Кожну шосту смерть на планеті спричиняє забруднене довкілля — дослідження

Бі-Бі-Сі повідомляє з посиланням на авторів статті, розміщеної в останньому числі медичного журналу «Ланцет», що дев’ять мільйонів передчасних смертей у 2015 році можуть бути пов’язані з забрудненням довкілля.

 

Найбільше таких смертей — у країнах із низьким та середнім рівнем доходів: там їх майже чверть.

 

Найгірша ситуація в цьому плані — у Бангладеші, Сомалі та Республіці Чад. Найкраща — у Брунеї та Швеції.

 

Основний негативний вплив чинить брудне повітря. Воно викликало дві третини усіх смертей від забруднення, кажуть науковці.

 

Більшість таких смертей спричинили неінфекційні хвороби, пов’язані з забрудненням, на ­кшталт інсульту чи раку. 

 

«Забруднення — це значно більше, ніж виклик довкіллю, це глибока і поширена загроза, яка впливає на багато аспектів людського здоров’я», — впевнений автор дослідження, професор Філіп Ландріган із Нью-Йорка.

 

Найбільший фактор ризику — брудне повітря — викликав 6,5 мільйона передчасних смертей, кажуть науковці.

 

Воно впливає на людей як надворі, наприклад через відпрацьовані гази, так і в помешканнях — через спалювання деревини чи вугілля.

 

Наступний фактор ризику — забруднення води, з яким пов’язали 1,8 млн. смертей. При цьому кількість смертельних випадків, пов’язана зі шкідливими умовами праці, становить усього 800 тисяч.

 

А це означає, що в групі ризику — не тільки люди, які працюють у важких умовах, а переважна більшість населення планети.

 

Проблеми забруднення особливо гостро відчувають країни, які проходять фазу бурхливого економічного розвитку, наприклад Індія та Китай.

 

Міністр екології Остап Семерак у липні розповідав, презентуючи новий перелік «Топ-100 основних підприємств-забруднювачів» природного середовища, що в Україні в 2016 році побільшало викидів небезпечних речовин.

 

Його відомство назвало підприємства, які найбільше шкодять природному середовищу в країні.

 

Це «АрселорМіттал Кривий Ріг», Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Бурштинська ТЕЦ, «Азовсталь» i Північний гірничозбагачувальний комбінат.

 

Найбільш небезпечними для людини виявилися Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, тодi як найбезпечнішими є Чернівецька, Закарпатська та Волинська.

 

За словами Семерака, викидів небезпечних речовин побільшало. Якщо в 2015 році від стаціонарних джерел у повітря потрапляло трохи більше 2,8 млн. тонн, то у 2016-му — вже понад 3 млн. тонн викидів.

 

«Найвірогідніше, тенденція до підвищення викидів зумовлена збільшенням кількості підприємств та заміщенням природного газу іншими видами палива», — пояснив пан Семерак.

 

Останнім часом ситуація зі шкідливими атмосферними викидами викликає дедалі більше занепокоєння у всьо­му світі.

 

Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що до 2030 року хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) стане третьою з основних причин передчасної смерті у світі.

 

Цю хворобу зазвичай спричинює куріння, але останні дослідження свідчать: якщо пацієнт не курить, причиною захворювання може бути брудне повітря, зокрема з дизельними вихлопними газами.