У столиці Баварії пройшла Мюнхенська конференція з питань безпеки.
Участь у цьому найбільшому в світі профільному форумі взяли близько 600 політиків, представників бізнесу та громадських організацій, у тому числі 20 глав держав і урядів, близько 40 міністрів оборони і стільки ж глав МЗС, повідомляє «Німецька хвиля».
Головними темами зустрічі були питання безпеки в Європі, контроль над озброєннями, трансатлантичні відносини, «гарячі точки» на Середньому та Близькому Сході.
Але йшлося також про напруженість у відносинах між Заходом і Росією, анексію Криму і конфлікт на сході України.
План №2: «блакитні шоломи»
Під час попередньої такої зустріч у Мюнхені рік тому міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель оголосив про досягнуту домовленість встановити перемир’я на Донбасі.
Але, як і попередні домовленості про режим припинення вогню, ця угода виявилася невдовзі порушеною. Перестрілки на сході України тривають.
Цього року на полях Мюнхенської конференції з безпеки обговорювався новий формат вирішення конфлікту на сході України — введення «блакитних шоломів» ООН на Донбас.
Однак поки для багатьох є загадкою, чим цей план кращий за попередні, зазначає у своєму коментарі «Німецька хвиля».
Андерс Фог Расмуссен, який понад три роки тому залишив посаду Генерального секретаря НАТО і тепер є радником Президента України, на полях Мюнхенської конференції з безпеки обговорював висунуту ним нову ініціативу щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Вона присвячена формату миротворчої місії ООН на сході України, що покликана зупинити кровопролиття на Донбасі й відновити територіальну цілісність України.
Новий формат миротворчої місії ООН на Донбасі пропонується Расмуссеном на противагу ініціативам щодо «блакитних шоломів», які Президент України Петро Порошенко висунув ще на початку 2015 року, а президент Росії Володимир Путін — у вересні 2017 року.
Концепція, яку екс-Генсек НАТО обговорював у Мюнхені, викладена у доповіді, підготовленій під егідою Фонду Расмуссена за участі експерта ООН при Колумбійському університеті в Нью-Йорку Річарда Гоуана.
Аналітик у доповіді «Чи зможе ООН об’єднати Україну?» розглянув можливість розміщення міжнародного миротворчого контингенту на Донбасі, враховуючи поточні розбіжності України й Росії. При цьому він брав за основу напрацювання миротворчих місій на Балканах, у Лівані та інших регіонах.
Місію Європейського Союзу або НАТО Річард Гоуан вважає заздалегідь приреченою, враховуючи позицію Росії.
Тому на Донбасі, на його думку, не повинно бути ані російських, ані натовських солдатів.
Контингент повинен мати достатню чисельність — до 20 тисяч осіб, у тому числі 4-5 тисяч — на кордоні Росії з Україною, аби запобігти потенційним вторгненням.
Війська мають надати нейтральні країни, яким довіряють як західний альянс та Україна, так і РФ. Наприклад, Швеція, Фінляндія або Австрія, а також країни Латинської Америки, Казахстан, Білорусь, Монголія, наголошується в доповіді Расмуссена-Гоуана.
Або навіть країни НАТО, але дружні до Росії, як-от Греція. Мандат повинен бути з обмеженою можливістю застосування сили для захисту як цивільного населення і мирного процесу, так і затримання «порушників».
Крім того, знадобиться запровадити посаду спецпредставника Генерального секретаря ООН, аби досягнути компромісу між усіма сторонами конфлікту.
Генерал-лейтенант Бен Ходжес, до недавнього часу командувач силами США в Європі, не виключив, що план спрацює за умови політики батога й пряника щодо Росії.
Москва «повинна побачити в цьому зиски». Але головне, на думку Ходжеса, це професійний контингент, який користуватиметься довірою всіх сторін.
«Чітка мета. Чітка місія. Чіткі правила. Інакше відправка людей у блакитних шоломах узагалі не допоможе врегулювати конфлікт», — зазначив Ходжес в інтерв’ю «Німецькій хвилі».
За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, 16 лютого він цілу годину обговорював зокрема й цю ініціативу з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на полях Мюнхенської конференції. Але той був непохитним, і міністри ні про що не домовилися.
Головна розбіжність між Україною і Росією у тому, де саме повинні дислокуватися миротворці ООН. Росія вважає, що на лінії зіткнення. Українці — передусім, на російсько-українському кордоні.
Зблизити позиції сторін найближчим часом не вдасться, переконаний російський політолог, гендиректор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов.
Він вважає, що ідею «блакитних шоломів» на Донбасі обговорюватиме Москва активніше лише після президентських виборів у березні цього року.
Оскільки фокусування на виборах «відволікає від пошуку необхідних нових ідей», пояснив політолог.
Висловив сумніви в можливості реалізації нового плану й Генсек НАТО Єнс Столтенберг після своєї зустрічі з Лавровим у Мюнхені.
Українська влада покладає великі сподівання на узгодження мирного «плану Расмуссена—Гоуана» спецпредставниками США та Росії Куртом Волкером i Владиславом Сурковим.
В Україні вважають більшими шанси на його схвалення Москвою, якщо план також обговорять у межах «нормандської четвірки», тобто представники України, Німеччини, Франції та Росії.
Змінити Мінськ на Відень
На переконання ж колишнього «губернатора» Донеччини Сергія Тарути, також учасника конференції в Мюнхені, коло узгоджувачів треба розширити.
«Все залежить від вміння переговірників — Франції, Німеччини, Євросоюзу та Америки — знайти ті аргументи, за яких Росія погодиться», — пояснив він.
Тарута критикує те, що переговори в нормандському форматі проводяться епізодично, а не на постійній основі.
Тому він пропонує Німеччині й Франції призначити спецпредставників з вирішення питання в Україні.
Політик закликає підключити до переговорів ОБСЄ, Євросоюз і окремо Австрію, що останнім часом особливо активно сприяє мирному врегулюванню.
А столицю переговорів iз Мінська перенести у Відень.
У 12-місячний термін після введення миротворців буде можливість провести вибори, передбачені Мінськими угодами. І це найсуперечливiша позиція плану.
Для забезпечення їх проведення «блакитні шоломи» нададуть захист кандидатам (яким? — ватажкам сепаратистів?), запобігатимуть порушенням виборчого процесу й гарантуватимуть достовірність результатів виборів.
А Київ, при цьому, має фінансувати соціально-гуманітарні проекти для потреб 3-мільйонного населення окупованих територій, аби потім перейти на рівень організації політичної частини Мінських угод.
Навіть Річард Гоуан у своїй доповіді наголошує, що шанси на успішне розміщення миротворчого контингенту в Східній Україні є на даний момент низькими.
Отже, Мюнхен породив надії, але не реальні плани вирішення конфлікту.
ПРЯМА МОВА
«Кремль не знає меж у своїх прихованих намірах. Не залишається нічого іншого, як визнати, що гібридна війна, яку веде Росія, поступово перетворюється на повномасштабну світову гібридну війну, — сказав під час виступу в Мюнхені Президент України Петро Порошенко.
— Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна продовжуватиме зростати доти, доки російські війська не відійдуть iз Донбасу та Криму. Якщо хтось досі думає, що санкції неефективні, тоді ми посилимо їх, запровадивши нові». На жаль, послухати українського Президента прийшло зовсім мало людей — Порошенко виступав практично перед напівпорожнім залом. Водночас бажаючих послухати міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова був повен зал. І це є свідченням того, що, по-перше, від України та її проблем у світі втомилися, а по-друге, гібридна війна вже давно вийшла за межі України, тільки Європа цього, на жаль, досі не розуміє.
