Їсти треба менше: як Мінохорони здоров’я змінило норми харчування для українців

Мешканцям нашої країни знизили калорійність їжі в середньому на 15 відсотків.

 

Дітям рекомендовано їсти менше солодкого, підлітки повинні налягати на білкову їжу, а от дорослі мають урізати свій раціон за рахунок вуглеводних продуктів.

 

Фахівці розділили рекомендації не лише за віковою категорією, а й за специфікою діяльності людей. Так, представники інтелектуальних професій (студенти, програмісти, викладачі та працівники культури) мають найнижчий коефіцієнт активності, а отже, їх харчування повинно бути більш легким. 

 

А ось люди, пов’язані з такою інтенсивною фізичною діяльністю, як сільське господарство, будівельні роботи та важка промисловість, повинні отримувати вдвічі калорійніше харчування, ніж попередня категорія їдців.

 

В окремій, особливій, групі опинилися вагітні жінки, яким додають до звичайної норми ще 50 відсотків калорій, а також чоловіки віком понад 60, але молодші 75 років — вони також, на думку МОЗ, потребують такого харчування.

 

Медики впевнені, що такий поділ гарантує більш збалансоване харчування всім категоріям населення України. Переглянули представники МОЗ України ще й норми споживання вітамінів.

 

Так, на перше місце за потребою вийшли фолієва кислота та вітамін D.

 

Зниження калорійності харчування для дітей цілком виправдано тим, що попередні норми харчування застаріли і були завищеними за споживанням вуглеводів, а це провокувало в дітей надмірну вагу та ожиріння, пояснюють свої рекомендації фахівці Міністерства охорони здоров’я.

 

Сучасні діти менш активні та багато часу проводять в iнтернеті, тому їх харчування повинно бути більш легким.

 

Якщо вірити даним ВООЗ, кожен третій підліток Європи має надмірну вагу. В останні роки з тією ж ситуацією зіткнулися й мешканці країн Східної Європи.

 

Статистика за минулий рік доводить, що в Україні близько 70 тисяч дітей у віці 14-16 років страждають ожирінням.

 

— Формально рекомендації фахівців Міністерства охорони здоров’я звучать дуже доречно та красиво, але дозволити собі повноцінне харчування, куди б входила достатня кількість фруктів, риби та м’яса, може далеко не кожна сім’я, — вважає лікар-терапевт Борис Скачко. — Нові норми харчування для мешканців України ще довгий час порушуватимуться через низькі зарплати та відсутність можливості контролювати раціон дітей і дорослих.

 

На думку дієтологів, у раціоні пересічного українця є надлишок вуглеводів та явний брак овочів, фруктів і білкової їжі.

 

Тобто заради економії люди налягають на макарони, картоплю і хліб, відмовляючи собі у м’ясі, сирах та рибі.

 

Це й не дивно, якщо врахувати, що вартість молочної продукції та м’ясних виробів лише за останні два місяці зросла на 30-40 відсотків.

 

Купуючи винятково дешеві крупи, картоплю та овочі на ринку, середньостатистичний українець примудряється з’їдати за рік на 15% більше, аніж пересічний мешканець Європи. 

 

Як тут не згадати слова міністра соціальної політики Андрія Реви про те, що українці занадто багато їдять.

 

Дані МОЗ опосередковано підтверджують ці слова, та причина такого переїдання, на думку фахівців, криється не в достатку, що раптово обрушився на нашу країну, а у недоступності для більшості людей низькокалорійної та корисної їжі.

 

Хоча аналітики обіцяють, що найближчим часом українці зможуть удосталь наїстися апельсинів, мандаринів і бананів: вартість заморських фруктів цієї зими знизиться через санкції проти Росії.