Президент Польщі Анджей Дуда підписав у середу, 20 грудня, два нові закони, які є частиною суперечливої судової реформи.
Вони стосуються Національної ради суддів та Верховного суду. За словами Дуди, «демократичний характер судової системи буде посилено».
Але польська опозиція та Брюссель так не вважають. Цього ж дня ЄС привів у дію санкційну процедуру проти країни через запущені зміни в системі юстиції, які створюють загрозу обмеження верховенства права.
Суд як яблуко розбрату
Цим рішенням комісари на засіданні в Брюсселі схвалили пропозицію віце-президента Європейської комісії. Франс Тіммерманс посилався на правові експертизи Єврокомісії, а також на негативні оцінки Венеціанської комісії, що стосувалися реформи правосуддя, та попередні, відносно змін у Конституційному трибуналі (тобто Конституційному суді Польщі).
Направлення запиту до Ради ЄС означає, що рішення в цій справі Європейська комісія залишає країнам-членам. Відтак клопотання обговорять на своєму засіданні міністри в європейських справах. Болгарія, яка з січня керуватиме роботою ЄС, вирішить, коли міністри розглянуть цю справу — в січні чи в лютому. Щоб ствердити існування серйозної загрози верховенству права в Польщі, необхідна одностайність 22 країн ЄС та згода Європарламенту.
Закон, який стосується Національної ради суддів, котра має гарантувати незалежність судової системи, передбачає, що 15 її членів відтепер обиратимуться не іншими суддями, а нижньою палатою парламенту, в якому нині домінує правляча націоналістично-консервативна партія «Право і справедливість» («ПіС»). До того ж буде запроваджено так звану «спеціальну скаргу» на вироки судів попередніх 20 років, щоб «ПіС» могли перекроїти судові рішення попередніх двох десятиліть та увігнати держану систему Польщі у потрібні їй рамки.
Що стосується Верховного суду Польщі, пенсійний вік суддів буде знижено з 70 років до 65. Однак при цьому президент матиме право обирати суддів, яким буде дозволено обіймати посаду у Верховному суді до досягнення 70-річного віку. Зрозуміло, що виняток робиться для довірених «своїх» суддів. За цим законом, Верховний суд має підпорядковуватися міністерству юстиції. Зокрема, міністр зможе самостійно, без консультацій із представниками органів правосуддя, призначати голів апеляційних та окружних судів.
Запущена Єврокомісією санкційна процедура є безпрецедентною за всю історію ЄС, стаття 7.1 Договору про утворення Європейського Союзу застосовується вперше. Процедура може застосовуватися щодо членів ЄС, які «систематично порушують правила ЄС». Ідеться не лише про два закони, підписані президентом Дудою позавчора, а загалом про 13 нових законів, які дозволять польському уряду «суттєво втручатися» у роботу судових органів, наголошують в Єврокомісії. Дисциплінарний процес, розпочатий Єврокомісією, може зрештою призвести до втрати країною права голосу в Євросоюзі. Цю норму, до речі, також раніше ніколи не застосовували.
Що стоїть за «сваркою»?
Наразі ж Польщі дали три місяці на те, аби відреагувати на ці застереження.
Утім польський консервативний уряд навряд чи зробить відповідні висновки, бо вже назвав це рішення «політичним». Влада країни каже, що «реформи» необхідні, аби подолати неефективність та корупцію. На «ПіС» та її лідера Ярослава Качинського не справляє враження навіть те, що проти закону про Верховний суд, ухваленого польським сенатом, протестували тисячі людей по всій країні. На думку критиків цієї законодавчої ініціативи, запропоновані нововведення порушують конституційний принцип поділу влади.
Наразі ж влада від «ПіС» займає кругову оборону та розпочинає пошук союзників у «війні» з Брюсселем. Бажання Варшави «посваритися» з Брюсселем може також бути пов’язаним iз тим, що з наступного року Євросоюз суттєво скоротить дотації для всіх країн Східної Європи, включно з Польщею, яка впродовж багатьох років була головним отримувачем десятків мільярдів євро з Брюсселя. Тобто гроші закінчуються, а обов’язки залишаються, що стає Польщі нецікавим.
9 січня польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький зустрінеться з головою Єврокомісії. Жан-Клод Юнкер запросив очільника польського уряду «на килим», щоб обговорити відкриття процедури проти Польщі.
Запуск 7-ї статті в перспективі може означати призначення санкцій проти Польщі, в тому числі позбавлення права голосу під час нарад на форумі ЄС. Проте такий сценарій є малоймовірним, тому що в цьому випадку необхідна одностайність усіх 27 країн Євроспільноти. Ось чому Варшава розпочала шукати союзників, щоб не допустити «одностайності». І вже знайшла. Віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем’єн задекларував, що його країна захистить Польщу від «несправедливого, показового політичного провадження». Шем’єн заявив на прес-конференції в Брюсселі, що угорсько-польська дружба зобов’язує його країну протистояти Єврокомісії. На запитання, чи Угорщина висловить своє вето у випадку дій проти Польщі, віце-голова угорського уряду відповів ствердно. Угорський уряд, який складається з таких самих націоналістів, що й польський, уже кілька разів декларував, що підтримає Польщу, і запевняв, що в разі потреби заради Варшави заявить про своє вето.
