Українська економіка після війни і різкого розриву відносин із країною-агресором потроху повертає втрачені позиції.
Але експерти та активісти зазначають: на державному рівні для посилення нашої незалежності робиться недостатньо. І готові заповнювати порожню нішу.
Час «нового просвітництва»
За словами віце-президента Світового банку Сіріла Муллера, після шокового періоду, спровокованого втратою частини територій і конфлікту на сході, наша економіка почала зростати. Це важливо, але недостатньо.
Як вважає Муллер, сьогодні всі міжнародні партнери, які допомагають Україні пережити важкий період, працюють над тим, аби зростання економіки прискорилося.
«Сьогодні важливим є аспект економічних змін», — наголосив віце-президент Світового банку.
На думку експертів, ми, безумовно, маємо потужні козирі. Це і значні запаси родючої землі, за допомогою яких Україна — наразі потенційно — може стати одним зi світових лідерів на цьому ринку.
Але щоб ефективно скористатися цією та іншими перевагами, ми повинні відійти від лінійності у сприйнятті можливих шляхів розвитку та активніше шукати свої ніші — і не лише у завоюванні інших ринків збуту.
Нещодавно, зокрема, вийшла ювілейна, 50-та, доповідь Римського клубу, в якій титуловані підприємці, фінансисти, мислителі, науковці — переважно у сфері точних наук — дали свої прогнози розвитку людства.
Свого часу, в 70-х роках, Римський клуб випустив книгу «Межі зростання», яка стала своєрідним бестселером: вийшла накладом 12 млн. примірників і була перекладена на 12 мов світу.
«Автори цієї доповіді використали найпотужніші на той час комп’ютери для математичного аналізу процесів розвитку людства на найближчі сто років за допомогою моделювання та системного аналізу. Це моделювання показало шокуючі тоді для ООН, для багатьох урядів прогнози: до 2000 року триває зростання виробництва товарів і послуг, тобто економічної діяльності. А потім нас чекає обвал», — каже член Римського клубу Віктор Вовк.
Сьогодні, за його словами, йдеться про запровадження «нового просвітництва».
«Це нове переосмислення цінностей, наукових та економічних моделей, — каже Вовк. — Ми переходимо від лінійної експансії в усьому — до балансу. Баланс між людиною і природою, баланс між короткотерміновим і довготерміновими задачами, між швидкістю і стабільністю, баланс між державою і релігією...»
Платформи для українців
Тим часом активісти, які бачать розвиток України без допомоги «старшого брата», акцентують увагу на мовному питанні, наголошуючи, що без належного урегулювання цього аспекту наша держава і не зможе вийти з-під контролю Москви. І що така ситуація і надалі провокуватиме глобальні та локальні кризи у нашій державі.
Серед таких — ініціатива «Геть від Москви!» за підтримки Української галицької партії (УГП), комплекс заходів, серед яких — перевірки різних публічних закладів на дотримання мовного законодавства, гаряча лінія, відстоювання прав українськомовного населення в судах тощо. А днями у Києві відбувся Всеукраїнський форум цієї ініціативи.
Познайомитися, поділитися досвідом, обговорити можливості співпраці щодо мовних питань у різних галузях життя зібралися небайдужі українці з Донеччини, Дніпра, Одеси, Кропивницького, Луцька, Сум, Житомира, Києва та Київщини і Львова.
Серед головних спікерів форуму був громадський активіст, який першим отримав громадянський паспорт цілком українською мовою, без російськомовного перекладу, а також має величезний досвід боротьби за права української мови, — Святослав Літинський.
«Ми маємо багато різних, а зокрема юридичних, напрацювань, якими ділимося і готові ділитися далі. Ми розповіли, як діємо, і послухали, як працюють інші. Думаю, інші міста невдовзі приймуть подібні мовні ухвали, як це зробив Львів», — каже Святослав.
До активної участі у Форумі долучилися й організатори безкоштовних курсів української мови та онлайн-платформи «Є-Мова», члени та організатори ГО «Незалежні», ініціативи «Мовна безпека», ГО «Не мовчи», письменник дитячих книг Лариса Ніцой тощо.
