (517 млн. грн.). 

 

Причому, як стверджує видання «Економічна правда», той же Косюк у 2017 році, окрім 1,4 млрд. грн. дотацій, отримав ще й 3,3 млрд. грн. відшкодування ПДВ при експорті.

 

Тобто загальна сума, отримана ним від держави, становить 4,7 млрд. грн., при тому, що холдинг сплатив до бюджету податків на суму 4,2 млрд. грн. Отакий собі бізнес по-українськи.

 

А тим часом ціни на м’ясо, молоко та яйця в магазинах стрімко ростуть. Бо вирощувати їх стає все складніше. Схоже, і справді скоро доведеться експортувати м’ясо з Польщі чи Китаю. Або всім масово ставати вегетаріанцями.