Термінологія, як відомо, річ важлива (особливо, коли стосується війни) й при правильному використанні є сильним пропагандистським інструментом.
Тож чи відповідають часто вживані назви у новітній російсько-українській війні реаліям? Мова про ті ж таки «АТО», «ЛНР», «ДНР» тощо.
Урешті-решт, на четвертий рік війни настав момент виправити ситуацію, але чи буде це зроблено?
Верховна Рада України 4 грудня планує розглянути у другому читанні закон про деокупацію, в якому й запропоновано вилучити з ужитку назви псевдореспублік «ДНР» та «ЛНР», а також визначити поняття «окупаційна адміністрація», «збройна агресія Росії», «країна-окупант — Російська Федерація».
«Треба припинити вживати будь-яку термінологію або натяки на так звані «ДНР» і «ЛНР». В умовних Плотницького, Захарченка, Корнета чи ще когось немає самостійної суб’єктності. Верховна Рада допоможе в цьому інформаційному визначенні, — заявив на телеканалі ZIK народний депутат Іван Вінник. — Сподіваюся, що на початку ми розглянемо в другому читанні закон про основи державної політики щодо забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Там будуть чітко визначені ті чи інші поняття».
Також пан Вінник зазначив, що якщо ми, приміром, говоритимемо про український Луганськ, який є тимчасово окупованим, то слід обов’язково наголошувати, що перевороти і путчі відбулися в центрі окупаційної адміністрації Росії.
Якщо звичні для багатьох назви псевдореспублік продовжать і надалі використовувати в публічному просторі, то ВРУ наполягатиме на законодавчій забороні вживати цю псевдосуб’єктність.
Адже ні для кого не є секретом та незаперечна аксіома, що саме Росія є головним фактором, який призвів до втрати частини української території, вбивства наших громадян, а тому й треба називати речі своїми іменами.
І якщо все вищеперелічене втілити в життя на законодавчому рівні, то стане недоречною дискусія з приводу того, хто може бути у складі миротворчого контингенту.
Автоматично країна-агресор, проти якої діятимете миротворчий контингент, не зможе поповнити своїми громадянами його лави.
Аналогічно припиняться дискусії й щодо лінії розмежування: лінією стане адміністративний кордон із Росією.
Термінологічні нововведення стосуватимуться також повноважень і роботи міжнародних спостерігачів під час моніторингової місії ОБСЄ — ні про яке членство росіян у цій поважній місії не буде навіть мови.
Тож у руках Верховної Ради — чималі важелі, якими вона просто не має права не скористатися. Депутатам необхідно сконцентруватися та прийняти цей закон.
«Ми сподіваємося на консенсусне голосування, що всі п’ять фракцій, які формували коаліцію, дадуть голоси. Це буде дуже важливий знак як міжнародній спільноті, так і нашому агресивному сусіду», — переконаний пан Вінник.
