Пожити його життям: рецензія французьку біографічну стрічку про молодого Годара

06.02.2018
Пожити його життям: рецензія французьку біографічну стрічку про молодого Годара

Франція кінця 60-х. «Молодий Годар». (Фото з сайта kinoafisha.ua.)

Коли коханий у ліжку в найнесподіваніший момент робить паузу, щоб порадити взяти участь у русі політичного протесту, — це біографічна мелодрама з ознаками комедії Мішеля Хазанавічуса «Молодий Годар».
 
Днями вона вийшла в український прокат. Головний герой у ній — франко-швейцарський кінорежисер Жан-Люк Годар, чиї фільми 1960-х років справили значний вплив на світове кіномистецтво.
 
Найбільше відомий режисер за картинами «Жити своїм життям», «Карабінери», «Рятуй, хто може (своє життя)», «Пристрасть», «Ім’я: Кармен».
 
«Молодий Годар» — романтичний байопік про реальний роман Жана-Люка Годара та його другої дружини.
 
З акторкою Анною Вяземські режисер познайомився під час зйомок «Китаянки» — стрічки про студентів-маоїстів.
 
У картині відображений з одного боку творчо насичений і наповнений громадською рішучістю, з іншого — забарвлений сумнівами щодо власної талановитості період життя майстра.
 
Дівчина, яка підтримує його і розуміє водночас слабкість та величність режисера, стає йому музою і молодшою на 17 років дружиною.
 
Режисер стрічки Мішель Хазанавічус  відомий за володаркою п’яти «Оскарів» романтичною комедією «Актор».
 
Він заснував картину «Молодий Годар» на мемуарах Анни Вяземські «Рік по тому», зумівши переконати актрису надати йому право на екранізацію.
 
Кохання і режисура Годара тісно сплетені з  травневими протестами 1968 року. На думку Хазанавічуса, вони не знайшли гідного висвітлення у французькому кіно, і саме на їхньому яскравому тлі режисер прагнув показати історію взаємин Годара та Вяземські. 
 
Головну чоловічу роль у стрічці грає секс-символ французького кіно Луї Гаррель, українському глядачу відомий за недавніми стрічками «Ілюзія кохання» Ніколь Гарсії, «Мій король» Майвенн Ле Беско.
 
Анну Вяземські грає француженка Стейсі Мартін, знайома за ролями у фільмах Ларса фон Трієра «Німфоманка» та Маттео Гарроне «Казка казок».
 
Професійність і рівень перевтілення у своїх героїв фільму «Молодий Годар» в обох акторів, як завжди, бездоганно досконалі.
 
Говорячи про картину, Мішель Хазанавічус відзначав: найважливіше в ній — кохання, біографія — на другому плані.
 
Насправді, охоплений проміжок життя Жана-Люка Годара в підході до стрічки Хазанавічуса майже не дає інформації про творчий шлях майстра.
 
Натомість є невпевненість, грубість, щирість і природність Годара.
 
У стрічці розповідається історія про живу людину з коханням, ревнощами та політичними поглядами — людину, яка, втім, відомий режисер.
 
Не про видатного режисера, який мав дружину і в молодості ходив на мітинги в перервах між зйомками.
 
Власне, цього і прагнув досягти режисер, узявши за основу мемуари Анни Вяземські — і картина про молодого Жана-Люка Годара цілком відповідає задумці.
 
Міжнародна прем’єра біографічної комедії «Молодий Годар» відбулася в рамках конкурсної програми Каннського кінофестивалю, де претендувала на «Золоту пальмову гілку».