Копієчка для прокурора: про «Держбюджет виживання»
«Якщо в країні бродять грошові знаки, то мають бути люди, в котрих їх дуже багато», — так казав відомий персонаж, авантюрист Остап Бендер із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова. >>
Терміни «горять»: як до другого читання змінився проект держбюджету-2018
08.12.2017
«Проектом Держбюджету-2018 на армію передбачено 86 мільярдів гривень, що майже на 25% більше, ніж цьогоріч. Ми також якісно покращили забезпечення ЗСУ новітніми зразками озброєння та військової техніки», — похвалився на своєму «Твіттері» Президент України Петро Порошенко.
Очевидно, не розуміючи того, що нині він перебуває у такому становищі, коли жодні дотації на армію вже не поліпшать імідж ані виконавчої вертикалі в цілому, ані президентської команди зокрема.
Причина тому — недавні галасливі та недолугі події довкола спроби затримання Міхеїла Саакашвілі, про що «УМ» уже писала.
Терміни зобов’язують
Але повертаючись до бюджету. Напередодні «голосувального» четверга Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, як важливо те, аби з бюджетом парламент «покінчив» якомога скоріше. Адже депутати й так вибилися з графіку.
Нагадаймо, що Верховна Рада схвалила бюджет-2018 у першому читанні 14 листопада. При цьому, відповідно до закону, крайнім терміном для розгляду проекту держбюджету в першому читанні є 20 жовтня.
В цей термін Рада не вклалася, незважаючи на те, що уряд вніс проект бюджету в парламент вчасно — 15 вересня.
Для прийняття бюджету в другому читанні у ВР був законний час до 20 листопада. Цей термін також був пропущений. Третє читання, якщо таке знадобиться, мало відбутися не пізніше 25 листопада.
Крайній термін прийняття закону про бюджет України — 1 грудня — теж уже пройшов.
Проте що ж нового з’явилося у бюджеті-2018, підготовленому до другого читання? Передусім, Кабінет Міністрів України пропонує Верховній Раді збільшити доходи на 36,571 млрд. грн. за рахунок підвищення прибутку і дивідендів держкомпаній, податку на прибуток підприємств та плати за користування радіочастотним ресурсом.
Так, планові надходження прибутку і дивідендів держкомпаній пропонується збільшити на 13,851 млрд. грн., податок на прибуток підприємств — на 9,5 млрд. грн., плату за користування радіочастотним ресурсом — на 6,263 млрд. грн.
Крім того, на відміну від початкового варіанта, доопрацьований проект передбачає отримання 4,7 млрд. грн. від конфіскації майна за рішеннями суду за корупційні правопорушення.
Крім цього, в проекті передбачається зростання, в порівнянні з первісним варіантом, надходжень ПДВ iз ввезених в Україну товарів на 2,2 млрд. грн., ввізного мита — на 1,794 млрд. грн., прибутку Національного банку до перерахування в казну — на 1,725 млрд. грн.
Також передбачено зростання доходів від екологічного податку на 1,219 млрд. грн., плати за адміністративні послуги — на 899,5 млн. грн., митного збору — на 544 млн. грн., прибуткового податку — на 348 млн. грн., ввізного мита — на 151 млн. грн.
Одночасно в уряді пропонують скоротити планові доходи з ПДВ і акцизу з вироблених в Україні товарів на 1,6 млрд. грн. і 1,475 млрд. грн., відповідно.
У цілому Верховна Рада отримала доопрацьований до другого читання проект держбюджету України на 2018 рік зі збільшеним показником дефіциту в порівнянні з первісним варіантом на 3,9 млрд. грн. — до 81,8 млрд. грн., доходів — на 37 млрд. грн., до 914 млрд. грн., витрат — на 41 млрд. грн., до 989 млрд. грн.
При цьому граничний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець року залишається на рівні 2,747 трлн. грн.
В основі проекту — макроекономічний прогноз уряду, згідно з яким очікується зростання реального ВВП України в наступному році на 3% при інфляції 9%.
