Попри те, що більшість експертів назвали екстрену прес-конференцію Петра Порошенка спробою показати, хто в домі господар, передусім — своїм «заклятим друзям» із провладної коаліції, домовитися їм, схоже, так і не вдалося.
Промовистим підтвердженням цього стало зняття з порядку денного питання про звіт екс-глави НБУ Валерії Гонтарєвої та голосування за її заступника Якова Смолія, який останні 9 місяців є лише виконувачем обов’язків очільника Нацбанку.
«У перший день весни Верховна Рада та Гонтарєва вирішили не псувати одне одному настрій своєю зустріччю. День остаточного звільнення від Гонтарєвої відкладається», — написав у «Фейсбуці» один із речників фракції БПП Олексій Гончаренко.
Як з’ясували журналісти, голосування зірвалося через нестачу голосів за Якова Смолія, хоча напередодні і БПП, і «Народний фронт» пообіцяли підтримати його кандидатуру. Утім за ніч настрої змінилися.
«Представники «Народного фронту» висунули низку вимог, серед яких — пакетне голосування за кадрові питання. У НФ вимагають одночасно проголосувати за призначення їхнього представника Омбудсманом, це члени оновленого ЦВК та інше. Тобто без виконання цих вимог голосування поки що не буде, і саме тому сьогодні не вистачає голосів. Але перемовини тривають», — повідомило інформаційне агентство УНН iз посиланням на власні джерела у Верховній Раді.
Провалили депутати і законопроект 2702-д «Щодо вдосконалення регулювання у сфері зовнішньої реклами».
За словами одного з ініціаторів законопроекту, Олександра Опанасенка з фракції «Самопоміч», новий закон мав прибрати нелегальні рекламні конструкції з вулиць, зробити прозорими правила гри на ринку зовнішньої реклами, забрати від місцевої влади повноваження щодо надання зайвих дозволів на розміщення реклами.
А також закон передбачав, що мовою всієї реклами має бути лише українська, за винятком назв брендів. Утім цей законопроект набрав лише 200 голосів, провалилися і спроби повернути його на доопрацювання у профільний комітет або авторам.
Найцікавіше, що учора ж спікер парламенту ініціював роботу над новим законом України про мову.
Напередодні Конституційний Суд, через шість років після прийняття, таки визнав, що Закон «Про основи державної мовної політики», більш відомий у народі, як закон Колесніченка—Ківалова, був прийнятий iз порушеннями процедури, а тому є неконституційним.
Тепер, до прийняття нового закону, мовні питання регулюватимуться згідно з нормами Конституції. Питання ж, яким саме буде новий закон, лишається відкритим.
«У Верховній Раді лежить три законопроекти про мову. У всіх є недоліки і позитиви. Скільки просила депутатів, ну об’єднайте три в один! Ну зробіть «вибране». Це на два дні роботи за вчительськими мірками. Не хочуть», — передбачає майбутні баталії дитяча письменниця і експерт із мовних питань Лариса Ніцой.
Чи не єдиним позитивним кроком учорашнього засідання стало голосування в першому читанні законопроекту про створення в Україні Вищого антикорупційного суду. За це віддали голоси 282 депутати.
Утім наступний законопроект про внесення змін у закон про статус суддів, який уможливив би в подальшому роботу Антикорупційного суду, був практично провалений — остання спроба зберегти його і відправити автору на доопрацювання набрала мінімально достатні 226 голосів.
Перемовини тривають.
