Прес-конференція Петра Порошенка, анонсована практично за добу до свого початку, збурила і політикум, і суспільство.
Як відомо, Президент не надто полюбляє проводити великі прес-конференції і з’являтися перед журналістами не з президентського пулу — останнє його спілкування з пресою в розширеному форматі було в травні минулого року в розпал так званого «панамського скандалу», а на суд, де він мав виступати свідком у справі про державну зраду Віктора Януковича, Петро Порошенко, як відомо, взагалі не з’явився.
Сміливість чи розрахунок?
З іншого боку — багато запитань викликала поспішність, з якою все було організовано, адже за день ще ніхто про таке рішення Президента і не здогадувався.
Тож одразу посипалися різні припущення: від того, чи не порушить Порошенко питання про дострокові вибори (ці чутки від початку тижня блукають парламентом), чи не готується найближчим часом введення миротворців на Донбас, чи не розповість він про несподівані кадрові призначення, до пов’язаності цієї прес-конференції із традиційним посланням Володимира Путіна Федеральним зборам та прес-конференції в Москві Віктора Януковича щодо причетності нині діючої української влади до розстрілів на Майдані.
Про російського президента згадав і політтехнолог Банкової Віктор Уколов, написавши у «Фейсбуці», що на прес-конференції «не буде сценарію і заготовлених питань-відповідей, як у Путіна».
Він же з певним пафосом підкреслив і «політичну сміливість Порошенка», зазначивши: «Для прес-конференції він міг обрати і непленарний тиждень, коли половина політиків за кордоном.
Або кінець тижня, коли у суботу-неділю обговорення не буде, а в понеділок усе сказане виявилось би застарілою новиною.
Але ні, він іде до журналістів у пленарний тиждень, коли всі депутати готові коментувати в ефірах, та ще й у середу, коли попереду три активні медіа-дні. Ну не та він людина, щоб ховатись від обговорень або складних питань».
Утім, попри багатообіцяючу назву «Виклики-2018», Петро Порошенко більше говорив про власні досягнення і найближчі плани, ніж про довгострокову перспективу.
Навіть на питанні про те, чи братиме вiн участь у майбутніх президентських виборах, Петро Порошенко відповів, що гарантує лише одне: що він братиме в них участь як виборець, а от щодо балотування, то повідомить про це лише зі стартом президентської кампанії.
Щоправда, тут пан Президент дещо лукавив: величезна кількість політичної реклами його особисто і його найближчого оточення під маркою соціальної говорить про те, що виборча кампанія для нього вже почалася.
Та й сама прес-конференція швидше скидалася на своєрідні праймеріз, якщо вони таки стануть реаліями нашого політичного життя.
Курс — на реформи
Сам Петро Порошенко пояснив несподіване бажання поспілкуватися з журналістами початком нового політичного сезону, коли розпочалися повноцінні пленарні засідання нової сесії парламенту.
Він же заявив, що дострокових парламентських виборів не планує, оскільки формат співпраці з депутатами його поки що влаштовує, і похвалив парламентаріїв за підтримку й успішне впровадження його реформ — пенсійної, медичної, освітньої.
Водночас Президент озвучив свої побажання до Верховної Ради на найближчий час: прийняття внесених ним законопроектів про Антиконституційний суд та Національну безпеку i вирішення кадрових проблем — затвердження голови Нацбанку, оновлення складу ЦВК, комплектація Конституційного Суду, обрання аудитора НАБУ, омбудсмана та нового складу Рахункової палати.
Не оминув Петро Порошенко і нагоди попіаритися на здобутках, укотре підкресливши свою роль в отриманні Україною безвізового режиму та наголосивши на перспективах децентралізації.
Серед ініціатив Президента — і пропозиція «заякорити» в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію, щоб ні в кого не було сумнівів, куди йде Україна.
Також Порошенко заявив, що ініціюватиме новий законопроект про кримськотатарську автономію на анексованому півострові (щоправда, як повернути сам півострів і коли це станеться — чіткого уявлення, схоже, в АП немає). Заодно — анонсував і звільнення двох заручників із Росії до кінця тижня.
