От ніколи б не подумала, що стронгмени, оті, з першого погляду, — гори м’язів, накачаних біцепсів-трицепсів тощо, бувають дуже романтичними.
А, виявляється, вони й у цьому можуть перемогти навіть найвитонченішого лірика.
Я переконалася з історії чудової пари — українського стронгмена Віталія Міхеєва, чемпіона України, майстра спорту України зі стронгмену, 5-го рекордсмена України, і тендітної львів’янки, молодої майстрині Мар’яни Циганюк.
Чесно зізнаюся, що хотіла розпитати цю привабливу пару лише про смаколики на День святого Валентина.
Але історії, які привели їх обох до цього дня, заслуговують бути почутими хоча б для того, щоб знати, наскільки романтика у почуттях може бути справжньою поживою для злетів, досягнень, повноцінного життя. Як кажуть, не їжею єдиною...
Мені здається, кожному цього для буде приємно пригадати свою романтичну історію. Хто буде готувати романтичну вечерю, а хто — звичайну, проте завше добре думати про рідну людину.
А ще цікаво почути чиюсь, щоб надихнутися. Віталій і Мар’яна познайомилися у Львові на богатирських змаганнях.
«Як виявилося, — цікаво і з неприхованим подивом розповідає Віталій Міхеєв, — Мар’яна має золоті руки, вона виготовляє різноманітні різьблені свічки та вишиває неймовірні сорочки бісером».
Відстань між закоханими була чималенька, тому вони вирішили жити разом. Мар’яна приїхала до Віталія у Крюківщину, що на Київщині, і краще зробити не могла.
Віталій каже, що вона казково прикрасила його життя та ще й дуже допомагає йому готуватися до змагань.
«Як виявилося, навіть ніжне слово допомагає встановлювати нові досягнення та рекорди», — каже він.
У День святого Валентина в любові буде Україна
Романтична пара зізнається, що День святого Валентина — чудове свято, одне з тих, які й варто було перейняти, запозичити.
Нехай живе на землі любов у різних проявах і виглядах, вважають вони.
«Мар’янка минулого Святого Валентина знайшла на своєму ліжку маленькі подушечки у формі серця, які вона справді хотіла, бо високі спричиняли їй дискомфорт, і квіти. А я — смачний романтичний сніданок», — каже чемпіон.
Віталій, до слова, у перервах між змаганнями пише чудові вірші, більшість з них — саме про любов: до України, до мами, до Мар’яни. Ось цей — про всеосяжну любов:
У День святого Валентина
В любові буде Україна,
Хай буде мир, прийде любов,
Що відсвяткуємо ми знов!
Нехай кохання процвітає
Та горя хай ніхто не знає!
В любові будуть жити діти,
І ми у мирі будем жити!
Сніданок і «люблю»
Навіть не кажіть, що між цими словами нема зв’язку! Будь-яку страву можна сервірувати сердечком і словом «люблю», переконані Мар’яна і Віталій, бо вони саме так і роблять, причому не лише на свято.
Віталій дуже полюбляє сервірувати спільні трапези — старанно викладає страви на тарілочки, піклується, щоб вони були максимально корисними і поживними, як це має бути не лише у спортсменів.
Мар’яна підтримує всі починання коханого і часто приготування бере у свої руки.
Улюбленою стравою пари є курячі серця з горішками і спеціями, про що вони розповіли незалежно один від одного, не змовляючись.
Віталій розповів про враження: вони дуже ніжні, соковиті, смак просто неймовірний! А Мар’яна — як готується ця страва.
Потрібно 400 г курячих сердець промити, обрізати жир і скласти в каструлю з товстим дном.
Злегка присолити (надлишки солі спортивна пара не особливо вітає), присипати гострим (тайським) перцем, залити водою більш ніж до половини і тушкувати на повільному вогні до готовності сердець.
У процесі додаються подрібнені цибулина, морквина і загалом будь-які овочі, вони чудово доповнюють смак сердець.
Заправити подрібненою зеленню, присипати підсушеним арахісом. Викладати на тарілочки, але дбайливо і творчо, щоб страва набула форми серця, не забули?
Віталій нині посилено і результативно готується до Чемпіонату світу зі стронгмену, який відбудеться в Хусті Закарпатської області 12 травня.
