Саміт «Східного партнерства»: засудити російську агресію наважилися не всі

За майже десятирічну історію існування програми «Східного партнерства» цьогорічний п’ятий саміт держав, які охоплені нею (Україна, Грузія, Молдова, Білорусь, Вірменія та Азербайджан) був особливим хоча б тому, що вперше пройшов не в одній iз країн «східного блоку», а в столиці об’єднаної Європи — Брюсселі — з метою «продемонструвати відданість усього ЄС «Східному партнерству».

 

 

Також за два з половиною роки після попереднього саміту в Ризі вдалося досягти значних результатів: набули чинності три угоди про асоціацію — з Грузією та Молдовою у 2016 році та з Україною — у вересні 2017 року. Також 2017 року українці та грузини отримали безвізовий режим iз Євросоюзом.

 

 

Але на цьому «особливості» і закінчуються, бо зустріч у Брюсселі не принесла жодних нових проривних домовленостей, а лише зафіксувала попередні досягнення.

 

 

Втім виглядає, що всі залишилися задоволеними зустріччю у Брюсселі, включно з Президентом України Петром Порошенком, хоча ще за кілька днів до саміту з Києва лунали натяки, що глава Української держави може проігнорувати зустріч у Брюсселі з огляду на відсутність у заключній декларації згадки про «європейську перспективу» для нашої країни.

 

 

Залишилися задоволеними і головні представники ЄС на цьому саміті: президент Європейської Ради Дональд Туск, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні, а також єврокомісари Йоханнес Хан та Сесілія Мальмстрем.  У цілому ж у саміті взяли участь президенти або прем’єри 22 країн ЄС.

 

Запрошенням прибути до Брюсселя скористалися глави  п’яти з шести держав «Східного партнерства».

 

Практично «невиїзний» президент Білорусі вперше отримав запрошення прибути до ЄС, але білоруську делегацію очолював міністр закордонних справ Володимир Макєй.

 

Основним досягненням саміту стало ухвалення спільної підсумкової декларації.

 

Завчасно її текст погодити не вдалося, переговори щодо змісту тривали ще у першій половині дня п’ятниці, 24 листопада, тобто під час саміту.

 

На підсумковій прес-конференції президент Європейської Ради Дональд Туск навіть зазначив, що декларація — це завжди компроміс. 

 

Цілком задоволеною ви­глядала і «хрещена мати» «Східного партнерства», канцлер Німеччини Ангела Меркель.

 

«Для мене важливо, що ми можемо просунути вперед європейський розвиток. Сьогоднішній день був хорошим прикладом цього», — наголосила Меркель після завершення саміту. 

 

Ключові дійові особи в своїх виступах згадували, в першу чергу, Україну. Меркель окремо виділила свою зустріч iз Президентом України Петром Порошенком.

 

«Ми (з Порошенком. — Ред.) єдині в тому, що мінський процес дуже повільно просувається вперед, але ми його продовжуватимемо», — наголосила вона.

 

У підсумковій декларації згадки про російську агресію немає — і це зрозуміло, адже до «Східного партнерства» входять Білорусь та Вірменія, віддані васали Росії, які погрожували не підписати декларацію з осудом агресивності Росії.

 

Однак на ній окремо наголосив Дональд Туск під час свого виступу. Загибель п’яти українських військових на Донбасі напередодні він назвав «останнім підтвердженням трагічних наслідків російської агресії в Україні».

 

«ЄС засуджує російську агресію та ніколи не визнає незаконну анексію Криму», — наголосив Туск.

 

У Брюсселі Україну почастували не лише бельгійськими солодощами. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер значну увагу у своєму виступі приділив реформам в Україні.

 

Тут він хоч і вказав на помітний прогрес, але зауважив, що є і ті речі, яких не було досягнуто. За словами Юнкера, посилити впевненість західних інвесторів можуть, у першу чергу, реформи, зокрема судової системи, та боротьба з корупцією.

 

У декларації також приділено особливу увагу реформам, які країни зобов’язалися виконати в угодах про асоціацію. ЄС при цьому готовий сприяти «цілковитій імплементації» цих угод.

 

«Фінансова підтримка з боку ЄС та його партнерів обумовлена конкретними кроками у реформах», — наголошується у документі.

 

Головним підсумком саміту стало затвердження 20 завдань до 2020 року — по кілька в чотирьох сферах: економіці, державному управлінні, посиленні взаємодії та розвитку суспільства.

 

Наприклад, це кредити малому та середньому бізнесу у місцевій валюті, відкриття у Тбілісі Європейської школи «Східного партнерства», рух до поширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на країни «Східного партнерства». Ці 20 завдань відзначали багато лідерів — зокрема, Ангела Меркель назвала їх «дуже хорошим» проектом.