Валютний ринок в Україні лихоманить. Грудень — непростий час для національної валюти в українських умовах, і не лише з точки зору закінчення року.
У нашій державі вже давно звикли вирішувати усі бюджетні проблеми девальвацією гривні, і фінансові аналітики небезпідставно підозрюють, що наприкінці року нашу національну валюту у ручному режимі доводять до показника, записаного у Державному бюджеті.
У нашому випадку це — 27 гривень за долар. Утім аналітики допускають, що «під ялинку» матимемо і 28,5 грн. Утім стабільним курс не буде і «валютні каруселі» будуть значними.
Сьогодні догори, завтра донизу
За останній тиждень напрямок руху української валюти змінювався кілька разів: за падінням наставало короткочасне відновлення курсу, а за ним гривня знову починала падати.
Не став винятком і вчорашній день. Станом на понеділок офіційний курс гривні до долара зміцнився на 10 копійок, Національний банк встановив його на 4 грудня на рівні 27,05 гривні.
Нагадаємо, приблизно такий курс закладено у Державному бюджеті нинішнього року.
Офіційний курс гривні до євро встановлений на рівні 32,15 гривні за євро. За 10 російських рублів дають 4,6232 гривні. А ще 1 грудня за один долар давали 27,16 гривень.
Утiм буквально вслід за цією, хорошою для українців, новиною надійшла і доволі тривожна звістка: на неофіційному валютному ринку, так званому «чорному ринку», курс долара вчора зріс.
Так, у понеділок уранці клієнти неофіційних валютообмінних пунктів продавали один бакс за 27,07 гривнi, а купували його за 27,13 гривнi.
Що у середньому на 8 копійок більше, ніж пропонує офіційний курс. І на 5-7 копійок більше, ніж було перед минулими вихідними.
Позитивним фактором може бути хіба що статистика обмінних операцій: обсяг пропозицій продавців є на 23,99% більшим, ніж заявки від покупців.
Таким чином, ажіотажу на валютному ринку немає, а отже, і загроза обвалу курсу наразі, на щастя, виглядає малоймовірною.
Нацбанк спить, курс іде...
Психологічну позначку в 27 гривень американський долар в Україні переступив в останні дні осені. Аналітики традиційно пояснюють цю тенденцію сезонними факторами.
«Зараз експортерам повертають податок на додану вартість із державного бюджету: із казначейських рахунків на рахунки підприємств в останні дні листопада надійшло 9 млрд. гривень. Цей фактор суттєво збільшив кількість гривні на ринку та, відповідно, попит на валюту», — каже радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.
Фінансові експерти пояснюють: зазвичай такі виплати тривають тиждень або й більше. І в ідеалі її узгоджує Національний банк.
Але у цьому випадку експортери отримали всю суму ледь не за один день. І більша її частина вилилася на валютний ринок.
Майже одночасно з мільярдами-сюрпризом розмістив облігації на суму 575 млн. доларів. Це зовнішні цінні папери, які скуповують наші банки. За валюту. Щоби поповнити свої активи.
За логікою, НБУ мав підстрахувати ринок від появи ще одних «зайвих» доларів. Тобто, продати на міжбанку більшу суму валюти. Але не зробив цього.
Інші причини тиску на гривню: робота нафтотрейдерів, які із середини листопада почали поповнювати свої паливні склади.
Одні готувалися до зимового сезону, інші — намагалися купити порівняно дешеву нафту на хвилі її подорожчання.
До трейдерів долучилися і торговельні мережі, які активізували імпорт, поповнюючи асортимент через наближення зимових свят.
Тож курс і гайнув догори. Спочатку до 27,10, потім — до 27,20. І тут нарешті прокинувся Національний банк, який знову, у кращих традиціях Валерії Гонтаревої, затримався з реагуванням на курсові загрози.