Одне із завдань — скинути вагу. Важко повірити, але так і є, він швидко скинув 20 кілограмів! Харчування при цьому, звичайно, відіграє велике значення.
Спортсмен каже, що в процесі схуднення він трохи змінив свої харчові звички, але страви від того стали ще смачнішими.
Мар’яна тільки посміхається, видно, що вона особливо пильнує за харчуванням коханого.
Головний інгредієнт — овочі
Салати з фіолетовою капустою — улюблені в спортивної пари. Це — «фішка» Мар’яни: шинкуємо фіолетову капусту, зелене яблуко, заправляємо олією з гарбузового насіння, присипаємо улюбленими приправами.
Курячі стегенця на грилю — також те, що особливо смакуватиме, якщо їх приготувати з любов’ю.
Тобто не смажити, не пересолювати і не топити в жирах, а просто замаринувати в суміші лимонного соку і улюблених спецій (сіль — зовсім трішки), додати соєвого соусу і почекати, щоб замаринувалися.
А потім викласти на гриль, запекти і насолоджуватися з овочевими салатами. До речі, овочі — головний інгредієнт улюблених Віталієм паст.
Навіть не вермішель — перша скрипка в цьому ансамблі неймовірних смаків, а овочі, і найкраще, коли вони попередньо запечені на грилю чи в духовці.
Тоді відварюємо вермішель, окремо злегка притушковуємо попередньо спечені овочі, додаємо томатну пасту, сік чи той же соєвий соус.
Ну а далі ви знаєте: вермішель викладаємо на таріль у формі серця, по боках — тушковані овочі, а все разом присипаємо тертим твердим сиром.
Інколи можна побалувати себе смачнезними бургерами із запеченим на грилю м’ясом. Свого часу мережу облетіли фото Віталія з його бургерами.
Рецепт традиційний, але вимоги — м’ясо на грилю, багато овочів і твердий сир. М’ясо замаринувати з лимонним соком і спеціями і запекти.
Порізати на пластинки (можна і перед запіканням).
Булочку (краще цільнозернову, або з висівками, або гречану, житню — вибирайте) розрізати, вкласти шматок м’яса (по центру), а з обох боків — тоненькі пластинки сиру, помідора, листя салату, петрушки тощо).
Освідчення — щоденна приємність
Це — як сніданок, чи обід, чи вечеря — але значно приємніше. І тоді всі акценти, всі чуттєві рецептори будуть спрямовані не стільки на їжу, як на порцію гормону щастя — серотоніну, — який ще більшими порціями «знаходиться» в освідченнях.
Про це не треба забувати, особливо ввечері, коли організм уже не потребує багато їжі, як ми її все одно інколи намагаємося спожити. Бачите?
Правда, на моє наполегливе запитання, що буває в красивої пари на вечерю, Мар’яна мрійливо зізналася, що Віталій вміє пекти розкішні шоколадні міні-пиріжечки, і вже навіть з цього можна уявити, наскільки вони смачні.
Віталій із задоволенням погодився поділитися їх рецептом, але почав здалеку: з історії свого освідчення.
Здається, я таке бачила в кіно. Може, не точно таке, але із задоволенням написала б сценарій з їхньої історії.
Це було у Львові, на змаганнях на звання «Найсильніша людина Львова», де Віталій був суддею. Він заздалегідь попередив учасників заходу, що хоче освідчитися, і всі друзі-спортсмени, а також організатори залюбки погодилися на цікаве відгалуження від плану заходу.
Організатор попросив Мар’яну сфотографувати учасників, коли буде представлення «плюсів» (вагова категорія понад 110 кг), бо фотограф зайнятий іншим, словом, треба просто виручити.
Віталій тим часом попросив спортсменів під час освідчення імітувати шелестіння листочків (можна лише уявити цих велетнів, які дружно імітують шелестіння листочків). Мар’яну відправляють на сцену нібито для фотографування.
«Я бачу, що на сцені зібралися всі, і Василь Вірастюк щось проголошує, дивлячись на мене. Не вслухаюся, думаю, напевне, щось по сценарію. І тут Віталій — з пишним букетом, і я навіть встигаю це сфотографувати, як мене і просили. І коли він став на коліна і протягнув мені квіти, нарешті стало все зрозуміло», — розповідає Мар’яна особливо захоплено.
