На Слобожанщині у містечку Куп’янськ цієї п’ятниці урочисто відкриють скульптурну композицію, присвячену Миколі Сядристому.
На постаменті вдячні земляки написали: «Творчості народного художника України, творця мікромініатюр, незалежного історика, філософа, поета Сядристого Миколи Сергійовича присвячується».
Композиція з’явилася за сприяння громади міста та за кошти активної меценатки Лідії Моргунової (дещо раніше вона профінансувала встановлення в цьому ж містечку пам’ятника Тарасу Шевченку).
А найактивнішим ініціатором створення такої відзнаки в Куп’янську став земляк Сядристого — Іван Олексійович Белебеха: професор, доктор історичних наук, активний учасник громадсько-патріотичного руху, автор багатьох публіцистичних статей і книг на захист української нації й української незалежної державності.
Свою благородну ідею науковець підкинув очільникам міста ще декілька років тому.
Сюжет для створення композиції взято з мікромініатюри Миколи Сядристого «Життя», де по спіралі крокує людина, проходячи важливі й переломні моменти свого життя.
Саме це і відтворено в металі у верхній частині композиції, а її основою є потужна гранітна брила, з якої висічені дві долоні, котрі тримають цю спіраль людської долі, що знаходиться у вушку голки.
Спіраль життєвого та творчого шляху самого Миколи Сергійовича вивела його на вершини мистецтва та привела до глибокого пізнання історії свого народу.
Українця Миколу Сядристого, мабуть, знає чи не кожен співвітчизник; слава про нього розійшлася по усіх континентах, і перш за все завдяки його неперевершеним мікромініатюрам, секрети створення яких він не розголошує й донині.
Втім, його шедеври-мікромініатюри, які він створював упродовж 50 років, не є основним захопленням митця, адже головне у його житті — це донести до людей історичну правду про трагічні сторінки в історії українців, а також розвінчати міфи про ідеологів та диктаторів ХІХ-ХХ століть.
Усе це Сядристий-історик виклав у своїх книжках, рясно використовуючи цитати власне комуно-фашистських діячів.
Нинішня офіційна влада не надто шанує майстра-історика. Зокрема, не привітали з нещодавнім 80-річчям. Не можна не згадати інше «непорозуміння», коли 16 листопада під час проведення конференції, присвяченої Голодомору в стінах столичного Національного Київського університету імені Тараса Шевченка, Миколі Сергійовичу навіть не надали слова, хоча саме він був одним із ініціаторів створення музею «Меморіал жертв Голодомору», на стінах якого викарбувані і вірші Сядристого (зокрема, «Як згоріле насіння/Спить в землі покоління»).
Саме Микола Сергійович вибирав для оформлення меморіалу цитати, авторами яких були ідеологи комуно-фашистької держави — вони яскраво ілюструють, якими були причини Голодомору в Україні.
До речі, історик Микола Сядристий у 2005 році підготував виставку про голод і терор в Україні, яка пройшла в 20 українських обласних центрах. Із нею також ознайомилися й були шоковані винищенням українців голодом мешканці Угорщини, Греції й Канади.
Неувага нинішніх можновладців до персони Миколи Сергійовича й не дивує. Бо він стверджує: «радянська влада нікуди не поділася, а лише перефарбувалася»...
