Втрачений дах: хто з ВПО і за яких умов може отримати компенсацію за житло
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
Усі — в приватні руки: Мінфін планує до 2022 року позбутися державних банків
28.02.2018
Мінфін чекає чесних покупців, які готові поборотися за активи українських держбанків і вивести фінансовий сектор із перманентної кризи. (Фото з сайта informator.news.)
Українська влада — переважно в особі Міністерства фінансів — вирішила позбутися такого тягаря, як державні банки.
І заодно — стимулювати фінансовий сектор держави для розвитку, пошуку інвесторів, розширення обсягів кредитування тощо.
За наступні чотири роки влада має суттєво зменшити свою частку в портфелі цих фінустанов.
Рішення, втім, виникло не само по собі, а стало наслідком меморандуму з Міжнародним валютним фондом та деяких рекомендацій, що їх надають Україні представники наших кредиторів.
А, отже, ставитися до справи треба серйозно.
Знову приватний «Приват» і закриті відділення «Ощадбанку»
«Держава зменшить частку ринку з 55% у 2017 році до 24% у середньостроковій перспективі до 2022 року, — заявив міністр фінансів Олександр Данилюк на минулому засіданні уряду. — Стратегія передбачає зниження частки держбанків і зміну пріоритетів держбанків».
За словами головного фінансиста держави, Кабмін планує в 2020 році повністю вийти з капіталу «Укргазбанку», а в 2022 році — «Приватбанку». І через чотири роки суть цієї фінустанови, як планується, знову відповідатиме її назві.
Процес розпочнеться вже у нинішньому році: у 2018 році міжнародним фінансовим організаціям запропонують увійти в капітал «Укргазбанку», до 2020 року передбачений повний продаж банку стратегічному інвесторові. Сто відсотків акцій «Приватбанку» планується продати міжнародному інвестору безпосередньо в 2022 році.
«До кінця 2019 року ми плануємо створити умови для залучення міноритарних акціонерів — міжнародних фінансових установ, таких як IFC і ЄБРР у, відповідно, «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», — заявив Данилюк.
При цьому Україна обіцяє уникати дій, які можуть привести до зростання держчастки на банківському ринку. «Створення нових держбанків вважається недоцільним», — наголосив міністр.
Тим часом держава планує, що знову роздержавлений «Приватбанк» збереже свою позицію на ринку в роздрібному бізнесі на нинішньому рівні, а також буде нарощувати потенціал у сфері кредитування клієнтів середнього корпоративного бізнесу.
Уже не повністю державний «Ощадбанк» повинен буде зберегти лідерство в корпоративному сегменті: він переорієнтується на клієнтів середнього корпоративного бізнесу і зменшить залежність від кредитування держпідприємств.
При цьому перевагу надаватимуть дистанційним каналам обслуговування. Реорганізація зачепить працівників цієї, як вважається сьогодні, найнадійнішої банківської установи, з 3,3 тис. відділень, що функціонують сьогодні, до 2022 року залишиться 1,9-2,1 тис.
«Укрексімбанк», тобто «Український експортно-імпортний банк», залишатиметься у ніші, для якої його, власне, і створили: зосередиться на експортно-імпортних операціях. «Укргазбанк», який, як і «Приватбанк», із приватного став державним, але значно раніше, буде і далі розвиватися як «екобанк».
Основними сегментами, на яких буде зосереджена його робота, стане виробництво продуктів харчування, сільське господарство, альтернативна енергетика, інфраструктура і транспорт.
Відтак частка держави на банківському ринку, яка, до речі, ще до націоналізації «Приватбанку» становила 28%, суттєво зменшиться. Наскільки саме, у Мінфіні ще не порахували.
«Продавайте, ми підтримаємо!»
Урядова ініціатива одразу знайшла схвальний відгук у міжнародних фінансових структурах. Так, Європейський банк реконструкції та розвитку устами директора ЄБРР в Україні Шевки Аджунера підтримав затверджену Кабінетом Міністрів оновлену стратегію для державних банків.
«Я можу підтвердити, оскільки був учасником цього процесу, що розробка стратегії проходила у формі загальної дискусії. І на сьогодні в результаті ми маємо дуже чітку стратегію, чітке бачення цілей для подальшого розвитку сектору державних банків», — сказав Аджунер.
