На Харківському державному авіапідприємстві (ХДАВП) відкриють ділянку з виробництва пластикових вікон для житлового сектору.
Цей крок, на перший погляд, здається не надто вдалим компромісом між профільним будівництвом літаків і повним занепадом машинобудівного гіганта.
Але тут поставили завдання вижити за будь-яку ціну й системно реалізовують стратегічну мету.
Минулого року після дворічного простою на заводі відновили практику ремонту і технічного обслуговування своїх «АНів», що наразі експлуатуються в різних країнах світу.
А також налагодили виробництво запасних частин до авіаційної техніки.
Заводчанам вдалося освоїти випуск і непрофільної продукції — траків для гусеничної військової техніки, тому розширення списку додаткових проектів логічно вписується в ухвалену стратегію відродження ХДАВП.
Завдяки антикризовим заходам менш ніж за рік заводу вдалося відновити базові виробничі активи, погасити 300 тисяч гривень боргу з комунальних платежів i виплачувати поточну заробітну плату.
На підприємстві знову є електроенергія та вода, що були перекриті через велику недоїмку. Вдалося також запустити цех механічної обробки, ковальсько-механічний та ливарний цехи, що простоювали довгi чотири роки.
До випуску непрофільної продукції тут ставляться як до певної традиційної практики. Редактор заводської багатотиражки Олександра Ляшенко пригадує час, коли на ХАЗі випускали багато предметів ширвжитку з «відходів основного виробництва».
«У нашій їдальні були алюмінієві каструлі, миски з «нержавійки», виготовлені із залишків металу, — каже вона. — Для обшивки літаків використовувалася дюраль, а з цих відходів робили доїльні апарати, бідони для сільського господарства. У воєнні 43-45-й роки на ХАЗі виготовляли косарки, а в 70-х — кукурудзосушки, візочки для малюків, шезлонги, розкладачки, похідні столики і стільці, садові сходи, дитячі санки та іграшки і навіть газові печі».
Плани повернутися до випуску літаків на підприємстві теж є. Цьому сприятиме давно очікувана поступка від Кабміну, який звільнив підприємства авіагалузі на сім років від сплати податків.
«Це рішення — винятково позитивне, — прокоментував ситуацію директор Департаменту фінансів ХДАВП Богдан Козлов. — Зміни передбачають, що вивільнені кошти (суми податку, які не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуватимуть на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Тобто кошти залишатимуться на підприємстві для розвитку, для поточних і капітальних ремонтів, для інвестицій. Миттєвого ефекту очікувати не слід, але у довгостроковій перспективі результат однозначно буде».