Їх називають пляцками, перекладанцями, перемазанцями, пирогами. І дуже багато хто пече — і ті, хто добре вміє це робити, і ті, хто любить ці солодкі пухкі витвори, і хто не вміє, але вчиться.
Зазвичай вони легко вдаються, бо беруться за них люди, які дійсно налаштовані на кулінарне диво. Коли ж і налаштуватися, як не на Різдво?
Чим вищі вони й пишніші, чим більше господиня примудриться спекти коржів, тим це краще не просто візуально, а навіть iз точки зору сенсу, який вкладають у цю розкішну випічку: чим багатший пляцок — тим кращим буде рік.
А смаків у пляцків — що господинь! З медом, сметаною, згущеним молоком, фруктами, ягодами, насінням, горіхами, халвою, — і це далеко не все. Запах яблучної випічки — це щось неймовірне! Для нас у тернополянки Лариси Пошпур є чудовий яблучний пляцок.
Потрібно 250 г масла, чайна ложка розпушувача, пакетик ванільного цукру, 2,5 склянки борошна. Це все перетерти, додати 5 жовтків, 3 столові ложки цукрової пудри, замісити, розділити на 3 кульки і покласти в морозилку, щоб замерзли. Білки поставити в холодильник.
Яблука: 1300 чищених яблук, потертих на буряковій терці, 4 столові ложки цукру (можна більше), цедру і сік одного лимона, чайну ложку кориці — все з’єднати і варити на повільному вогні, поки не випарується волога. До холодних яблук дати 2 столові ложки крохмалю.
Пінка: (робити, коли вже тісто і яблука — у формі для випікання ). 5 білків iз холодильника добре збити з дрібкою солі в піну, додати склянку цукру і 20 г ванільного цукру і збивати на великій швидкості, потім додати 2 польські «будини» (ванільні чи сметанкові пудинги) і збивати на менших обертах, щоб все з’єдналося.
Потiм додати 125 г олії без запаху (лити цівкою) і далі збивати.
Форму 20х30 застелити пергаментом, тісто потерти на 2 частини, потім викласти яблука (я додала трохи варення смородини в шоколаді), зверху — пінку, і насамкінець потерти третю кульку.
Я пекла 1 год. 20 хв. , спочатку 10-15 хв. при 180 градусах, а потім при 160.
Спочатку піднімаються краї, пізніше середина , може навіть тріснути при випіканні, але коли вистигне — трошки сідає і нічого не видно.
Про легендарний «Спартак» розповідає львів’янка Люба Качмар: «Ніби і пляцок звичайний, і рецепт майже стандартний, але поки я добилася, щоб він мені сподобався, то трохи експериментувала з ним. Сьогодні вам розкажу про всі деталі».
Тісто: 2 яйця, 200 г цукру, 4 столові ложки меду, 12 столових ложок молока, 100 г масла, 100 г какао, 2 чайні ложки соди, погашеної, борошна приблизно 800 г.
Крем: 1100 мл молока, 6 жовтків, 6 столових ложок борошна, 450 г цукру, 500 г масла, ваніль, сік половини лимона, 2 столові ложки коньяку. Пропорції розраховані на велику форму 25х40 см, виходить 12-14 коржів.
У мисці на паровій бані розмішую яйця, цукор, мед, масло, молоко — щоб добре прогрілося та розійшлося. Тоді знімаю з бані, додаю соду, какао, борошно всипаю не все відразу, а поступово, замішую тісто. Накриваю миску з тістом рушником, але спершу треба поділити його на частини.
Розкачую якомога тонше — буде смачніше. Якщо тісто трохи затверділо, то шматок перед розкачуванням ставлю в мікрохвильову піч мінімум на кілька секунд, щоб трошки нагрілося і зм’якло. Печу при 190 градусах 8—9 хвилин.
Крем: 0,6 л молока, цукор і ванільний цукор ставлю на вогонь. Решту молока добре вінчиком розмішую з жовтками, борошном. Коли маса закипить, вливаю до неї холодну, але безперервно помішуючи.
Доводжу до легкого загустіння. Охолоджую. У мисці збиваю м’яке масло, по ложці додаю охолоджений заварний крем і знову збиваю. Наприкінці додаю лимонний сік та коньяк.
Перемащую коржі, даю настоятися, а тоді заливаю шоколадом. Боки обсипаю дрібками коржа. Ставлю в холод на кілька годин, а краще на ніч, а тоді вже можна і смакувати.
Печіть, не сумнівайтеся! Смачного і затишного Різдва!
