Валютні гірки: експерти розповіли, чого чекати від курсу гривні далі

Національний банк України вчора послабив офіційний курс гривні до долара на 8 копійок, встановивши його на 19 березня на рівні 26,35 гривні.

 

Вчора ж котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку станом на 10:00 встановилися на рівні 26,41-26,45 гривні за долар.

 

Таким чином півторамісячна епоха стабільності, коли гривня із 28,90 піднялася до 25,91 грн. за один американський долар, зійшла нанівець.

 

Причому неприємний для наших співвітчизників перелом трапився у день, коли з посади головного банкіра держави було нарешті звільнено одіозну Валерію Гонтареву, а її місце посів екс-заступник колишньої очільниці Яків Смолій. 

 

Але зміна одного представника команди Валерії Гонтаревої на іншого, на думку експертів, вплинути не могла. А валютна карусель пояснюється цілою низкою причин.

 

Так, серед причин укріплення нашої нацвалюти тодішній в.о. головного банкіра Смолій назвав назагал циклічні причини: ділова активність зростає, аграрії готуються до посівної кампанії і продають інвалюту. 

 

Із цим погоджується експерт Реанімаційного пакета реформ Тарас Козак.

 

«Українці бачать сезонність: навесні і влітку гривня завжди укріплюється, а восени і взимку вона послаблюється. Це стається тому, що, починаючи із лютого, до України заходить багато валютної експортної виручки від агротоваровиробників, — каже він. — Невдовзі почнуться польові роботи, і вони знову заведуть сюди свою виручку від продажу товару в минулому році. Це мільярди доларів. І цю валюту продають, щоби купити гривню та придбати все необхідне. Тоді зазвичай курс посилюється».  

 

Але Яків Смолій, зокрема, не згадав про іншу причину: на український ринок прийшли нерезиденти, продали іноземну валюту і купили облігації внутрішньої дер­жавної позики. 

 

Нерезиденти, як пояснюють фінансові експерти, прийшли в лютому. Саме тоді, коли курс долара був високим та вигідним для продажу.

 

А Національний банк тоді забезпечив облігаціям високу дохідність: вона зросла разом із підвищенням облікової ставки НБУ спочатку до 16%, а потім — до 17%.

 

Ідеться про майже 400 мільйонів доларів, які раптом з’явилися на ринку і допомогли гривні наростити свою вартість. 

 

Зараз, після того, як курс суттєво впав, ситуація помінялася. Експортери притримали валюту, а імпортери мають на неї попит. Тому гривня і почала дешевшати. І, треба думати, знижуватиме свою вартість і надалі. 

 

Принаймні так вважає експерт Олексій Кущ. На його думку, підстав для високого курсу гривні зараз немає, ситуація є гіршою, ніж торік.

 

«Якщо в минулому році надходження валюти, яке забезпечували аграрії, змогло задати довготерміновий, весняно-літній ефект укріплення гривні, то зараз цієї валюти вже не вистачає, — каже аналітик. — З одного боку, НБУ розблоковує канали відтоку капіталу: він дозволяє збільшувати обсяги дивідендів, які можна виводити, довготермінове погашення кредитів нерезидентів. З іншого боку, економіка перебуває в поганому стані». 

Торік, як зазначає Кущ, ми бачили поліпшення економіки і кон’юнктури наших товарів на зовнішніх ринках, плюс існували достатньо жорсткі обмеження Національного банку.

 

«А в нинішньому році ми побачили послаблення обмежень на тлі економічної нестабільності, — продовжує експерт. — Реперної точки в 28 гривень було досягнуто нинішньої зими, а потім розпочалося традиційне укріплення. З однією умовою: цьогоріч у ньому не було економічного підґрунтя».   

 

Ситуація, на думку фінансового експерта, була ще більше розбалансована, ніж торік, через інфляцію та загальний стан економіки.

 

«Тільки завдяки підвищенню облікової ставки і залученню «гарячих грошей» нерезидентів удалося збити курсовий пік та посилити гривню, — резюмує Олексій Кущ. — Але якщо в укріпленнi гривні є фундаментальні причини, економічні — зростання економіки, експорт, то такий тренд буде довготерміновим. Якщо ж це спекулятивні фактори, як, наприклад, залучення коштів нерезидентів, чи адміністративні, як підвищення облікової ставки, то такий тренд не може бути стабільним».

 

Якою буде ситуація надалі, значною мірою залежатиме і від поведінки нового очільника Національного банку України. Точніше, від його самостійності.

 

Адже, як ми пам’ятаємо, Президент України Петро Порошенко м’яко попросив у пана Смолія зниження облікової ставки.

 

Завдяки чому країна отримала би доступні кредити для бізнесу, що, в свою чергу, дало би поштовх для розвитку економіки.

 

Але знижувати облікову ставку в момент турбулентності валютного ринку означало би додати йому додаткової порції нестабільності.   

 

Існує і ще один важливий нюанс. У травні-серпні з інвесторами доведеться розплачуватися за куплені ними раніше облігації внутрішньої державної позики.

 

Якщо ставку до цього моменту знизять, інвесторам буде нецікаво купувати облігації, і вони почнуть скуповувати долар. А за підвищеним попитом одразу підтягнеться і його курс. 

А тому в середньотерміновій перспективі гривня матиме два найбільш ризикові періоди: травень та серпень.

 

Це моменти, коли треба буде гасити тримісячні і шестимісячні облігації, що їх купили в лютому. І тоді на гривню чинитиметься найбільший тиск. 

