Зі сторони подивитися на подружні стосунки корисно. Бо вчитися на чужих помилках не боляче, а часом навіть смішно.
Як-от на перегляді нової вистави «Вільні стосунки» на камерній сцені столичного Театру на Подолі.
Творці відразу заявляють, що продемонструють рецепт сімейного щастя.
Втім, як і в житті, не обійдеться без перцю й інших приправ — для когось улюблених, а для іншого — гірких.
Може, тому перед початком вистави глядачів просять не просто вимкнути мобільні телефони, а й забути назавжди те, що побачать.
Отже, «Вільні стосунки» за п’єсою Даріо Фо та Франки Раме (італійською — Coppia aperta, quasi spalancata).
Виставу створено, до речі, за підтримки Італійського інституту культури в Україні. Основна декорація (художник Ірина Смехнова) — кухня: де можна піцу спекти, а можна й отруїтися газом, якщо дізнаєшся про чергову зраду чоловіка.
Головна героїня Антонія (Лариса Трояновська) — миловидна жінка середнього віку вже не модельної зовнішності не раз пробувала присмирити емоційними вчинками свого Чоловіка (Михайло Кришталь), який безупину скакає у гречку і розповідає про цивілізовані вільні стосунки подружжя.
Щоправда, коли Антонія розповідає про появу чоловіка її мрії — Дон-Жуан кардинально змінює погляди на сімейне життя.
Роль одруженого ловеласа не єдина у Михайла Кришталя у «Вільних стосунках». Актор ще перевтілюється у сина пари — репера, який вчить матір стати впевненою, зайнятися фізкультурою, змінити зачіску і по-сучасному вдягатися.
Це перевтілення можна сприймати як узагальнений натяк на різні чоловічі іпостасі, які визначають вік, час і статус. Кілька ролей — і в Тимура Полянського: він композитор і піаніст, а ще візуалізована мрія Антонії — розумний, уважний і відданий Професор.
Режисер Ігор Матієв створив виставу-шоу, в якій у кульмінаційні моменти актори нагадують, що дійство на сцені — лише гра. Її ілюструють і змінні фартухи головних героїв, на яких намальовані елементи костюмів (художник по костюмах Світлана Заікина).
Іронічний текст комедії вдало доповнено пластичними рішеннями (балетмейстер Анжеліка Борисова) і музичними варіаціями з класичною арією Одарки із «Запорожця за Дунаєм» включно ((музичне оформлення Володимира Борисова).
