У Києві пропонують поставити пам’ятник одному з засновників Центральної Ради Євгену Чикаленку

З ініціативою встановити в Києві пам’ятник Євгену Чикаленку – ініціатору скликання Центральної Ради, одного з її засновників і спонсорів, видатного мецената, на кошти якого здійснювалося в ті буремні часи національне пробудження українців, — до міського голови Віталія Кличка звертається Просвітницький центр національного відродження  імені Євгена Чикаленка.

 

«Цим пам’ятником  ми нагадали б нинішнім казнокрадам і грошовим мішкам, як треба ставитися до України. На постаменті буде викарбувано вислів Євгена Чикаленка: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені», — каже «Україні молодій» керівник центру Юрій Гнаткевич. 

 

Євген Чикаленко має перед Україною не менші заслуги, ніж Михайло Грушевський і Симон Петлюра, йдеться у зверненні.

 

«Тому ми пропонуємо поставити пам’ятники Симону Петлюрі та Євгену Чикаленку поряд iз пам’ятником Михайлові Грушевському на вулиці Володимирській біля будинку Центральної Ради. Там місця вистачає. Два пам’ятники поруч iз монументом Михайловi  Грушевському символізували б готовність українців до захисту своєї державності та здатність нашого заможного суспільного прошарку здійснювати меценатські пожертви на українське національне відродження».

 

Грошей з бюджету не просять.

 

«Ми підготуємо проект і спорудимо монумент за кошти Просвітницького центру національного відродження», — каже Юрій Гнаткевич.

 

Активісти також нагадують, що на  стіні Будинку вчителя є меморіальний знак, на якому викарбувана обіцянка спорудити  пам’ятник Симону Петлюрі, і що її треба виконувати. Ініціатори зауважують, що таку ідею підтримує багато відомих учених та громадських і політичних діячів. Обіцяють, їхні звернення надійдуть до КМДА додатково.

 

На переконання активістів  Просвітницького центру національного відродження імені Євгена Чикаленка, замість Миколи Щорса вітати гостей столиці, що прямують iз Центрального вокзалу до центру Києва, має українка в національному вбранні з вишитим рушником і хлібом-сіллю на ньому, а не Головний отаман у військовій формі.

 

І зауважують, що подібна  «Українка» стоїть при в’їзді в канадське містечко Камора, більшість мешканців якого становлять вихідці з України. 

 

Аби нагадати українцям, що вони таки українці, а не «украинцы», або якісь там хохли чи малороси, Президент України за поданням Українського інституту національної пам’яті видав Указ «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років», а Прем’єр-міністр 26 жовтня минулого року підписав Розпорядження №777-р «Про затвердження плану заходів iз відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року», констатує Юрій Гнаткевич.

 

У тридцяти позиціях Розпорядження №777-р  (їх там усього п’ятдесят) відповідальність за їх виконання поряд з іншими державними установами покладається на Київську міську державну адміністрацію.

 

У двох позиціях КМДА прописана першою серед виконавців, із вказуванням періоду виконання упродовж 2017-2019 років: у Києві завершити проектування, спорудити та урочисто відкрити до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 2019 р.) монумент Соборності України і встановити  пам’ятник Голові Директорії та Головному отаману військ Української Народної Республіки Симонові Петлюрі.