Добрим людям на згадку,

Шановна редакціє газети «Україна молода», уклінно прошу допомогти впливовим словом вирiшенню цiєю проблеми. 

 

Верховна Рада прийняла закон на захист тварин — архісхвально!

 

А тепер врятуйте рослини — видайте суворо караючий закон за знищені дерева, бо ця проблема всім болить.

 

Зрізали стару пахучу акацію у два обхвати у дворі на Липській, 15 — чотири інфаркти, погляд на «обезголовлену», без верхівки, ялинку — колька в серце кожній людині.

 

Адже варвари забувають, що кожен зелений листочок — то ковток кисню, без якого все живе гине.

 

Ранньої весни 2017-го замовила в Ботанічному саду волоські горіхи, їстівну горобину, шовковицю, замовила також по 50 кг елітної землі під кожне древце (бо на ділянці — одне будівельне сміття).

 

Дбайливі руки викопали поміж цеглин і скла ями, зі співаючим від радості серцем посадила деревця у найкращу для цього пору — 22 листопада 2017 р., дбайливі руки зеленбуду з любов’ю підв’язали до кілочків кожен саджанець.

 

Люди дякували мені, бо на цій смужечці у дворі двох будинків по Липській, 15/17 та 19 росли тополі-пухівки, а їх, за постановою комісії, зрізали, щоб старі дерева від негоди не впали та не пошкодили нічого довкола. Тож зелені бракувало в цих двориках.

 

А вже 27 листопада вночі вся моя праця була знищена — всі п’ять горіхів, горобина, абрикоса. Знищили навіть горіх та вишню, які росли раніше, а ще — кущі бузку та жасмину. Повитягували з землі всі рослини, навіть кілочки, до яких вони були підв’язані, — не лишилось ні сліду. Садила ж я всі ці рослини з дозволу ЖЕКу, офіційно.

 

Велике прохання донести до депутатів інформацію, щоб вони на законодавчому рівні затвердили такі норми:

 

— Зі школи дитина повинна, як таблицю множення, знати: рвати, ламати зелень заборонено!

 

— Розробити прогресивний тариф, згідно з яким доплачувати двірникам за кожне дерево, кущ, за яким вони доглядають — підрізають, збирають лист тощо.

 

— Посилити нагляд, карати за зрізані без дозволу насадження.

 

Хочу звернутися до тих, хто знищив та викопав усі насаджені мною дерева — змилуйтесь, дозвольте немічній каліці останні дні мого життя милуватися зеленню, дихати ароматом квітів.

 

Повзаючи, доглядатиму посаджене. Коли піду — залишу свою працю добрим людям на згадку.