«Ви працюєте краще, але...»: чи виділить все ж таки ЄС Україні четвертий транш

Валовий внутрішній продукт в Україні зростає вже шостий квартал поспіль. На цю закономірність звернув увагу український Президент Петро Порошенко у своєму мікроблозі.

 

За його словами, ухвалений Державний бюджет 2018 року — це бюджет зростання.

 

«За рахунок економічних досягнень країни ми підвищуватимемо соціальні стандарти життя, які відчує кожен українець», — сказав Порошенко. 

 

Українські реформи, про які так багато люблять говорити у нашій державі, помітили і в Євросоюзі. Євросоюз бачить прогрес реформ і, як наслідок, підсилення економіки.

 

Верховний представник ЄС з іноземних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні відзначила макрофінансову стабілізацію, реформування банківського сектору, а також зміни у пенсійній системі.

 

«Ми вітаємо ухвалення бюджету і вбачаємо за доцільне продовжувати темп реформ», — заявила Могеріні українському Прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману.  

 

За лаштунками перемовин залишається рішення ЄС, як стверджується, відмовити Україні у фінансуванні, про яке було повідомлено раніше.

 

На думку експертів, дане рішення не є остаточним і передбачає стимуляцію влади нашої держави не лише продовжувати темп реформ, а й активізувати зміни, яких чекає від офіційного Києва Європа.  

 

«Станом на сьогодні четвертий транш ЄС — це «качка», — заявив політолог Руслан Бортник. — Та водночас Євросоюз не відмовляє Україні у фінансуванні. Воно залишається можливим, але станеться тільки тоді, коли наша країна виконає цілу низку вимог ЄС».

 

На думку Бортника, до цих вимог належить створення реєстру проблемних банківських позичальників.

 

«Це було закріплено ще у меморандумі 2015 року, — продовжує Бортник. — Сьогодні відсутність такого реєстру виглядає елементом внутрішньої політичної корупції і руйнування банківської сфери. До речі, відповідний законопроект про започаткування реєстру до Верховної Ради вже вносили у 2016 році, але його досі не ухвалено». 

 

Ще одна вимога Євросоюзу — захист прав кредиторів і проблема державних банків.

 

«За цими вимогами Україна сьогодні є дуже далекою від їх виконання, — стверджує Руслан Бортник. — Тому ЄС не сказав нам, що не дасть нам грошей, але і не сказав, що дасть. Поки не будуть реалізовані реформи і не будуть ухвалені відповідні законопроекти, Україні цих коштів не бачити». 

А тим часом останній осінній місяць нинішнього року подарував українцям сподівання на зменшення річної інфляції: зростання цін у листопаді уповільнилося.

 

Споживчі ціни в листопаді 2017 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,9%, з початку року — на 12,5%. Нагадаємо, що у жовтні інфляція становила 1,2%.

 

Найбільше, на 11,2%, в листопаді подорожчали яйця. На 2,3—5,9% підвищилися ціни на сало, молоко, сметану, сири, масло, кисломолочну продукцію, хліб. Водночас на 1,4—6,8% подешевшали гречані крупи, цукор, фрукти, м’ясо птиці, свинина.

 

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,6%. Зростання цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,8% відбулося головним чином за рахунок підвищення тарифів на опалення на 2,5%, утримання будинків та прибудинкових територій — на 1,2%. Підвищення цін на транспорт у цілому на 2%, в основному спричинено подорожчанням палива та мастил на 3,3%, а також проїзду в автодорожньому транспорті на 1,9%.

 

Утiм цьогорічна інфляція таки виявилася значно вищою, ніж торік прогнозував уряд, — і мало не вдвічі. Як відомо, у держ­бюджеті нинішнього року записана цифра 7,1%, і ця проблема стає чи не головним викликом для вітчизняної економіки.

 

Схоже, що приблизно такою ситуація буде і у наступному році, адже у бюджеті 2018-го вказано рівень інфляції 9%. Але вже сьогодні експерти сумніваються у реальності цього показника, а уряд Володимира Гройсмана, попри всі компліменти з уст міжнародних партнерів, продовжує вперто наступати на старі граблі. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...

 

Шкода через ОРДЛО

 

Національний банк України оцінив втрати економіки України внаслідок економічної блокади тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

 

За цими підрахунками, у 2017 році сума втрат становитиме 1,8 млрд. доларів, а у наступному — 0,5 млрд. доларів. 

 

У першому півріччі 2017 року регулятор очікував значного уповільнення зростання ВВП через розрив економічних зв’язків з окупованими територіями, але завдяки сприятливим умовам торгівлі та високому врожаю нинішнього року ці втрати було частково компенсовано.