 

Утiм не всі експерти вважають, що в цей період на гривню чатуватиме реальна небезпека.

 

«Вважаю, що до осені за нашу національну валюту хвилюватися не варто, — стверджує Олексій Кущ. — Натомість восени та взимку може трапитися суттєвий курсовий провал. Тестуватиметься нова реперна точка — 30 гривень за долар». 

 

Такої ж думки і Тарас Козак. На його думку, гривню ніхто не тримає, а отже, її курс залишатиметься нестабільним.

 

І ситуація на валютному ринку України залежить від попиту на долар: якщо він зростає, курс одразу ж провалюється.

 

Раніше відповідальність за курс лежала на Національному банку, як, до речі, записано в Конституції.

 

Але зараз він самостійно зняв із себе цей обов’язок, заявивши, що не нестиме відповідальність за співвідношення валютної пари долар—гривня, а лише таргетуватиме інфляцію. 

 

Тобто, простіше кажучи, вживатиме заходів, аби навіть при низькому курсі нашої національної валюти інфляція в Україні не виходила за обумовлені рамки, що їх затверджено в основних макроекономічних показниках. 

 

Таргетувати інфляцію в НБУ виходить ніяк не краще, ніж раніше він тримав стабільним курс гривні. Як відомо, торік інфляція мала становити 8%. Плюс-мінус два відсоткові пункти.

 

За підсумком 2017 року ми отримали 13,7%. І Нацбанк при цьому тільки віртуозно розвів руками.    

 

«Усе завжди зводиться до відповідальності. Перший елемент стабільності валюти — це стабільність у міжнародних розрахунках. Це валютний курс. Другий — рівень цін. Національний банк довго проводив пропагандистську кампанію, доводячи, що за валютний курс не відповідає, намагаючись усунутися від відповідальності за більш ніж триразову девальвацію гривні, — каже екс-міністр економіки Віктор Суслов. — НБУ, як ми пам’ятаємо, пояснював, що таргетування інфляції — це і є забезпечення стабільності. Сьогодні ж ми бачимо, що оголошена політика таргетування та раніше анонсовані показники інфляції не виконані. Тобто Нацбанк не впорався».  

 

Останнім часом, як стверджує Суслов, нам давали цілу низку пояснень, чому в НБУ не виходить.

 

«Те ж саме буде і в нинішньому році, — продовжує він. — Тому що оголошені показники інфляції будуть значно перевищені. Керівництво Національного банку це чудово розуміє, тому нічого й не каже про забезпечення стабільності валюти». 

 

Колеги погоджуються з Віктором Сусловим, адже забезпечити за підсумками 2018 року середньорічну інфляцію на рівні 6%, як записано в «Основних принципах грошово-кредитної політики на 2018 рік», буде, м’яко кажучи, непросто.

 

Особливо на тлі минулорічних 13,7%. Як за обставин розбалансованості економіки знизити інфляцію більш ніж удвічі, НБУ пояснити навіть не намагається.  

Що ж стосується найближчої перспективи українського валютного ринку, то експерти назагал зберігають спокій. Мовляв, останнє подорожчання важко назвати суттєвим.

 

«З минулого вівторка і до ранку останнього дня минулого тижня долар на міжбанку подорожчав з 25,916 грн до 26,305 грн, або всього на 1,5%. Але й у цього скромного зростання є свої причини — внутрішні і зовнішні. У числі внутрішніх — аукціони з купівлі валюти на міжбанку, проведені НБУ в понеділок і вівторок. Обидва рази була заявлена бажана сума покупки в 100 млн. доларів. Фактично Нацбанк викупив у понеділок 59,3 млн. доларів, а у вівторок — 74,9 млн. доларів, знявши з ринку навіс пропозиції валюти, який тиснув на курс долара останні тижні», — розповів старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. 

 

Серед зовнішніх факторів, які натиснули на гривню, експерт відзначив зміцнення долара на світових ринках у середу і четвер. У ці дні курс євро до долара знизився з 1,24 до 1,23, або на 0,8%.

 

«Таким чином, зростанням долара на світових ринках пояснюється, як мінімум, половина його приросту до гривні», — зазначив аналітик.

 

При цьому він не впевнений, що нинішнє здорожчання долара в Україні триватиме довго. 

 

«Після кількох днів помірного зростання американської валюти в нашій державі ще рано говорити, що тренд на зниження його курсу, який триває з другої половини січня, остаточно зломлений, і долар перейде до тривалого росту. В середині лютого вже був приклад недовгого зміцнення долара, яке швидко змінилося його подальшим падінням», — нагадав експерт «Альпарі».

 

У віддаленішій перспективі вітчизняні фінансові експерти не такі оптимістичні.

 

«Я думаю, що гривня ще може укріпитися упродовж нинішнього року. Наприклад, до курсу 25 гривень за долар. Утім восени, якщо нинішня тенденція продовжиться, наша валюта опуститься до рівня 28-29 гривень», — каже Тарас Козак. 

 

Падіння, на його думку, може бути і стрімкіше. Якщо, наприклад, Міжнародний валютний фонд розірве свої стосунки з Україною.

 

«Без підтримки західних партнерів нам доведеться непросто, — пояснює Козак. — З іншого боку, МВФ оприлюднив нещодавно свій прогноз курсу долара в Україні на найближчі три роки. На думку експертів Фонду, до 2020 року середньорічний курс гривні коливатиметься у межах 27—27,5 грн. за долар».

А ТИМ ЧАСОМ...