Нещодавно телевізійники в контексті подій цьогорічної зимової Олімпіади та Паралiмпiйських iгор досліджували проблеми українських санних трас.
Висновки були сумними, бо, як виявилося, залишилася в нас така лише одна, та й та у плачевному стані.
Це — дерев’яна санна траса довжиною 1200 метрів поблизу райцентру Кременець на Тернопільщині.
Збудована ще в 1970-ті, свого часу вона була потужною олімпійською базою СРСР, сьогодні ж вражає хіба своєю занедбаністю.
Об’єкт, що перебуває у власності навчально-спортивної бази Кременецької ОДЮСШ «Колос», є діючим, і навіть міжнародні перегони на санко-роликах на ньому досі щороку проводились — правда, в теплу пору року, бо необхідне ідеально рівне снігове покриття взимку забезпечити там неможливо.
Потрібної сучасної техніки також немає, тому працівники бази накидають сніг лопатами вручну і поливають його водою.
Після цього, якщо мороз хоч трохи є, можна й заняття проводити, адже в Кременецькій санній школі навчається близько сотні учнів.
Утім тренери все більше переживають про їхню безпеку, адже дошки дерев’яного настилу то там, то тут прогнивають, і хоч їх постійно «латають», на великій швидкості й до біди недалеко...
Про те, що траса вимагає термінового серйозного ремонту, в області говорять уже надцять років, однак суттєво нічого не змінюється.
Воно й не дивно — за попередньо підрахованим кошторисом, на капітальний ремонт траси потрібно близько 10 мільйонів гривень, тож без державного фінансування провести його неможливо.
Спортивне ж міністерство не поспішає рятувати технічно застарілу санну трасу — схоже, що вважає це невигідним.
Тим часом Кременецька райдержадміністрація підготувала інвестиційний проект, сподіваючись хоч якось урятувати єдину діючу в Україні санну трасу.