Подобається чи не подобається комусь статус аграрної держави, але на сьогодні Україна саме йому завдячує левовій частці надходжень до державного бюджету.
Економічні експерти наполягають, що розумна і прозора система підтримки державою дозволила б збільшити обсяги прибутку агросектору в рази, причому великою мірою — за рахунок розвитку високотехнологічної складової.
Бо поки що виїжджаємо здебільшого на сировинних продажах. Вони забезпечують відтворення, але не дозволяють повною мірою інвестувати у створення повноцінних конкурентних систем на рівні підприємств середнього та малого бізнесу, на який опирається економіка цивілізованих держав.
Кабмін відрапортував про безпрецедентну допомогу аграріям, заплановану в бюджеті наступного року, в тім числі — й за рахунок кредитування сільськогосподарського бізнесу.
Як вони самі оцінюють її перспективи, проаналізувавши цифри і реалії обіцяних бонусів?
Асиметричні відсотки
На думку президента Асоціації виробників молока України Андрія Дикуна, адекватної підтримки з боку держави галузь так і не отримає.
«Ми не довіряємо банківському сектору, адже велика кількість банків закрилася. Крім того, аграрний бізнес не може отримати кредити, оскільки банки вважають це досить ризикованим капіталовкладенням. У роботі з банками виникає три проблеми: вартість кредитних ресурсів, якість застави в аграрному секторі та відсутність довгострокового фінансування», — вважає він.
Аргументацію такого висновку Андрій Дикун опублікував у соцмережах, розклавши трьох проблемних «китів» на складові.
Вартість кредитних ресурсів поки що непідйомна для аграріїв. За всі роки незалежності, на думку керівника асоціації, вони свого часу мали єдину більш-менш нормальну підтримку у вигляді компенсації кредитної ставки.
Адже вкладаючи кредитні кошти, наприклад, у будівництво ферми, підприємець бере на себе великий ризик.
Тільки будучи впевненим, що держава компенсує відсотки по такому кредиту, він ризикне розвиватися.
Застава землі не працює. Всі банки говорять, що коли буде ринок землі, тоді буде і застава. Але з огляду на ситуацію притомного ринку землі найближчі кілька років чекати марно.
«Я не підтримую позицію Прем’єр-міністра, що ринок землі потрібно зробити для фізичних осіб. Бо який банк дасть гроші під купівлю землі фізичній особі? Жоден!» — пояснює він свою позицію.
Бажане і дійсне
Довгострокове фінансування в українських реаліях також найближчим часом не реалізується. За кордоном є уповноважений банк, який має державні гарантії, тому він погоджується на довгострокове фінансування.
Тільки з такими гарантіями фермер зможе будуватися, розвиватися й експортувати продукцію з доданою вартістю.
«Тобто модель для розвитку є, потрібно тільки почати над нею працювати, — вважає Андрій Дикун. — А тепер давайте розглянемо пропозицію Кабміну щодо підтримки аграріїв на 2018 рік:
• 2,3 мільярда гривень виділяють на будівництво тваринницьких ферм. Із них ми витратимо максимум 500 мільйонів. Решта 1,8 мільярда зависнуть.
• 2 мільярди гривень дотацій. Дотації в Україні не працюють, якщо агросектору і дадуть ці гроші, вони знову зависнуть.
• 1 мільярд гривень фермерам. Хто такий фермер? У Європі фермер — це той, хто працює на своїй землі. В Україні — той, хто має статус юридичної особи, фермерське господарство. Фермери, які мають до 100 гектарів, — це чорні фермери, і третина ринку землі перебуває в чорній оренді, де не платиться податок. Агропідприємства платять у середньому від 3 тисяч гривень податкового навантаження на гектар, чорні фермери — 65 гривень.
• 1 мільярд гривень на техніку. У 2017 році давали 500 мільйонів, а вибрали з них лише 100. Ну виберемо цього року 200 мільйонів гривень, а решта, знову ж таки, зависне».
Проекти, які потребують першочергового, на думку експерта, фінансування, — насіннєві заводи, елеватори, молокопереробні заводи, теплиці та овочесховища.
«Окупність цих проектів — не менше десяти років, свідчать практики. І якщо ми звернемось до програми підтримки на наступний рік, де 2,3 мільярда гривень виділяється, то за рік ніхто ферму не збудує, — вважає керівник Асоціації виробників молока. — Це просто нереально, тому ці гроші ніхто не отримає. Краще їх віддати на армію, освіту або на зменшення відсотків у банку, щоб мати можливість нормально працювати».
