У перший день зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкрилася 22 січня у Страсбурзі, депутати обрали на посаду президента асамблеї 61-річного італійця Мікеле Ніколетті, повідомляє «Німецька хвиля».
Він очолюватиме ПАРЄ до 2020 року. Голосування за кандидатуру Ніколетті, який є главою політичної групи соціалістів, по суті мало формальний характер.
Оскільки, за джентльменською угодою, яка існує між політичними групами у ПАРЄ, нинішній президент мав бути обраний саме з лав соціалістів, де інших серйозних суперників у боротьбі за цю посаду він не мав.
Мікеле Ніколетті замінив у кріслі президента ПАРЄ іспанця Педро Аграмунта, який пішов зі своєї посади з гучним скандалом.
Аграмунт був вимушений написати заяву про дострокову відставку після того, як Асамблея обурилася його візитом до Сирії, куди він вирушив наприкінці березня 2017 року на літаку російського міністерства оборони в супроводі депутатів Держдуми РФ, не маючи на цей візит мандата ПАРЄ.
У своїй інавгураційній промові Ніколетті заявив, що для того, аби Рада Європи (РЄ) могла боротися з усіма сучасними викликами на європейському континенті, необхідно забезпечити повноцінну роботу делегацій усіх країн-членів ПАРЄ.
Новий президент також висловив жаль, що російський парламент не делегував на сесійні засідання 2018 року своїх представників.
Мікеле Ніколетті навіть готовий змінювати регламент асамблеї, щоб повернути делегацію Росії.
Бажання Ніколетті знову бачити делегацію Росії на засіданнях ПАРЄ можна пояснити як загальними для всіх соціалістів симпатіями до Москви, так і суто прагматичними міркуваннями.
Росія після припинення участі в роботі ПАРЄ з середини минулого року не перерахує майже третину свого річного внеску до бюджету Ради Європи (приблизно 11 млн. євро), про що заявив голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін.
Обсяг щорічних грошових внесків цієї країни в організацію становить близько 30 млн. євро. Нагадаємо, що російська делегація була позбавлена права голосу в ПАРЄ у 2014 році через анексію Росією українського Криму.
Відтоді санкції кілька разів подовжувалися, оскільки Росія не виконала жодну з вимог кількох резолюцій щодо українського питання. Делегація Держдуми на знак протесту вирішила участі у сесіях ПАРЄ не брати.
Водночас пан Ніколетті наголосив, що одним iз пріоритетних напрямів діяльності ПАРЄ повинно стати викривання фактів порушення прав людини «у будь-якому куточку нашого континенту будь-якою владою, і тут не може лишатися жодних «сірих зон».
Стосовно особистих якостей нового глави ПАРЄ, то професор політичної філософії університету італійського міста Тренто Мікеле Ніколетті за чотири роки роботи в асамблеї встиг здобути собі бездоганну репутацію та повагу колег не лише зі своєї політичної групи.
В асамблеї він відомий як блискучий оратор і принциповий політик, який уміє дослухатися до думки опонентів. У спілкуванні з журналістами — досить обережний.
Щодо України, то новий президент ПАРЄ непогано обізнаний із внутрішньополітичною ситуацією в країні не лише завдяки спілкуванню з членами української делегації у Страсбурзі.
Ніколетті відвідував Україну два роки тому в рамках підготовки своєї доповіді про боротьбу з корупцією в Європі.
«Українській владі варто готуватися до того, що Ніколетті буде до неї доволі вимогливим, але справедливим», — прогнозує у розмові з «Німецькою хвилею» експерт Ради із зовнішніх відносин Володимир Денисюк.
На його думку, новий очільник ПАРЄ «прискіпливо стежитиме за тим, щоб Україна виконувала всі рекомендації, викладені у резолюціях ПАРЄ».