«Сьогодні я презентую два проекти: безплатні курси української мови, які ми вже організовуємо протягом п’яти років, та логічне продовження наших курсів — інтернет-проект «Є-Мова». Це — онлайн-платформа для вивчення української мови. На сьогодні у пересічного українця, який є російськомовним, можливостей вивчити українську мову не так багато», — сказав голова форуму Андрій Смолій.
«Тому наше завдання — і донести цю ідею до нашої цільової аудиторії, і презентувати перед громадськими активістами, які мовним питанням займаються. Тому дуже важливо, що відбуваються такі заходи, як нинішній форум. Важливо, що тут зібралися активісти, які займаються питаннями мови в різних галузях: хтось захистом, хтось — популяризацією. І це дуже важливо, що ми маємо майданчик для зустрічі. Маю надію, що такі події стануть доброю традицією, що вони відбуватимуться принаймні щороку і збиратимуть усе більше учасників», — зазначає Анастасія Розлуцька, кураторка проекту «Є-Мова».
«Маємо добру нагоду познайомитися особисто з однодумцями, з якими досі спілкуємося у «Фейсбуцi». Я зустрів сьогодні багатьох людей, з якими досі багато спілкуюся через соціальні мережі. Такі ініціативи допомагають розбудовувати українське громадянське суспільство. Адже нам часто банально не вистачає просто практики вислуховування один одного, спілкування. У Дніпрі багато з того, про що ми говоримо на Форумі, вже використовуємо, але ми також почули багато нового. Ситуація у нашому місті складна, але не безнадійна», — вважає мовний активіст iз Дніпра Єгор Гуськов.
Власним досвідом мовного активізму поділився з учасниками Форуму і Павло Черніцов із Кропивницького.
«Я повністю перейшов на українську мову з 15 років, — каже він. — Принципово. Саме тоді почалася війна з Росією. Україна — найбільша країна Європи, а має величезні проблеми зі своїми традиціями. Для мене досвід мовних активістів з різних регіонів був новим і цікавим. На жаль, я дуже часто чую від молоді про те, що нема різниці, в якому середовищі ми перебуваємо, якою мовою спілкуємося і що слухаємо, що читаємо. Тому я дуже активно борюся за те, щоб були українські книги і українська музика. Намагаюся популяризувати мову, рекомендую одноліткам. Дуже багато проблем маємо в університетах, де продовжують нехтувати мовою викладання».
Кожен зі спікерів отримав і десятки запитань про реальні проблеми, шукати рішення для яких учасники форуму намагалися спільно. Найбільше йшлося, зокрема, про російську мову у вишах, школах та садочках.
Якщо проти нас воюють...
Звернення до Верховної Ради України, яке одноголосно підтримали учасники мовного Форуму, озвучив голова політради УГП Богдан Панкевич.
У ньому — такі вимоги: ухвалити закон про українську державну мову; припинити принизливу практику квотування державної мови в ЗМІ.
Перейти до квотування вживання російської мови та інших мов національних меншин пропорційно до частки представників національних меншин серед населення України.
Також ініціювати комплексну програму дерусифікації — з метою подолання наслідків фальсифікації української історії, а також тривалих російських і радянських репресій проти української мови та культури. Необхідно змінити назви територіальних підрозділів Укрзалізниці.
«Наш Форум «Геть від Москви!» довів, що мовним активістам з усієї України дуже потрібен майданчик для співпраці та координації дій. Ми переходимо від захисту наших мовних надбань до наступу проти «русского міра», який веде як реальну, так й інформаційно-ідеологічну війну проти нашої держави. 2018 рік повинен стати роком становлення єдності в мовному питанні. Україна має стати українською. Щоб кожен громадянин нашої держави усвідомлював, що ми живемо у вільній та незалежній державі», — каже головний організатор Форуму, голова Київської міської організації Української галицької партії Андрій Смолій.
