Пестицид у мішку: Україна ризикує стати полігоном для генетичних експериментів

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин виніс  на голосування законопроект №6606, яким спростовується чинна норма статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати».

 

А саме: «Обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються».

 

Одним з головних пояснень необхідності прийняття таких змін декларується унеможливлення ввезення на територію України інноваційних пестицидів. Ентузіазм аграрного лобі парламенту намагаються стримати практики. 

 

На думку Василя Рябченка, директора юридичного департаменту групи компаній Ukravit, ухвалення законопроекту відкриє шлях для імпорту в Україну пестицидів, заборонених у розвинених країнах.

 

«Відповідно до правил та директив ЄС (Directive 2009/128/EC, Regulation (EC) No 1185/2009 та інші), що регулюють сферу застосування засобів захисту рослин, використання нових препаратів у країні-члені ЄС можливе тільки після відповідної реєстрації нового препарату в одній з країн Євросоюзу. Також потрібен окремий дозвіл країни на застосування нових препаратів на її території. Відповідно до правил ЄС, кожен новий препарат (пестицид) має пройти державні випробування за певною процедурою та на базі раніше виданого дозволу країною-членом ЄС видається дозвіл на застосування в іншій країні ЄС. Прийняття пропонованої норми закону суперечитиме директивам ЄС щодо гармонізації українського законодавства до законодавства ЄС.

 

Варто зазначити, що для наукових експериментів, у тому числі для українських наукових установ, немає обмежень щодо ввезення новітніх діючих речовин в Україну, а процедура тестування нових продуктів може бути затверджена постановою Кабінету Міністрів України з залученням профільного наукового товариства.

 

Тому насправді пропонована норма відкриває шлях для імпорту на територію України пестицидів, які з певних причин, у тому числі через небезпеку для екології та життя людей, були не дозволені або заборонені в розвинених країнах.

 

Не секрет, що мультинаціональні компанії мають великий об’єм вироблених пестицидів, які за результатами виявлення їх шкідливої післядії заборонили в країнах їх виробництва. А зберігання та утилізація таких пестицидів є серйозним фінансовим тягарем. Шукають шляхи заощадити та уникнути великих збитків. А після прийняття одіозного законопроекту такі компанії матимуть змогу завести та зареєструвати в Україні дослідні препарати, не дозволені для використання в країнах виробництва. Після чого імпортувати десятки тисяч тонн пестицидів, здатних спровокувати екологічну катастрофу в українській флорі та фауні та нашкодити здоров’ю й життю українців».

 

На думку учасників терміново організованої в «Укрінформі» тематичної прес-конференції, скасування норми про документальне підтвердження державної реєстрації пестицидів у країні, де вони виробляються, призведе до низки негативних наслідків.

 

Вважає злочинним скасування вимоги-запобіжника для застосування неперевірених хімічних речовин голова Асоціації тваринників України, співвласник ДК «АгроВет Атлантик» Ірина Паламар: «Прийняття закону №6606 — це зрада національних інтересів. Якщо він набере чинностi, то Україна з аграрної держави перетвориться на хімічну лабораторію».

 

За словами директора Української асоціації виробників електротехніки Олега Іваненка, за межами нашої держави багато хто хоче бачити її сировинним придатком до ЄС: «Було б зрозуміло, якби це були новітні технології на кшталт енергозбереження чи відновлюваної енергетики. Але ж ввозити такі технології без реєстрації нам чомусь ніхто не пропонує! Зате пропонують сумнівні препарати хімічного походження».

 

Як один з можливих компромісів пропонується уточнити норму: щоб речовина, яка ввозиться, була зареєстрована принаймні у країні, що є членом СОТ.

 

Критики скандального законопроекту звертатимуться до всіх можливих міжнародних організацій та вітчизняних владних структур iз Головою Верховної Ради включно, аби не допустити «відкриття воріт» на нашу територію для речовин та препаратів неперевіреної дії.

 

У Європейському Союзі процес випробування і реєстрації нового препарату триває протягом 10 років. В Україні — приблизно 2 роки.

 

Зрозумілі намагання лобістів інтересів великих міжнародних корпорацій скористатися можливістю отримати величезні площі сільгоспугідь для прискорених експериментів.

 

Якщо після 10 років випробувань на європейських майданчиках виявиться, що речовина шкідлива для довкілля, для людей чи тварин, компанїї-виробники зазнають і суттєвих репутаційних втрат. В Україні для них такі ризики знижуються.

 

А от про мотиви вітчизняних депутатів, які подали вказаний законопроект, та його лобістів можна тільки здогадуватися. Бо для наукових дослі­джень та експериментів обмежувальна норма не ставить перепон: ввезення речовин iз цією метою регламентуються зовсім іншими документами, за якими наукова галузь уже давно і без проблем працює.

 

До речі, як зауважує президент Української бізнес-асоціації Володимир Чеповий, у разі скасування обов’язкової реєстрації ввезених препаратів наше законодавство суперечитиме правилам, що діють у Європейському Союзі: «У ЄС правила досить збалансовані, враховують інтереси всіх сторін. Тому дивує, що в Україні, яка заявила про своє прагнення рухатися у бік європейського напрямку й узгодження свого законодавства з нормами Євросоюзу, раптом виникають прецеденти лобіювання дивних законів, які порушують європейські норми. Варто спитати в ініціаторів законопроекту — чи ми йдемо в Європу, чи стаємо полігоном для реалізації її експериментів?».