Що вам сказати — такі розповіді точно замінюють повноцінний прийом їжі! Спробуйте! Я поки слухала Мар’яну з Віталієм, також махнула рукою на вечерю. Ось ще одна історія — для вас, бо, скажу щиро, інколи можна і махнути рукою на вечерю, матимете від цього тільки плюси.
— Ще на початку знайомства, — розповідає ця лірична душа зі званням чемпіона зі стронгмену, — я виїхав до Львова. В ейфорії зустрічі мені здавалось, що потяг їде повільно, а час повзе, мов слимак. Ми розмовляли по телефону і обмінювалися повідомленнями, розмальовуючи нашу зустріч. І от за 2,5 години до станції «Львів» Мар’янка каже, що сходить в магазин щось купити на 5 хвилин і передзвонить.
До магазину — 2 хвилини ходьби, ну нехай в магазині 10-15 хвилин, не більше. Але вже 30 хвилин, і обіцяного передзвону нема. Я набираю: «Абонент — не абонент». Я пишу — не доходить. Кожна секунда — наче година. Не знаходжу собі місця. Сили багато, а відчуття безсилля мучить мене і душить. За годину часу, не витримавши, я почав обдзвонювати і підіймати на вуха всіх знайомих у силових структурах Львова і області.
— Втекла? — не витримую я.
— Усе було значно простіше, — завершує Мар’яна. — У мене на той час був такий мобільний телефон, що якщо вже розрядився, то нічого не вдієш, поки він повністю не зарядиться. Я також хвилювалася дуже, що втратила зв’язок...
Отож не втрачайте зв’язок з коханими! До речі, якщо у нас уже аж такий ліричний відступ, який мені особисто абсолютно замінює десерт, почитайте, яку лірику присвячують стронгмени-чемпіони своїм коханим на прикладі вірша Віталія Міхеєва для Мар’яни:
Так хочу щось тобі сказати,
Прошепотіти й показати,
Відкрити двері до душі,
І показать її тобі.
Щоб моє серце ти почула,
Мою любов усю збагнула.
Могла кохання прочитати,
І знати, вірити, кохати...
Ти в моїм серці лиш одна —
Кохана, мила, дорога...
Ти в Всесвіті одна-єдина,
Моя рідненькая людина.
Ти — моя зіронька ясна,
Тобі єдиній ці слова!
Тож з днем народження вітаю,
Безмежно лиш тебе кохаю!
І все-таки — десерт, ці пухкі пиріжки від Віталія, не дають мені спокою. Печуться вони просто, розповідає спортсмен.
Потрібно приготувати звичне дріжджове тісто (ось що ще є звичним для спортсменів, — те, в чому навіть досвідчені господині сумніваються).
У тому-то й перевага спортсменів, що вони ні в чому не сумніваються, а у своїх силах — і поготів! Отож беремо 250 г борошна, яйце, 120 мл теплого молока, приблизно 20 г дріжджів, 25 г вершкового масла (розтопленого), трішки цукру, столову ложку какао, дрібку солі, ванілін і половинку чорної шоколадки.
У велику посудину насипаємо борошно. У молоко додаємо дві столові ложки цукру, а потім дріжджі.
По стінці посудини вливаємо в борошно молоко таким чином, щоб воно залишалося на поверхні борошна, потiм старанно змішуємо. Накриваємо рушником і залишаємо в теплі приблизно на 15 хвилин.
Опiсля додаємо в тісто інші інгредієнти і вимішуємо, знову накриваємо рушником і ставимо в тепло на півгодини.
Вимішуємо, робимо маленькі млинчики, вкладаємо в кожен шматочок шоколаду, заліплюємо, кладемо в формочки для кексів. Через кілька хвилин, як підійде — у духовку на хвилин 15.
Ви зрозумієте, коли все готово, змовницьки посміхається Віталій.
А як же — слідкувати за вагою? — спитаєте ви слідом за мною. Мар’яна, яка, до речі, з легкої руки Віталія також готується до травневих міжнародних змагань, на пару (що й не дивно) з Віталієм, але скромно про це замовчує, каже, що інколи можна і десерти.
Тендітна дівчина уже зараз виконує станову тягу на 110 кг, тобто оперує штангою з такою вагою, і це вражає!
Побажаємо цій чудовій парі — нашій спортивній гордості, силі й надії — успіхів на змаганнях, а нам усім — любові! Ще ніхто не спростував фрази, що любов врятує світ!
