Перевірка «газовою війною»: як Україна зуміла успішно протистояти шантажу «Газпрому»

07.03.2018
Перевірка «газовою війною»: як Україна зуміла успішно протистояти шантажу «Газпрому»

Газ із Польщі замінив українцям паливо, яке відмовився продавати «Газпром».

Одноденна газова криза в Україні де-факто вже завершилася.

Всупереч радісним сподіванням Росії, ніхто не замерз і навіть анонсованого скасування заняття у школах та дитячих садках не сталося.

Заміна російського газу, який ми хотіли закупити, відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, була знайдена доволі швидко.

Проте ситуація своєрідного стрес-тесту, який влаштував для високооплачуваних українських газових менеджерів суворий «Газпром», показала: не все у вітчизняному паливному господарстві так добре, як розповідають на телеекранах керівники «Нафтогазу України». 

За це, втім, ми можемо подякувати «стратегічному недругу». Експерти ж додають: ще одне спасибі сьогодні варто сказати «Газпрому», який яскраво продемонстрував свою ненадійність західним партнерам, підтвердивши всі тези України. 

«А тепер не продам!»  

Російський «Газпром», який тривалий час, ображаючись на відмову України купувати його товар, пропонував нам буцімто хороші умови та знижки, раптом відмовився працювати з «Нафтогазом», який звернувся до нього з пропозицією купити близько 5 млрд. кубометрів російського блакитного палива. Ініціатива була не українською, а власне лише виконанням рішення Стокгольмського арбітражу.
 
Цей суд, як відомо, скасував обов’язкову норму, прописану у так званому «контракті Тимошенко», за якою «Нафтогаз України» мав придбати у росіян 52 млрд. кубометрів  газу, а у разі відмови від закупівлі цієї, явно завищеної і непотрібної нам кількості палива, — сплатити повну суму за невибраний газ. 
 
Вірніше, норма була не повністю скасована, а зменшена у десять разів. Перемовини про ціну цих п’яти мільярдів кубометрів тривали до останнього зимового дня.
 
Врешті, 28 лютого «Нафтогаз» перерахував на рахунок «Газпрому» авансовий платіж за цей газ і спланував його отримання. А
 
ле за чверть дванадцяту ночі ображений на черговий судовий програш «Газпром» повернув нам авансовий платіж і сказав, що не продаватиме свій газ. Без логічного обґрунтування причин. 
 
Позавчора «Нафтогаз», за словами його комерційного директора Юрія Вітренка, отримав офіційне підтвердження цього факту. НАК «Нафтогаз України» отримав від ПАТ «Газпром» повідомлення про намір звернутися у Стокгольмський арбітраж щодо розірвання або перегляду умов контрактів на поставку і транзит газу.
 
Процедура передбачає від 30 до 45 днів, упродовж яких сторони повинні спробувати дійти згоди щодо спірних моментів.
 
За словами Вітренка, НАК не бачить підстав для розірвання контракту на транзит, оскільки відповідні пояснення з боку «Газпрому» виглядають неприйнятними.
 
У той же час «Нафтогаз» готовий обговорити з «Газпромом» умови, які наблизять транзитний контракт між компаніями до європейського законодавства.

А переплату компенсує «Газпром» 

Утім заміну російському газу довелося шукати екстренно. Рішення, як відомо, було знайдено менше, ніж за добу: «Нафтогаз України» і польська нафтогазова компанія PGNiG підписали контракт про термінове постачання газу до України.
 
Постачання почалися 2 березня о 6 ранку через вузол Германовіце, який з’єднує польську і українську газотранспортні системи.
 
Зрозумiло, що європейський газ виявився дорожчим, ніж російський, «післяарбітражний». Так, за словами Президента Порошенка, Україна в березні повинна була отримувати природний газ за контрактом iз «Газпромом» за ціною 238,55 долара за тисячу кубометрів.
 
Сьогоднi ціни на спотовому ринку, за якими Україна наразі купує газ у Європі, становлять від 250 до 500 доларів.
 
Цю вимушену переплату Україна планує повернути назад: НАК «Нафтогаз України» виставить рахунок за 34-відсоткову переплату за імпортний газ у березні російському «Газпрому».
 
