Останній голосувальний четвер у Верховній Раді почався вчора з відкликання проекту закону «Про Антикорупційний суд» №6011, зареєстрованого раніше кількома депутатами на чолі з Єгором Соболєвим.
За відповідне рішення цього разу проголосували 235 нардепів iз 226 мінімально необхідних.
Згідно з регламентом, цю законодавчу ініціативу треба було відкликати для того, щоб Президент України зміг внести свій варіант закону про Антикорупційний суд.
Наразі питання вирішено, проте в терміни, на яких наполягають наші західні партнери, народні обранці не вкладаються.
Вранці 21 грудня народний депутат Мустафа Найєм на своїй сторінці у «Фейсбуцi» написав про те, що Порошенко має намір внести в четвер у Верховну Раду законопроект про Антикорупційний суд, а Міжнародний валютний фонд, у свою чергу, наполягає, щоб документ був затверджений до 25 січня 2018 року в першому та другому читаннях.
Однак, як уже писала «УМ», 25 січня парламент тільки повернеться до роботи в пленарному режимі.
Є й інша проблема: концепція законопроекту, його основні положення та бачення Президента невідомі.
Нагадаємо, що 6 листопада представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила про те, що Петро Порошенко готовий за два тижні внести до парламенту свій варіант законопроекту про Антикорупційний суд, якщо за цей час у Верховній Раді не буде створена робоча група для напрацювання консенсусного проекту такого закону.
Два тижні минули, проте обіцяних напрацювань від глави держави ніхто так і не побачив.
Раніше голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін наголошував на тому, що своїми пропозиціями створити в парламенті робочу групу для напрацювання закону Порошенко лише затягує час і намагається перекласти відповідальність на народних обранців.
У кожному разі, зараз м’яч — на полі Президента, і від нього залежить подальша доля як цього законопроекту, так і того формату, в який виллється подальша співпраця України з міжнародними структурами.
Також у четвер, 21 грудня, Верховна Рада України схвалила перехід аудиторської діяльності та звітності на стандарти Європейського Союзу (ЄС).
«Законом уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду, Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску). Крім того, законом приведено у відповідність інші закони щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, в тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, політичних партій», — повідомляє прес-служба парламенту.