Розраховувати лише на себе
А тим часом варто дещо відволіктися від учорашнього дня у Верховній Раді та бодай кількома абзацами згадати недавні події на Саміті східного партнерства, що проходив у Брюсселі.
Україна не отримає нового інвестиційного плану, заявляє єврокомісар Йоганнес Ган.
У нас, мовляв, і так достатньо коштів, бракує хіба що раціонального їх освоєння. Якщо говорити про останній Саміт східного партнерства, то це, очевидно, головний його підсумок.
Хоча й включення до підсумкової декларації саміту положень щодо європейської перспективи України, безперечно, скидати з рахунків неможливо.
Слова Гана, сказані на брифінгу, потонули в оваціях, які влаштувала сама собі українська влада, тішачись згадкою про європерспективу.
Однак жодні декларації не здатні дезавуювати того розчарування, на яке прямо вказали Україні.
Нагадаймо, що протягом останніх місяців у ЄС обговорювали проект так званого «плану Маршалла для України».
Це програма, у межах якої Україна могла б щорічно отримувати до 5 мільярдів євро інвестицій. Офіційно його називають «Європейським планом» допомоги.
З подібною ініціативою виступила Литва, й лобісти України сподівались на прогрес у цьому питанні на саміті. Хоча згодом навіть представники самої Литви визнали, що для реалізації плану поки що немає фінансування. Це нещодавно констатував голова МЗС країни Лінас Лінкявічюс.
Однак справа не лише в дефіциті коштів. У підсумковій декларації Саміту чорним по білому йдеться про те, що ЄС надаватиме фінансову підтримку східним партнерам лише за умови здійснення ними конкретних реформ.
Там же зазначається, що підхід ЄС «більше за більше» і надалі працюватиме на користь тих партнерів, які найактивніше впроваджують реформи.
В Україні ж з «більше й більше» справи зовсім кепські. Бо поки нам найкраще вдається якраз зворотне — мінімум мініморум, як сказали б юристи.
Тобто «менше меншого». І якщо хтось з представників офіційної влади гадає, що цей «малозначущий» момент не помічений нашими західними партнерами, він глибоко помиляється.
Згадуваний вище єврокомісар Ган чітко вказав на те, що Україні дано достатньо — час відпрацьовувати отримане.
«У нас є багато інструментів, які вже працюють для України чи інших Країн східного партнерства, — заявив Ган, відповідаючи на питання, чи планується створення у ЄС трастового фонду, як це рекомендував Європарламент.
Інвестиційний план ЄС уже наявний і працює, зокрема, для країн Африки. Цей план можна використовувати і для Країн східного партнерства, переконаний Ган.
«Мета такого фонду — надати гарантії ризиків європейським компаніям, які хочуть вийти на нові ринки», — пояснив єврокомісар.
Себто не заткнути чергову чорну діру, котру проїсть у спонсорських грошах українська корупція, а підтримати своїх же співвітчизників, якщо ті зважаться поткнутися на наші терени.
Що стосується умовного «плану Маршалла», то, як прокоментував Ган, обговоривши це питання з автором ідеї Лінасом Лінкявічюсом, він дійшов висновку, що йдеться про «перепаковування» вже наявних коштів.
«Звісно, грошей ніколи не буває достатньо, проте я думаю, що там (в Україні) достатньо грошей», — різко зазначив Ган.
Основне питання (чи то пак проблема) України, додав він, полягає у певних «траблах» із освоєнням цих грошей.
За словами Гана, ЄС уже забезпечив Україні безпрецедентну фінансову допомогу: «Ми взяли на себе зобов’язання надати 12,8 млрд. євро макрофінансової підтримки на проведення політичних і економічних реформ. Це всілякі кредити і гранти, не кажучи вже про великі обсяги фінансування, що пропонуються Україні іншими донорами та міжнародними організаціями. У певному сенсі, «план Маршалла для України» вже діє», — сказав він.
«Крім того, в України вже є план реформ — Угода про Асоціацію з ЄС. Тепер головне завдання полягає не стільки в збільшенні фінансування, скільки в тому, щоб забезпечити оптимальне використання грантів та кредитів, що надаються міжнародним співтовариством для здійснення реформ, у тому числі для поліпшення бізнес-клімату, судової системи і боротьби з корупцією», — відзначив Ган.