«За оперативними даними, середньозважена ціна газу від європейських постачальників у березні цього року перевищила ціну газу від «Газпрому» (після її зниження відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу) на 33,9%. Вся ця переплата  буде виставлена «Газпрому» для компенсації», — додав Юрій Вітренко.  
 
Тим часом запаси природного газу в українських підземних сховищах газу з 24 лютого по 3 березня скоротилися на 7,5%, або на 783 мільйони кубічних метрів.
 
Про це свідчать дані оператора газотранспортної системи держкомпанії «Укртрансгаз».
 
Зокрема, за даними компанії, 3 березня зі сховищ було відібрано 112,62 млн. куб. м газу. Загалом, за згаданий період запаси газу в ПСГ скоротилися до 9,642 млрд. куб. м з 10,425 млрд. куб. м.

«Газпром» розраховує на погоду» 

Екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський у своєму коментарі для «УМ» відзначає: «Після того, як Російська Федерація здійснила агресію на українські Крим і Донбас, не можуть дивувати заяви російського політично-газового концерну «Газпром» на кшталт позавчорашньої про повернення Україні передоплати і відмови поставляти газ Україні, а також  учорашньої — про наміри розірвати в односторонньому порядку контракти на поставку газу в Україну і на транзит газу через Україну».
 
Експерт наголошує: наразі мова йде про наміри розірвати контракти. Остаточне рішення має приймати Стокгольмський арбітраж. 
 
«По транзиту, наприклад, є три сторони процесу — РФ (постачальник), ЄС (споживач) і Україна — транзитер. До цього часу жодна зi сторін не зафіксувала якихось порушень чи форс-мажорних обставин, — зазначає Соколовський. — Подібне можна сказати і про виконання контракту на постачання російського газу в Україну. Зокрема, — після вироку Стокгольмського арбітражу. На цю тему офіційних застережень або форс-мажорних обставин не було. Отже, судової перспективи згадані наміри практично не мають».
 
Тож, беручи до уваги те, що на сьогодні відомо про наміри російської сторони у сфері газу, на думку експерта, їх заяви виглядають щонайменше дивно.
 
«І напрошується думка, що адекватно їх може оцінити хіба що психіатр. Однак повноцінний їх фаховий аналіз можливий лише тоді, коли буде достатньо інформації про конкретні дії «Газпрому», — продовжує Богдан Соколовський. — Очевидно, що російська сторона розрахувала на похолодання в Україні та в Європі, коли добове споживання газу велике. І не посоромилася вкотре продемонструвати цинізм і жорстокість. 
 
Але тепер, у березні, похолодання скоро мине. Стокгольмський трибунал не зможе розглянути згадані питання щонайменше до тепла тощо. Тобто ми і Європа витримаємо!
 
Добре, що це не сталося у січні, наприклад. Водночас  запам’ятається негативний імідж російського «Газ­прому» як ненадійного постачальника газу. 
 
В якійсь мірі це нам на користь, оскільки послужить сильним аргументом проти реалізації проекту газопроводу «Північний потік-2». Тобто «Газпром» зіграв за нас».

«ГТС працює, як було запроектовано у СРСР»

З іншого боку, згадана поведінка російської сторони, як вважає екс-уповноважений з міжнародних питань енергетичної безпеки, показала: ми не готові гарантувати незалежність від російського газу.
 
«І дуже складно тепер об’єктивно встановити, хто і наскільки у цьому винен, враховуючи, зокрема, шарварок iз перепідпорядкуванням НАК «Нафтогаз України» тощо, — каже він. — Кілька років ми раділи з того, що не закуповуємо російський газ. Налагодили реверсне його постачання. Вихвалялися скороченням обсягів споживання, не вдаючись у подробиці чому це має місце.
 
І нічого не робили для того, аби справді унезалежнити Україну від постачання російського газу в час пікових його потреб: не був проведений елементарний фаховий аналіз реального стану, не вирішувалися питання потенційних загроз тощо. Річ у тім, що українська ГТС була спроектована як частина колишньої радянської ГТС. У радянській ГТС пікове  добове споживання газу в час суттєвого зниження температури в УРСР технічно вирішувалося за рахунок поставок iз РСФСР. По суті, так і залишилося тепер». 
 
