До 3 грудня у Національному заповіднику «Софія Київська» працюватиме виставка «Велика війна поляків», зорганізована спільно з Польським iнститутом у Києві та Музеєм історії Польщі. Відкриють тимчасову експозицію сьогодні, 10 листопада.
Виставка представляє буремні часи І Світової війни, коли внаслідок геополітичної ситуації, що склалася після підписання конвенції між Росією, Австрією та Пруссією про поділ Польщі 1795 року, Польща зникла з географічних карт на 123 роки.
З огляду на це в арміях усіх воюючих сторін І Світової війни перебувало понад 4 мільйони поляків.
Найбільше — 2 мільйони — у російській армії, близько 1,5 мільйона служило в австро-угорській армії, 800 тисяч — у німецькій. Через Польські легіони пройшло близько 30 тисяч добровольців.
Блакитні мундири армії генерала Галлера восени 1918 року носило 17 тисяч поляків. На всіх фронтах великої війни полягло близько 450 тисяч поляків.
Масові знищення на польських землях під час війни, на переконання істориків, лише у 10% були спричинені безпосередніми військовими діями, на 90% це була цілеспрямована політика окупантів.
Відступаючи з Польського королівства, росіяни демонтували багато фабрик і вивезли на схід їхніх працівників. Те, що залишилось, намагались знищити згідно з принципом «спаленої землі».
Частина закладів була врятована за хабарі, які їхні власники давали російським офіцерам. У свою чергу, німецькі окупанти вивезли до Рейху те, що залишилось. Навіть церковні дзвони, з яких потім відливали гармати і снаряди.
У підсумку виробництво промислової продукції впало на 70%, а кількість працюючих у промисловості зменшилась до 13% порівняно з 1913 роком.
Загалом, матеріальні збитки склали 10 мільярдів франків, що дорівнювало одному річному національному прибутку.
Ціна незалежності Польщі була немалою. Однак радість від її здобуття у листопаді 1918 року після 123 років поділів переважує втрати, яких зазнали польські землі й поляки у результаті І Світової війни, зазначають організатори київської виставки.
