Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Гаманці під ударом: експерти радять готуватися до «цінового шторму» і падіння гривні
31.10.2017
Щедро роздавши «надруковані», нічим не підкріплені гроші вдячним українцям, влада тим самим зробила біднішими і їх, і всіх інших. Навіть тих, кого «покращення» не зачепило. (Фото з сайта dt.ua.)
Влада, наразі лише устами прес-служби Національного банку України і дуже обережно, але таки визнала те, про що вже давно говорили економічні експерти.
Тобто, що інфляцію у нашій державі роздмухав популізм Кабінету Міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом, який збільшив «мінімалку» та розмір пенсій без жодної прив’язки до економічної ситуації у державі.
Відтак постраждали всі: інфляція з’їла частину заробітку, в тому числі і непільгових категорій, але головні наслідки помилкового рішення уряду ще чекають нас попереду.
Вітайте нову облікову ставку
Національний банк України наприкінці минулого тижня перестав робити хорошу міну при поганій грі і вперше за два роки таки підвищив облікову ставку. На 1% — до 13,5% річних.
Хоча ще буквально недавно тимчасовий очільник НБУ Яків Смолій переконував журналістів, що не планує підвищувати ставку, адже підвищена інфляція, на його думку, — явище тимчасове.
Перед вихідними пан Смолій змінив свою точку зору перед очевидним, і Нацбанк заходився долати інфляцію таким доволі жорстким методом.
Який зробить недоступним кредитування бізнесу, що вже почало оживати після суттєвого здешевлення депозитів для населення, і, відповідно, уповільнить і без того невисокі темпи зростання економіки.
Водночас прес-служба НБУ заявила: «Підвищення з 2017 року мінімальної заробітної плати додало 2-2,5 відсотка до інфляції поточного року, тоді як підвищення пенсій з жовтня додасть iще 0,3-0,6 пункта».
І розкрили ще одну таємницю Полішинеля: «Зростання зарплат мало удвічі більший тиск на інфляцію, ніж очікувалося».
«Найвідчутніший вплив підвищення мінімальної зарплати відбувся через підвищення собівартості послуг. Це пов’язане з тим, що в дійсності роботодавці не стільки підвищували «справжні» заробітні плати, скільки виводили їх з тіні», — сказали у Нацбанку.
— Водночас вплив подвоєння мінімальної заробітної плати на інфляцію з боку споживчого попиту було незначним. Однак загалом високі темпи росту заробітної плати (за останніми даними, у серпні ріст середньої номінальної зарплати в річному вимірі становив 37%, реальної — 17%) сприяли прискоренню приватного споживання».
Пенсійна реформа, що б там не казав особисто Володимир Гройсман та члени його кабінету, на думку фінансового регулятора, також стимулюватиме приватне споживання й формуватиме додатковий інфляційний тиск.
Утім НБУ сподівається, що таке зростання буде незначним, оскільки ефекти на бюджет від збільшення видатків на пенсії будуть компенсовані за іншими статтями (дефіцит бюджету зберігається менш ніж 2,5% ВВП у 2017 і 2018 роках).
Але найцікавіше, що «пенсії Гройсмана» — це міна уповільненої дії, яка вибухне у наступному році. І не дасть змоги приборкати інфляцію 2018 року.
«Хоча відповідний ріст середніх пенсій припадає на IV квартал 2017 року, очікуване підвищення споживчого попиту внаслідок цього матиме ефект уже у 2018 році. За оцінками НБУ, підвищення пенсій призведе до помірного тиску на рівень споживчих цін (додатково 0,3-0,6 пункта у літню споживчу інфляцію у 2018 році)», — прокоментував Національний банк.
Як «бонус» — падіння гривні
Можливостей не реагувати на ситуацію в НБУ просто не було. Річна інфляція у нашій державі вже перевищила показник 16,4%.
Тож очевидно, що темпи здешевлення нашої грошової одиниці навіть в офіційних зведеннях будуть вищими за обіцяні раніше 9,1%. І, ймовірно, навіть не вкладуться у новий прогноз — 12,2%.