І зазначив, що, крім ЄБРР, у розробці стратегії брали участь й інші міжнародні організації: Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний валютний фонд.
Фінансові експерти, втім, побоюються, що продати українські фінансові активи буде непросто. Особливо за справедливу ціну, а також враховуючи обставини кризи: коли в секторі діють значні обмеження з боку регулятора, Національного банку, а сама галузь перебуває у ситуації нестачі ліквідності, змушена резервувати значні суми коштів та, відповідно, не може задіювати широкомасштабне кредитування, аби мати стабільний дохід.
Відтак отримуємо ситуацію в Україні, коли лише 53% населення старше 15 років користується банківськими послугами. У Туреччині ця цифра становить 65%, а у Польщі — 78%.
За словами експертів, обсяги роздрібного кредитування в Польщі становлять 35% від ВВП, у Туреччині — 16%, в Україні — 3%.
Обсяги депозитів у Польщі становлять 52% від ВВП, у Туреччині — 44% від ВВП, в Україні — 35%. Єдиний показник, за яким ми не поступаємося іншим країнам, — це корпоративні кредити: у Польщі — 15% від ВВП, у Туреччині — 53%, а в Україні — 17%.
Є куди рости!.. Але як?..
Таку ситуацію можна одночасно вважати як свідченням системної кризи фінансового сектору, так і потенціалом для його подальшого зростання.
Відповідно до стратегії до 2022 року багато показників українського банківського сектору повинні покращитися.
Наприклад, за очікуванням Мінфіну, частка кредитування зросте з 20% ВВП у 2017-му, до 27% ВВП в 2022-му, частка роздрібних кредитів при цьому збільшиться з 15 до 26% ВВП.
Влада планує забезпечувати доступність кредитів фізособам простими методами. Так, кількість банківських відділень, яка в останні роки тільки скорочувалася, зросте з 235 млн. до 290.
Щоправда, важко сказати, як впишеться у цю тенденцію суттєве скорочення, наприклад, кількості банківських відділень «Ощадбанку», які вже анонсував Мінфін.
Звершення очікують банкірів та простих українців, якщо вірити владі, і з боку Нацбанку. Скажімо, облікова ставка НБУ має знизитися до 6%.
У подібне віриться доволі важко, адже, як ми бачимо впродовж минулих місяців, облікова ставка Нацбанку в нас тільки зростає. І при цьому — доволі швидко. Сьогодні, як відомо, вона становить 16%.
Робиться це задля стримування падіння курсу національної валюти, — враховуючи численність факторів, які потужно грають проти стабільності гривні. А тому вже сьогодні експерти ставлять питання, наскільки виправданими можуть бути ці прогнози та чи справдяться вони в 2022 році.
Наразі, як ми бачимо, тренди є прямо протилежними: НБУ, навпаки, підвищує облікову ставку. А у своєму останньому звіті про фінстабільність регулятор банківського сектору висловлював побоювання щодо темпів зростання саме споживчого кредитування.
Щоб тенденції стали зворотними протягом п’яти наступних років, доведеться чимало попрацювати. Чи готовий до цього нинішній Національний банк України, який навіть не може отримати повноцінного очільника — замість Валерії Гонтарєвої, яка відпочиває вже понад півроку — питання не лише до команди регулятора, а й до Президента, до компетенції якого належать, зокрема, кадрові питання.
«Ощадбанку» потрібні гроші...
Про те, що процес передачі фінансових установ України з державних рук у приватні може періодично натикатися на численні підводні камені, свідчать уже перші заяви керівництва деяких банків, про які було згадано в урядовій стратегії.
Так, найближчим часом можуть виникнути ситуації, за яких виявиться необхідною докапіталізація державного «Ощадбанку» — фінансової структури, якій українці довіряють майже так само, як пересічні німці своєму «Дойчбанку». І надійність якого досі вважають найвищою на ринку.
Проте голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний заявив на прес-конференції: «Я дуже розраховую, що при повній мобілізації ресурсів ми закінчимо 2018 рік iз прибутком... Але проблемний пакет кредитів нікуди не зник. Ми з ним працюємо, але він є на балансі банку й генерує токсичність. І цю токсичність ми повинні правильно оцінювати і відповідним чином компенсувати. Ми працюємо в цьому напрямку, але на цю роботу потрібен час».