Нацбанку вистачило продати зовсім невелику суму валюти, близько 30 мільйонів доларів, і курс одразу заспокоївся. Із 27,20 курс дійшов до 27,00.
Міг би зменшитися ще, але тут на сцену вийшли валютні спекулянти, які не повірили у здатність гривні відновитися, і почали скуповувати валюту «на запас». Для операцій наступного тижня.
Серед факторів тиску на українську національну валюту аналітики компанії «Форекс-клуб в Україні» вбачають також високий критичний імпорт і боргове навантаження.
«За оцінками НБУ, виплати держави і державних компаній у 2018 році становитимуть понад 11 млрд. доларів. З урахуванням дефіциту зовнішньоторговельного балансу покрити від’ємне сальдо можна буде за рахунок інвестицій та залучення кредитних ресурсів», — каже старший аналітик компанії Андрій Шевчишин.
А оскільки з інвестиціями в Україні досі ситуація виглядає не найкраще, то рятувати курс гривні в цьому випадку зможуть лише кредити. Які становитимуть загрозу для цього ж самого курсу вже у найближчі роки.
Розірвати зачароване коло — теоретично — могло би підвищення облікової ставки НБУ, а також зростання ставок гривневих депозитів, з одного боку, зменшать тиск на національну валюту, оскільки у населення з’явиться альтернатива купівлі доларів.
Але висока гривнева ліквідність, яка сьогодні є на ринку, зробить цей процес на надто дієвим. А отже, оптимізму для гривні залишається все менше.
Як підтримати олігарха силами дрібного бізнесу
Але на ринкову вартість гривні впливають не тільки податки.
«Курс — це ще і механізм регулювання рентабельності експортерів. За допомогою інструментів лобіювання вони просувають політику дешевої гривні. Тобто, дешева гривня і державі для виконання бюджету, і експортерам — для отримання додаткових доходів», — пояснює Кущ.
А тому, на думку аналітика, інфляція в Україні носить більше не сезонний, а системний характер.
Про те, що гривня дивним чином падає щодо долара значно швидше, ніж це передбачають експерти, свідчить співставлення прогнозів міжнародних фінансових експертів і статистичних даних.
Так, рейтингова агенція «Стандарт енд Пурз» спрогнозувала курс гривні на два роки наперед.
Відповідно до цих прогнозів українська національна валюта до кінця наступного, тобто, на грудень 2018 року має коштувати 27,3 гривнi за долар. Іншими словами, не набагато більше, ніж сьогодні.
У це важко повірити, адже в Державному бюджеті 2018 року записана цифра 30,1 гривнi за долар. І, як свідчить практика, реальна ціна національної валюти майже ніколи не буває вищою, ніж записана у держкошторисі.
Навіть якщо в цьому документі записано, що показник значно завищений для створення «подушки безпеки».
«Прогноз курсу гривні, який дають міжнародні фінансові аналітики, ґрунтується на суто ринкових процесах і не враховує одного — планів зі штучної девальвації, — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. — А ці плани, безумовно, має наш уряд, який діє разом із Національним банком».
За його словами, цілком iмовірно, що нині уряд йде «протоптаною стежкою» попередніх урядів, які всі проблеми в економіці намагалися розв’язувати за допомогою девальвації валюти.
«Таким чином, вбивають двох зайців. По-перше, відбувається наповнення центрального і місцевих бюджетів за рахунок інфляційного ефекту, який настає після девальвації. А по-друге, задовольняють запити наших «іменитих» експортерів — головних фінансово-промислових груп, головних політичних груп України, заради яких і здійснюється ця девальвація», — додав Новак.
На думку економіста, уряд таким чином обирає легку дорогу для себе і напрочуд важку — для всіх нас. «Особливо тих українських підприємств, які не є експортерами і яких у країні більшість.
Це переважно весь малий і середній бізнес. Цілком очевидно, що у діючого уряду інтереси цих людей не є пріоритетом», — резюмує голова Комітету економістів України.