Страхування як інструмент підтримки агросектору в Україні таким теж поки що не є. Наприклад, у США влада страхує ризики від неврожаю та від біологічної загрози поголів’ю.
Українські ж тваринники ніяк не захищені, скажімо, від африканської чуми свиней, яка зараз лютує в країні, хоч це мало б бути державним інструментом підтримки.
Бо комерційні банки взяти на себе біологічні ризики ні за що не захочуть. Хоч якби була зрозуміла державна компенсація, банки змогли б узяти на себе такий вид страхування.
Компенсація дорівнює корупції
Обговорення теми держпідтримки аграріїв у соцмережах також схиляє до думки: різноманітні дотації та компенсації в українських умовах — це корупційні схеми, котрі тільки породжують нерівність в умовах господарювання.
«Найкращий спосіб підтримки сільського господарства — це рівні пільгові умови оподаткування всіх сільгосппідприємств, — вважає Павло Господарик. — На жаль, держава іде іншим шляхом. Так, фіксований сільгоспподаток (тепер — ЄП4групи) за останні роки збільшили майже в тридцять разів. Знявши спецрежим ПДВ, iз сільського господарства забрали 26 мільярдів гривень. І як насмішку виділили 4 мільярди на дотації, половину з яких віддали кільком олігархам.
Через недоступність легальних кредитів у банках сільгоспвиробники змушені користуватись послугами міняйл, котрі дають позики тільки у валюті під 36 відсотків річних (3 вісотки на місяць). Тоді як банки дають великим компаніям гривневі кредити під 17-24 відсотки річних. Щоб погасити нелегальні кредити, фермери змушені продавати сільгосппродукцію на тіньовому ринку по занижених цінах (60-80 відсотків від цін легального ринку).
Тобто втрачають фермери через це двічі: від продажу продукції за заниженими цінами і від завищених відсотків за кредит. Також значно втрачає бюджет від недоотримання ПДВ через нелегальний продаж сільгосппродукції і на податках від прибутку з банків від недоодержаних відсотків по кредиту».
На сьогодні 15 відсотків ВВП та понад 40 відсотків валютної виручки України приносить аграрний сектор. Із них 65 відсотків забезпечує середній бізнес, 25 — малий та 10 — агрохолдинги.
Але диспропорція у підтримці на користь «своїх» і здирання семи шкур з основних наповнювачів бюджету продовжує підточувати коріння.
ОФІЦІЙНО
Інформацію щодо програм держпідтримки розповсюджуватимуть дорадчі служби
Мінагрополітики хоче відновити співпрацю між міністерством та дорадчими службами з усіх регіонів України.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк зустрівся для цього з керівниками дорадчих служб, експертами-дорадниками, представниками Мінагрополітики.
«Уряд визначив головні напрями державної підтримки АПК на 2018 рік, і сьогодні ми активно працюємо над формуванням порядків використання коштів. Для нас украй важливим є не лише вчасно запустити програми підтримки, а й забезпечити сільгоспвиробникам своєчасне інформування про такі програми, щоб кожен аграрій знав про свої можливості й міг ними скористатися. Тому роль дорадчих служб у цьому процесі — у донесенні потрібної інформації та наданні консультативних послуг безпосереднім учасникам — ми розглядаємо як одну з головних», — зазначив Мартинюк.
На зустрічі детально обговорили програми за проектом держбюджету на 2018 рік. Окремо проаналізували можливості вдосконалення вже існуючих програм і реалізацію нових.
Зокрема, бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників i стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (2 млрд. гривень) планують удосконалити через зміну формули нарахування коштів та обмеження надання підтримки одному виробнику — не більше 150 млн. грн.
Відповідно до програми фінансової підтримки розвитку фермерських господарств i сільської кооперації (1 млрд. гривень) половину від цієї суми надаватимуть через кооперативи для стимулювання розвитку кооперації серед аграріїв.
Ще 50 відсотків отримають сімейні фермери, класичні фермери й ті, хто вперше хоче стати фермером.
Окрім того, додаткова допомога передбачається на нішеві культури, ягідництво, садівництво, овочівництво, тваринництво та біоенергетику.
Також у 2018 році планують запустити програму для покращення генетики у тваринництві (300 млн. гривень), зокрема за трьома головними напрямами: м’ясне скотарство, молочне скотарство та свинарство.
Дорадники звернули увагу на проблеми фінансування своєї служби, її участі в роботі об’єднаних територіальних громад i перепідготовки в аграрних університетах. За результатами засідання Мінагрополітики надішле пропозиції до облдержадміністрацій щодо перегляду фінансування дорадчих служб в Україні.
