Македонія може поступитися своєю назвою заради вступу до ЄС та НАТО

Македонці здобули незалежність 1991 року, після розпаду Федеративної Югославії, але країна надалі не має офіційно визнаної світом назви.

 

 

На заваді називатися Македонією стала Греція, оскільки вся північ Греції має збірну назву Македонія й ділиться на три великі регіони: Західна Македонія, Центральна Македонія та Східна Македонія і Тракія.

 

 

«Грецька» Македонія має територію 42 тисячі квадратних кілометрів, а «пост­югославська» — лише 25 тисяч квадратних кілометрів.

 

 

Відповідно, й населення «грецької» Македонії в рази більше, ніж «постюгославської».

 

 

Але головне, що в античні часи на території півночі сучасної Греції впродовж багатьох століть існувало потужне Македонське царство. У грецькому місті Пелле народився славетний полководець Олександр Македонський. 

 

«Постюгославська» Македонія аргументує, що вона була частиною цього царства і заявляє «права власності» на Олександра Македонського, навіть встановила у себе гігантський пам’ятник славетному заво­йовнику. 

 

Греція спромоглася добитися на міжнародній арені заборони на використання назви «Македонія» колишньою частиною Югославії.

 

Тож на міжнародних форумах чи спортивних і культурних заходах вона змушена виступати під довгою та незграбною назвою Колишня Югославська Республіка Македонія (або FYROM в абревіатурі).

 

Греція побоюється, що, офіційно закріпивши за собою назву «Македонія», колишня югославська республіка може мати територіальні претензії на північ Греції. 

 

Непримиренне протистояння триває вже чверть століття. Але тепер з’явилась надія на його вирішення. «Югославська» Македонія просто змушена піти на поступки, бо відсутність офіційної назви стала завадою на шляху до вступу країни до ЄС та НАТО.

 

У понеділок прем’єр-міністр колишньої югославської республіки соціал-демократ Зоран Заєв висловив сподівання на швидке компромісне вирішення конфлікту з Грецією.

 

Хоча наразі македонці не можуть досягти компромісу у власному парламенті. У четвер минулого тижня до парламенту Македонії увірвалися протестувальники й у ході запеклого кулачного бою до крові розбили обличчя главі уряду.

 

Причина — призначення спікером парламенту етнічного албанця. Так Заєв хоче залучити на свій бік політичні сили албанської меншини країни. 

 

Тож Зоран Заєв повідомив, що 21 листопада відбудеться перша грецько-македонська зустріч за участю посередника ООН Метью Німетца.

 

У разі успішного завершення конфлікту про назву «Македонія» (яке б нове ім’я їй не дали) розраховує розпочати переговори про вступ до ЄС наступного року. 

 

Заєв обійняв прем’єрську посаду в червні цього року і відразу ж розпочав докладати зусиль для вирішення суперечки з Грецією.

 

Попередній глава уряду Македонії Нікола Груєвський упродовж 10 років перебування на прем’єрській посаді незмінно робив ставку на націоналізм і навідріз відкидав усі пропозиції грецької сторони стосовно зміни назви країни.