А на додачу зробив ще одну різку заяву: було б вельми непогано, наголосив він, аби надалі українська влада почала брати на себе відповідальність за майбутній розвиток країни.
«Є всі підстави вважати, що Україна з її потенційно величезним ринком стане привабливою для інвесторів, якщо тільки ті будуть впевнені, що їхня власність та контракти в безпеці. Зі свого боку, українська влада повинна бути в змозі захистити ринок від рейдів і злодійства», — додав єврокомісар.
Чому все сказане є надзвичайно важливим? Тому що без підтримки західних партнерів Україні доведеться давати раду своїм фінансовим проблемам самотужки.
Зокрема, й обслуговувати свій зовнішній борг — раніше це було можливо за умов надходження в Україну траншів МВФ, але зараз і цей момент лишається під питанням.
Ще один важливий попереджувальний сигнал надійшов від відомого західного агентства Блумберг, котре зазначає, що «схоже, Президент Порошенко відмовився від боротьби з корупцією, будь-яких амбіцій на економічне зростання, фінансування ЄС чи МВФ».
У авторській колонці Леоніда Бершидського, надрукованій «Блумбергом», узагалі відчутна крайня ступінь роздратування Петром Порошенком.
Недарма опус колумніста названо «Захід підтримав неправильну людину в Україні».
«Порошенко явно дійшов висновку, що він не втратить західну політичну підтримку, доки займає антиросійську позицію. До тих пір, поки західні лідери вважають Україну оплотом проти Росії, він може діяти всередині країни як будь-який інший український політик старої школи, для котрого межі між владою, грошима та насильством розмиті».
«На даний момент навіть найгучніші західні прихильники післяреволюційного українського уряду зрозуміли, що з Порошенком щось не так (...). Ніякий дружній тиск на нього не діє. Якщо українці струсять iз себе апатію і зроблять iз Порошенком те саме, що і з Януковичем (інакше той піде на перевибори у 2019 році), такої помилки повторено не буде», — попереджає Bloomberg.
Не бюджетом єдиним
А тим часом у Верховній Раді зареєстрували проект постанови №7368 про звільнення нардепа від «Самопомочі» Єгора Соболєва з посади голови Антикорупційного комітету.
З відповідною ініціативою виступили 12 депутатів — 5 від фракції БПП, 3 — з «Опозиційного блоку», 2 — з «Народного фронту», 1 — з «Радикальної партії» і 1 — з групи «Відродження».
«Мета прийняття проекту — поновити задовільну роботу Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у законний, прозорий та суспільно відповідальний спосіб», — йдеться у пояснювальній записці до документа.
Сам нардеп Соболєв вважає подібне рішення закономірним — адже він, на його переконання, сильно зачепив інтереси корупціонерів.
«Я вважаю, що подібне голосування — це визнання ефективної роботи, оскільки комітет став ініціатором головних антикорупційних законів», — заявив він.
І додав: «Те, що вони набрали голоси на мою відставку, означає, що я боровся з корупцією в парламенті. Ми зупинили понад 400 законопроектів, у яких виявлені ознаки корупції, і вони не стали законами. Це успіх».
Також Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
«За» проголосувало 237 народних депутатів. Виконання закону стосується міністерств соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, МВС і судів.
За словами народного депутата Ірини Луценко, яка представляла законопроект, понад 3 мільйони дітей в Україні щороку спостерігають за актами насильства у сім’ї або є їхніми вимушеними учасниками.
Такі діти у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки. А ще 50% схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.
Майже 100% матерів, які зазнали насильства, народили хворих дітей — переважно з неврозами, заїканням, енурезами, церебральним паралічем, порушенням психіки.
Загалом близько 70% жінок піддаються різним формам знущань і принижень. За даними МВС, 23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в родинах. Нарешті, щорічно близько 1500 жінок, і ця тенденція збільшується за останні три роки, помирають від рук власних чоловіків, наголошують ініціатори законопроекту.