Явним позитивом є те, що тепер річний обсяг споживання Україною газу забезпечується за рахунок власного видобутку та імпорту із заходу: зi Словаччини, Угорщини, Польщі — замість РФ. Тобто тепер для забезпечення добового споживання, крім згаданих двох способів, використовується ПСГ.
 
Таким чином, тепер добове споживання газу в Україні — за рахунок власно видобутку, «підйому» із ПСГ та імпорту з заходу (замість — з РФ). 
 
«Однак граничний обсяг споживання (при суттєвому похолоданні) менший, ніж той, що передбачався при проектуванні радянської ГТС — у зв’язку з тим, що технічні можливості добових обсягів постачання газу із Заходу є меншими, ніж такі з РФ. А обсяги «підйому» газу з ПСГ та обсяги власного видобутку обмежені — вони практично не відрізняються від тих, які були на час проектування ГТС.
 
Вирішити питання про технічне забезпечення добових обсягів споживання газу в умовах згаданої схеми припинення постачання газу з РФ цілком реально. Для оптимального вирішення цього питання слід насамперед користуватися думкою фахівців, зокрема з державної, з газової та фінансової сфер, — каже Соколовський. — Ми ж питання річних обсягів споживання газу вирішили за рахунок реверсу. А питання добових обсягів споживання при похолоданні не вирішували — у кращому випадку понадіялися на «авось пронєсьот». Найгірше те, що про такі загрози було відомо ще кілька років тому. Було відомо, але не сприймалося».
 
Іншими словами: виходячи з досвіду цих днів (заради справедливості, варто відзначити, що цьогорічне похолодання порівняно є найбільшим), в Україні вирішили питання річних обсягів споживання газу без Росії, але знехтували добовими обсягами споживання газу в умовах похолодання, яке не є несподіванкою для нашої держави. 
 

ПРОБЛЕМА І РІШЕННЯ

Газ — із Європи, гроші — звідти ж... 
 
Україна, за словами очільників національної акціонерної компанії «Нафтогаз», яка була змушена переплатити за екстрено куплений у Європі газ, назагал не має проб­лем із нестачею фінансових ресурсів для цих потреб.
 
«У «Нафтогазу» немає проблем iз фінансовими ресурсами. У нас відкрита кредитна лінія від Міжнародного банку реконструкції та розвитку, яку ми можемо використати для закупівлі газу у квітні», — сказав головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. 
 
За його словами, наразі кредитна лінія Європейського банку реконструкції та розвитку вже закінчилася, але «Нафтогаз» планує продовжити співпрацю.
 
«У нас зараз йдуть перемовини про відкриття нової лінії. Крім того, «Нафтогаз» відносно спокійно може вийти на міжнародний фінансовий ринок і, наприклад, випустити єврооблігації на значну суму. Всі розуміють потужність і стабільність роботи «Нафтогазу», особливо після перемоги у Стокгольмському арбітражі», — зазначив Вітренко.
 

ЗОНА НЕБЕЗПЕКИ 

«Труба» — під контролем
 
НАК «Нафтогаз України» посилив охорону об’єктів газотранспортної системи після рішення Стокгольмського арбітражу щодо контрактів між «Наф­тогазом» та «Газпромом».
 
«Зараз усі об’єкти критичної інфраструктури посилено охороняють, у тому числі Національною гвардією», — сказав головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, нагадавши ситуацію, яка раніше трапилася в Туркменістані, коли під час конфлікту з «Газпромом» сталися вибухи на туркменських газопроводах.
 

А ТИМ ЧАСОМ 

Нема газу — не буде офісу...
 
НАК «Нафтогаз України» закриє своє представництво в Російській Федерації.
 
«Це технічне питання, воно не заслуговує на увагу публіки. Ми давно хотіли закрити це представництво через агресію Російської Федерації», — сказав головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. 
 
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, наглядова рада НАК доручила правлінню здійснити всі необхідні заходи для ліквідації офісу до 12 березня.
 
«Рішення про ліквідацію (закриття) представництва приймається у зв’язку з відсутністю доцільності подальшого існування представництва», — сказано в повідомленні компанії.