Пообіцяв глава держави і підтримку середньому класу, ініціювавши низку змін до податкового законодавства і пообіцявши, що скоро замість податкових міліцій та поліцій запрацює Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ) — за його словами, глава комітету з податкової політики ВР Ніна Южаніна вже підготувала відповідний законопроект.
Утім, як повідомив журналіст Дмитро Гнап, до розробки законопроекту причетні нинішні податкові високопосадовці, зокрема Вадим Мельник, який донедавна очолював Головне слідче управління ДФС і, за чутками, по вуха замішаний у різних корупційних оборудках.
Тож Гнап побоюється, що анонсовані реформи у цій сфері можуть виявитися банальною зміною вивіски, а нова структура почне той же бізнес «кошмарити по-новому».
Загалом тональність прес-конференції, на жаль, виявилася передбачуваною.
«Глядачам запропонували традиційну страву, таку ж, як і в попередні рази, — Президент вихваляв себе, але уникав усіх відповідей на гострі питання. Відповідальність на себе він намагався не брати, переводив стрілки на парламент (як, наприклад, у питанні, чому досі не виконано обіцянку про зміну виборчої системи), пускався в демагогію, коли його питали про деолігархізацію, йшов «у відключку» при розмові про Мальдіви, заперечував змову з Дмитром Фірташем у 2014-му і скаржився на важке президентське життя, яке приносить лише збитки, так і не пролив світло на свої майбутні плани», — зробив висновок сайт «Главком».
Що це було?
У пiдсумку після прес-конференції лишилося більше питань, ніж відповідей. І після прес-конференції ні сам Петро Порошенко, ні його основні рупори не підбили підсумки, які могли б прояснити, для чого це все затівалося.
Тим більше, що якраз перед президентською прес-конференцією у Верховній Раді відбувся брифінг, на якому спікер парламенту і Прем’єр-міністр заявили, що ніяких дострокових виборів не передбачається і все ітиме за планом.
Усі ці питання без відповідей породили багато версій від політичних аналітиків.
«Президент від травня минулого року не проводив таких прес-конференцій. Що особливо дивно, бо ми переконалися, що Президент — один із найбільш потужних спікерів, які вміють і обрубувати гострі питання, і оминати неприємні для них теми. Але навіть студенти-журналісти знають, що в кожній прес-конференції має бути червоною лінією написано: «Мета заходу, що ти хочеш донести». А тут не зрозуміло. Ну невже лише для того, щоб повідомити, що у нас нарешті з’явиться служба фінансових розслідувань чи розповісти про можливе звільнення заручників», — констатував політолог Андрій Золотарьов.
На його думку, найімовірнішими є дві версії поспішного виступу Президента — з одного боку, показати «колективному Заходу», що Україна іде на виконання своїх зобов’язань, від яких залежить подальша співпраця з МВФ і отримання чергових фінансових вливань; з іншого — це такий політичний блеф перед партнерами, щоб схилити їх до співпраці.
Такої ж думки і директор Центру стратегічних розробок Андрій Ніцой.
«На мою думку, головне все ж таки у внутрішніх «тьорках». Маю на увазі тиск на Яценюка—Авакова—Турчинова і примушення парламенту до слухняного голосування під загрозою дострокових виборів. «Таємно» навіть озвучувалася їхня дата — 19 серпня», — зазначив він у коментарі «УМ».
Що цікаво, своєрідним шантажем, у першу чергу «Народного фронту», щоб вони були більш «зговірливі», назвав прес-конференцію і народний депутат Михайло Добкін.
Водночас на прес-конференції пролунало ще кілька месиджів, які лишилися поза увагою. По-перше, Петро Порошенко натякнув, що, якщо і йтиме на другий термін, то без підтримки своєї політичної сили.
Це означає лише одне — на даний момент рейтинг його «Солідарності» настільки нестабільний, що йому простіше публічно дистанціюватися, взявши на себе всі досягнення, а провали списавши на БПП.
З іншого — він ітиме на вибори лише в тому випадку, коли буде твердо впевнений у своїй перемозі. Або, якщо піде, то не гребуватиме ніякими засобами, щоб добитися свого. Тон, із яким була сказана фраза: «Я жодної виборчої кампанії не програв», — не залишає місця для сумнівів.