Також, за словами Пишного, можуть виникати ситуації, за яких докапіталізація «Ощадбанку» «виявиться необхідною».
«Зараз проводиться відповідний аналіз, і якщо виявиться, що докапіталізація знадобиться для успішної реалізації стратегії «Ощадбанку», то це буде зроблено», — підтвердив ситуацію ЗМІ міністр фінансів України Олександр Данилюк.
Утім суми орієнтовної докапіталізації міністр фінансів та голова правління «Ощадбанку» не назвали.
При цьому стратегія розвитку «Ощадбанку» до 2022 року передбачає дорезервування його історичного портфелю, сформованого до 2014 року, на 17,5 млрд. грн.
За словами Андрія Пишного, 100% відсотків усієї потреби в резервуванні, яке вже відбулося і яке, можливо, відбудеться, насамперед припадає на портфель, який був сформований до 2014 року.
ПРЯМИМ ТЕКСТОМ
Данилишин: Банки заробляють і без кредитування
Із переможними реляціями Мінфіну, втім, не погоджується голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин. На його думку, обмежувальна монетарна політика серйозно стримує кредитування економіки, у першу чергу через високі ставки.
«Так, це має вимушений характер (у зв’язку з режимом таргетування інфляції), але і деякі інші важливі аспекти діяльності НБУ додатково стримують кредитування реального сектору», — пише Данилишин. За його словами, зокрема, не вдається відійти від моделі відволікання коштів банків у депозитні сертифікати НБУ.
«Виходить, що у вигляді депозитних сертифікатів Нацбанк створив для банків високоприбутковий безризиковий інструмент, який не тільки є дуже витратним для держави, а й витісняє з ринку інші інструменти отримання банками прибутку, насамперед — кредитування реального сектору економіки, — зазначає автор і додає: — Хіба зростання гривневих кредитів юридичним особам на 8,7% за минулий рік міг скільки-небудь відчутно сприяти економічному зростанню? Тим більше що насправді левова частка цього зростання відбулася завдяки конвертації валютних кредитів підприємств у гривневі».
При цьому успішно подолати інфляцію НБУ не зумів. «У 2017 році, при цілі щодо інфляції в 8±2% фактично маємо 13,7%, — додає Данилишин. — А ще маємо зростання ВВП за 2017 рік на рівні 2,1%, що критично слабо як на тлі бази порівняння (не самий вдалий 2016 рік), так і з точки зору того, що економіка України може і повинна рости темпами в 4-6% на рік».
На його думку, сприяння підтриманню стійких темпів економічного зростання теж належить до завдань НБУ.
«У сучасних економічних реаліях України жорстка монетарна політика провокує повільні темпи економічного зростання, — наголошує Богдан Данилишин. — Ось кілька цифр на підтвердження. Рівень монетизації економіки України станом на кінець минулого року становив 40%. А, приміром, у Польщі — 62%, Туреччини — 61%. Фінансова глибина економіки» (відношення суми банківських кредитів до ВВП) у нас становить 35%, у Польщі — 75%, у Туреччині — 80%».
А ТИМ ЧАСОМ...
Кажуть, воно зростає...
Промислове виробництво в Україні, за даними Державної служби статистики, у січні 2018 році зросло на 3,6% у порівнянні з січнем 2017 року.
З корекцією на ефект календарних днів промвиробництво в січні 2018 року щодо січня 2017 року зросло на 2,9%.
Держстат вказує: щодо попереднього місяця у січні цього року промислове виробництво впало на 13,9%, однак з урахуванням сезонного фактора зростання становило 0,2%.
Зокрема, у переробній промисловості в січні 2018 року до січня 2017 року зростання становило 9,7%, тоді як у видобувній промисловості та розробці кар’єрів було зафіксовано зниження на 0,2%.
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря стався спад на 8,1%, що, найімовірніше, було пов’язано з більш високою температурою в цьому році.
Торік промвиробництво в Україні скоротилося на 0,1% після зростання на 2,4% в 2016 році. Цьому передувало чотири роки спаду: в 2015 році промвиробництво скоротилося на 13%, у 2014 році — на 10,1%, в 2013 році — на 4,3%, у 2012 році — на 0,7%.
