Створення єдиного реєстру пасічників дасть можливість активніше залучати інвестиції в розвиток вітчизняного бджільництва, створювати кооперативи із переробки бджолярських продуктів та допоможе пасічникам виробляти безпечну та якісну продукцію як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків.
Також реєстр дозволить координувати співпрацю бджолярів та сільгоспвиробників, щоб уникати загибелі бджіл під час хімічної обробки полів та садів.
Передбачається, що кожній пасіці та вулику в результаті об’єднавчих дій буде присвоєно номер, щоб забезпечити прослідковуваність сировини та товару.
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа вважає розвиток вітчизняного бджільництва надзвичайно важливим, адже кількість нових ринків збуту цієї продукції впродовж останніх років росте в геометричній прогресії.
Право експорту меду вже отримали 67 українських суб’єктів господарювання.
Голова Спілки пасічників України Володимир Стретович звернув увагу колег на необхіднiсть подальшого розширення підготовки ветеринарів — спеціалістів із хвороб бджіл, що дозволить підтримувати економіку та імідж галузі як усередині України, так і на зовнішніх ринках.
Принагідно розглянули досвід Чехії, де на регіональному рівні призначають кураторів, які стають корисними консультантами бджолярів i проходять щорічне навчання на загальнодержавному рівні.
Також проаналізували чинні тарифи на видачу паспортів на пасіки і механізми їх осучаснення.
Володимир Лапа повідомив, що проект відповідних змін Держпродспоживслужба вже напрацювала та оприлюднила на офіційному сайті. Наступне питання — оновлення інструкцій, що регулюють галузь бджільництва та їх наближення до стандартів ЄС.