Але навіть якщо урядові і вдасться утриматися у нових, значно розширеніших рамках, то все одно це буде суттєвим ударом по українських фінансах, адже новий показник є більшим, ніж закладений у бюджет, аж у півтора раза! З усіма наслідками, які звідси випливають.
Причини, які прискорюють інфляцію у нинішньому році, матимуть також вплив на неї упродовж двох наступних. Тих самих років, коли, за прогнозами НБУ, інфляція мала би суттєво знизитися.
У наступному році — становити 6%, а у 2019-му — майже європейські 5%. Втім шести відсотків уже не буде!
НБУ заздалегідь скоригував інфляцію у 2018 році — завдяки збільшеним пенсіям від українського уряду — до 7,3%.
Прогноз на 2019 рік наразі залишається чинним. Але, як вважають аналітики, не надовго.
Адже малоймовірно, щоби у рік подвійних виборів, яким мав би стати 2019-й, влада не пішла на чергове встановлення справедливості і не почала знову підвищувати достаток своїх трудящих. Тобто, виборців.
Аналітики також стверджують, що дії НБУ з підняття облікової ставки хоча й матимуть певний позитивний вплив на зменшення інфляції та уповільнять темпи знецінення гривні, все ж таки є запізнілими.
На думку фінансового експерта Олексія Куща, таке рішення треба було ухвалювати ще навесні. «Але тодішньому керівникові хотілося піти з посади на хвилі зниження облікової ставки із гордо піднятою головою, — сказав він. — Хоча вже у квітні-травні були добре помітні ті інфляційні процеси, які відбувалися у країні».
Час був згаяний, тому, на думку Куща, українська влада допустила неконтрольований процес, і вже невдовзі ми всі увійдемо в епоху «цінового шторму».
«А оскільки у нас інфляція завжди ходить у парі з девальвацією національної валюти, то нам треба чекати і знецінення гривні», — додав експерт.
Думка експертів, скільки коштуватиме один долар в Україні в останні дні нинішнього року, розділилася. Аналітик Сергій Фурса вірить в урядовий прогноз і вважає, що за «бакс» даватимуть близько 27 гривень.
Андрій Шевчишин дотримується раніше зробленого прогнозу, за яким коридор вартості «зеленого» становитиме 27,5—28,5 грн.
Олексій Кущ вважає, що курс долара, не лише на кінець року, а на весь зимовий період становитиме 28 гривень. Віталій Шапран можливості гривні оцінює у доволі широкому діапазоні: від 25 до 29 грн.
І при цьому зазначає: «Якщо Мінфін не підготує нам сюрпризів».
СТАТИСТИКА
Треті у «тіні»
За даними дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА), обсяг «тіньової» економіки в Україні у минулому році становив 1,1 трлн. гривень.
При тому, що ВВП в тому ж році становив 2,38 трлн. гривень, а дохідна частина держбюджету — 595 млрд. гривень.
За даними АССА, Україна до 2016 року зайняла третє місце (45,16%) у списку країн з найбільшою тіньовою економікою. Нас обігнали тільки Нігерія з показником 48,37% і Азербайджан (67,04%).
За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, близько 7 мільйонів працездатних українців працюють в «тіні» і не платять внесків до пенсійної системи.
РЕЙТИНГИ
Україна: таки стабільно!
Міжнародне рейтингове агентство Fitch підтвердило рейтинг України на рівні «В-» зі стабільним прогнозом.
«Рейтинг України відображає обмежені можливості залучень на зовнішніх ринках, великий держборг і уповільнені структурні перетворення, а також слаборозвинений банківський сектор і політичні ризики», — йдеться у прес-релізі агентства.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
«Біткоїн» — це міф?
Мільярдер Уоррен Баффет назвав криптовалюту «Біткоїн» бульбашкою. «Неможливо оцінити Bitcoin, тому що він не є активом, який виробляє цінність», — сказав він. І додав, що передбачити, наскільки може піднятися ціна електронної валюти, неможливо, оскільки вона є «класичною бульбашкою».
