Іноземні інвестори не йдуть до України, бо це небезпечно. Тобто, прибутково, але дуже ризиковано.
Адже їхній бізнес можуть забрати у будь-який момент, якщо він комусь дуже сподобається.
Приблизно так виглядає ситуація у нашій державі з точки зору західноєвропейського бізнесмена, який не боїться оприлюднювати цю свою думку різноманітним опитуванням.
І треба сказати, що він має рацію. Ситуація, яка існувала у нас до 2014 року, коли бізнес «віджимали» активні очільники штабів Партії регіонів у центрі і на місцях, використовуючи «маски-шоу», змінилася лише в деталях.
Сьогодні підприємців також гноблять переважно за допомогою силовиків, але замовниками безміру бувають дуже різні, часто доволі несподівані люди.
«Трясуть» лише законослухняних
Можливо, втім, ситуація невдовзі зміниться. Кабінет Міністрів України передав на розгляд Верховної Ради остаточну редакцію проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів на підприємців та заборону надмірного та неконтрольованого застосування сили під час слідчих дій. Документ зареєстровано в парламенті.
Сам Прем’єр Володимир Гройсман пояснив ситуацію так: «Близько місяця тому відбулася зустріч із бізнесом під головуванням Президента. Були питання, які цікавлять реальний сектор. Тоді я вніс ініціативу «Маски-шоу стоп!». І дав доручення іншим силовим відомствам. Я дякую міністрові внутрішніх справ, керівництву ДФС, Генеральному прокуророві, який запропонував низку рішень, що роблять неможливим «маски-шоу», коли немає підстав проводити такі операції. Тоді ж я пообіцяв, що уряд вийде з відповідною законодавчою ініціативою».
Назагал, головним алгоритмом нововведення має стати розмежування бізнесу на чесний і нелегальний. «Чесний бізнес треба захистити, а нелегальний все одно буде покараний», — додав Прем’єр.
Експерти погоджуються, що проблема, яку підняли у владі, є напрочуд важливою.
«Судячи з опитувань та суспільного резонансу, проблема, яка потребує свого негайного вирішення — необґрунтовані неправомірні обшуки і арешти майна представниками силових структур на підприємствах України, — стверджує директор Інституту ліберальної економіки Павло Себастьянович. — Причому, як висловився Володимир Гройсман, «атаки йдуть саме на зареєстровані і ритмічно працюючі підприємства, що регулярно платять податки».
До цього Прем’єр уже двічі заявляв про неприпустимість «кошмарити» бізнес. Генеральний прокурор Юрій Луценко звертався до обласних прокурорів припинити силовий тиск на підприємців. Силовий міністр Арсен Аваков висловився ще радикальніше: «Всі «економічні» силові підрозділи в СБУ, ГПУ, МВС і ДФС має бути ліквідовано».
Експерт наводить статистику масованих «маски-шоу». Так, за його даними, у 2014 році подано 67 тисяч клопотань слідчого, прокурора та інших осіб про проведення обшуків, з яких 16 310 — на арешт майна.
Уже 2015 року було 75 тис. клопотань про обшуки і 24 тис. — на арешт майна. Торік зафіксовано різке зростання: 94 тис. клопотань на обшуки і 38 тис. про арешт майна.
«Але тільки в першому півріччі 2017 року — майже 60 тис. клопотань про обшуки. Це означає, що за результатами року ми вийдемо на рекорд — понад 100 000 обшуків на підприємствах. І це при 166-му місці в рейтингу економічної свободи», — зазначає Себастьянович.
Правоохоронці мають відповісти
Урядовий законопроект, що має на меті захистити підприємців, розробили МВС, Міністерство юстиції, секретаріат Кабміну, офіс омбудсмана. «Щоби разом з урядом поставити крапку у цьому питанні», — сказали ініціатори документа.
Одним із головних нововведень, які пропонують запровадити, має стати звуко- і відеофіксація при розгляді питань слідчим суддею. А всі докази, отримані при виконанні постанови про обшук, що винесений без технічної фіксації, будуть визнані недійсними.
Також недопустимими можуть бути визнані докази, отримані під час обшуку, на якому не було захисника.
Силовикам хочуть заборонити: вилучати оригінали господарсько-фінансової документації, комп’ютерну техніку, сервери, мобільні телефони. Повний перелік винятків буде визначений законом.
Звукову і аудіофіксацію під час обшуку також планують зробити обов’язковими. Всі ж докази, отримані під час обшуку, який не було записано, будуть вважати недійсними. Окремо прописана заборона на повторне відкриття кримінальної справи.
Суттєво розширюють відповідальність силовиків. Для перевірки фактів порушень, скоєних правоохоронцями, створють спеціальну комісію.
До її складу увійдуть представники органів державної влади, правозахисних організацій, громадських об’єднань у сфері захисту підприємницької діяльності.
Рекомендації комісії мають стати обов’язковими для розгляду і надання відповіді по суті.
Заявник, відповідно до законодавчої ініціативи уряду, буде мати право отримати підтвердження реєстрації кримінальної справи.