Інтрига тижня, місяця, кварталу...
Що ж стосується курсових прогнозів на середньострокову і віддаленішу перспективу, то думки експертів традиційно розділилися.
«Минулого тижня, як ми бачили, зростання курсу долара щодо гривні становило 0,5-1%, — каже старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — На нинішньому тижні ми очікуємо продовження девальвації гривні, хоча і меншими темпами. Безготівковий долар — офіційний його курс і вартість на міжбанку — може підрости до 27,2-27,3 грн. А готівковий долар у банках через тиждень купуватимуть за 27,20, а продаватимуть за 27,40 гривнi».
За прогнозами аналітиків «Форекс-клубу в Україні», курс гривні до кінця року перебуватиме в діапазоні 27-28,50 гривнi.
При цьому підвищений попит на валюту збережеться з боку імпортерів та інвесторів, які виводять отриманий в Україні прибуток.
«Упродовж найближчих трьох місяців — грудня нинішнього року, січня і лютого наступного — курсова точка: 28 гривень за долар. Надалі можливі два сценарії. Песимістичний — це 28-30 гривень за долар, починаючи з березня 2018 року. Він може мати місце у випадку погіршення економічних показників і загострення політичної ситуації. Оптимістичний сценарій — 27-28 гривень, починаючи з березня наступного року, може мати місце, якщо економічна ситуація в Україні поліпшиться», — прогнозує Олексій Кущ.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
Отримали менше, заплатили більше
Україна 1 грудня перерахувала Міжнародному валютному фонду останній платіж у 2017 році на 169 мільйонів доларів, всього за рік виплачено 1,268 мільярда доларів. При цьому наша країна отримала протягом року від МВФ один транш на
1 млрд. доларів.
МЕЙНСТРІМ
Біткоїни замість алюмінію
Російська компанія РУСАЛ, основним акціонером якої є російський бізнесмен Олег Дерипаска, оголосила про початок проектування на території Надвоїцького алюмінієвого заводу в Карелії центру обробки даних, який займеться аналізом Big Data і майнінгом криптовалют.
Виробництво алюмінію на Надвоїцькому заводі було припинено ще в 2013 році. Партнером РУСАЛу в Надвоїцях стане компанія AA! LAB, заснована в нинішньому році у Болгарії російським програмістом Олексієм Зєнковим.
Перша черга центру обробки даних буде включати не менше 5 тис. обчислювальних блоків, серверів і робочих станцій. Потужність обладнання становитиме близько 6 МВт. Терміни реалізації проекту — третій квартал наступного року.
Дерипаска сподівається, що ефективність роботи центру забезпечать доступна поновлювана енергія від Ондської ГЕС (також контролюється бізнесменом) і холодний клімат регіону, що дозволяє знизити енергоспоживання систем охолодження устаткування.
А ТИМ ЧАСОМ...
Держбюджет-2018: перезавантаження
Український уряд доопрацював проект Державного бюджету на наступний рік і передав документ на розгляд депутатів Верховної Ради.
«Ми детально опрацювали з міністерствами і парламентом цей документ. І вважаємо його готовим до ухвалення Верховною радою», — заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Він нагадав, що минулого четверга були остаточно завершені консультації щодо проекту в рамках коаліції.
«Треба перестати давати «подарунки», приймаючи бюджет в останній день поточного року. Це має відійти в історію», — пояснив Гройсман тим своїм співвітчизникам, які не чули цього заклику із його уст, що лунав регулярно упродовж останніх місяців.
І принагідно нагадав, що бюджет-2018 — це бюджет зростання. Його дохідна частина базується на роботі національної економіки.
За словами Прем’єра, проект державного бюджету у другому читанні депутати розглянуть 7 грудня, а в останні три тижні 2017 року міністерства напрацюють нормативну базу, аби увійти у наступний рік готовими до його освоєння і у допрацьованому бюджеті були враховані побажання народних депутатів.