Особи, проти яких відкрито кримінальне провадження, матимуть право оскаржити бездіяльність слідчого, вносити клопотання про застосування розумних термінів провадження справи.
Експерти також пропонують зробити ряд радикальних кроків у напрямку лібералізації. Скажімо, замість усіх економічних силових підрозділів створити Службу фінансових розслідувань загальною чисельністю 3000 чоловік, не більше 25% із чинних силових структур.
«Щоби не було свого силового підрозділу. Щоб був конкурсний відбір. І найголовніше — щоб служба розслідувала не несплату податків, не ставила перед собою завдання вивести економіку з тіні, а займалася розслідуванням злочинів проти публічних фінансів», — зазначає Павло Себастьянович.
Куди зник трильйон гривень?
Утім економісти бачать проблему глибше, ніж Прем’єр-міністр.
«Скажімо, неможливість автоматизувати процес взаємодії між підприємством на загальній системі оподаткування і податковою службою. І каменем спотикання є податок на прибуток. Податки на ФОП і ПДВ рахують однозначно, а ось податок на прибуток завжди може бути оскарженим податковою службою в ході перевірки.
Щоб уникнути майбутніх донарахувань, підприємства штучно показують збитки. У результаті такої багаторічної практики загальний збиток працюючих підприємств вже перевищив один трильйон гривень», — додає директор Інституту ліберальної економіки.
І пояснює: «Для повної автоматизації процесу взаємодії податкової і платника податків ще в 2015 році було запропоновано замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Пропозицію було схвалена на Нацраді реформ, доопрацьовано робочою групою в Мінфіні, і мало бути внесено до ВР до 1 липня 2017 року. Але захопленість Кабінету Міністрів соціальними реформами змусила проект закону припадати пилом до того моменту, поки громадськість не забила на сполох. І ось вчергове цей проект відправляють на Нацраду реформ, яка з цього питання вже визначилася».
Підприємці чекають ще однієї ініціативи від Кабміну — у вигляді законопроекту, яка зможе захистити їх від свавілля податківців та їхніх помічників у погонах.
«Ще одна проблема виникла зовсім нещодавно, — продовжує Павло Себастьянович. — У боротьбі зі схемами з відшкодування фіктивного ПДВ Мінфін розробив систему блокування податкових накладних. Автоматична система повинна визначати за заданими критеріями тих, хто намагається зареєструвати податкові накладні, за якими не стоїть реального товару».
Ця система, за його словами, мала почати працювати в тестовому режимі, коли всім, хто потрапляє під дії критеріїв, мало спрямовуватися повідомлення, що таку операція з моменту початку роботи такої системи буде заблоковано.
«Але тестовий режим не працював, повідомлення підприємствам не приходили, а ось з 1 липня 2017 року система запрацювала. У результаті, було заблоковано сотні тисяч накладних, зупинено роботу більше 3 тисяч підприємств. Контрагенти цих підприємств позбулися податкового кредиту і змушені додатково платити в бюджет ті суми, які були авансом сплачено заблокованими компаніями. Тобто бюджет в якомусь сенсі отримав подвійну оплату за однією і тією ж угодою», — розповідає експерт.
Платники податків зараз масово подають до суду, щоб захистити свої права. Переважно успішно. Але ж економічні реформи та створення сприятливого бізнес-клімату, про що так любить говорити українська влада, це не лише яскраві постанови, які подобаються виборцеві. Але і щоденна послідовна робота у тому напрямі, якого від уряду вимагає бізнес.
ПОГАНІ СПРАВИ
МВФ не вірить у гривню...
Міжнародний валютний фонд зберіг свій прогноз зростання економіки України в 2017 році у розмірі 2%. Однак погіршив прогноз середньорічної інфляції одразу на 1,3 пункта.
Тепер, як вважає наш головний донор, річна інфляція у нинішньому році становитиме 12,8%.
Утім попередні прогнози уряду, на яких верстали Державний бюджет нинішнього року, передбачали цифру 7,1%.
МВФ також погіршив свій прогноз щодо інфляції в Україні і на наступні роки. Так, у 2018 році він став гіршим на 0,4 відсоткові пункти і становить на сьогодні 10%. А у 2019 році цей показник погіршився на 0,5 і становить 7%.
А ТИМ ЧАСОМ...
Порошенко — за фінансову безпеку
Президент України Петро Порошенко планує внести до Верховної Ради законопроект про Службу фінансової безпеки. Про це повідомила його представник у парламенті Ірина Луценко.
«Ми говорили з колегами, що треба припинити доступ до бізнесу різним правоохоронним органам, — заявила вона. — На виході вже законопроект про Службу фінансової безпеки. Хочу проінформувати, що, окрім цієї служби, розглядається так званий антирейдерський законопроект, пов’язаний із деконцентрацією повноважень Держгеокадастру про оцифрування всіх земель сільськогосподарського призначення, а також інших земель. На нашу думку, він дозволить зняти всі земельні та антирейдерські питання».
