Купити демократію: як прокремлівські олігархи у Молдові масово підкупали виборців
«Уявіть собі: Бельгія — країна, менша за Молдову. >>
Підсолодили пігулку: Рада ухвалила медреформу, але не запропоновану Супрун
20.10.2017
Учора парламент ухвалив медреформу. Інші питання, задля яких збиралася акція протесту, — поки що «в процесі». (Фото з сайта pravda.com.)
Третій день протестів під Верховною Радою розпочався у четвер спокійно.
Так само спокійно минула і попередня ніч. На ранок четверга активісти прибирали наметове містечко, обіцяючи безперешкодно пускати до парламенту всіх депутатів, але випускати звідти тільки у випадку результативного голосування.
Передбачалося, що нардепи розглянуть президентський законопроект щодо скасування депутатської недоторканності. Але спочатку — завершать епопею з медичною реформою.
Зустріч, яка не відбулася
Напередодні четверга мала відбутися ще одна подія. Президент Петро Порошенко дав обіцянку зустрітися з народним депутатом від БПП Мустафою Найємом.
Останній дуже наполягав на такому рандеву, кажучи, що має до глави держави «просте питання», а саме те, коли до Ради буде внесено закон про антикорупційний суд.
Проте на зустріч Найєм прийшов не сам, а разом iз групою колег.
«Разом зі мною прийшли Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Юрій Левченко та Юрій Дерев’янко. Президент вирішив, що він хоче зустрітися тільки з частиною нашої групи (крім Левченка та Дерев’янка), що для нас є неприйнятним», — повідомив Найєм пізніше.
І додав: «Президенту вже відомо, з якою метою ми приходили. Минуло понад півтори доби з початку акції під Верховною Радою. На даний момент є розуміння, як будуть виконуватися дві з трьох наших вимог — парламент проголосує за законопроекти про недоторканність і розглядатиме закони про виборчу систему. Але до сих пір немає жодної відповіді щодо третьої вимоги — закону про антикорупційний суд. Зараз це прерогатива Президента — м’яч повністю на його полі.
У парламенті зареєстрований відповідний законопроект iз позитивним висновком Венеціанської комісії, в якому підкреслюється, що цей закон повинен внести Президент. Тим часом глава держави намагається зняти з себе відповідальність і непублічно, через різних представників, пропонує парламенту створити робочу групу, яка, як підказує досвід, затягне прийняття рішення на невизначений час», — зазначив Найєм.
Але правда полягає також й у тому, що депутати також не квапляться виконувати свої обов’язки. Навіть тоді, коли «м’яч» — цілковито на їхньому «полі».
Йдеться про тотальну відсутність нардепів на робочих місцях. Яка, до речі, перешкодила напередодні (й у вівторок, й у середу) зайнятися суспільно корисним ділом.
Бо майдани майданами, а натискати на кнопки у Раді хтось мусить також. Саме задля цього привілейовану групу у складі 450 осіб до парламенту й делегував виборець.
Медреформа: хепі-енд?
У середу парламент мав зайнятися багатостраждальною медичною реформою. Але порівняно з вівторком тенденція щодо голосування не покращилася — епопея з майже 900 поправками до медичної реформи тривала у пустому сесійному залі.
Під час розгляду більшість поправок отримували по 20-30 голосів. Але причиною провального голосування стали не власні позиції депутатів, а їх відсутність на роботi.
У підсумку в середу було розглянуто 788 iз 893 поправок.
Таким чином, розгляд законопроекту №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» суттєво затягувався.
Втім в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун наголошувала, що ці майже 900 поправок змінюють законопроект і нівелюють саму суть медичної реформи.
Хоча, як уже зазначалося, більшість iз цих поправок була просто провалена. А учора зранку Верховна Рада таки спромоглася ухвалити у другому читанні закон про медичну реформу.
За відповідне рішення проголосувало 240 депутатів. Перед самим голосуванням сесійна зала фактично повернула закон до того вигляду, в якому його пропонував ухвалити комітет.
За три дні розгляду поправок із закону були вилучено чимало норм, на яких наполягав уряд і комітет. Всі ці норми Рада пакетом проголосувала перед ухваленням закону.
Зокрема, були вилучені положення про запровадження міжнародних настанов (протоколів лікування) шляхом визнання їхніх джерел. Натомість пропонувалися різні варіанти адаптації їх національними структурами (Академія наук, профільні асоціації).
Також виключено можливість фінансування первинної ланки через механізм субвенції.
Як пояснила Уляна Супрун, «передача бюджетів на первинну допомогу через механізм субвенції місцевим органам самоврядування повністю розриває систему охорони здоров’я на дві частини.
Держава отримує обов’язки лікувати складні захворювання, але повністю втрачає механізми впливу на найважливішу медичну ланку — первинну, де їх можна попереджати. Це унеможливлює створення нової потужної служби сімейних лікарів».
Нарешті, з законопроекту вилучено поняття про співоплату за медичні послуги. Передбачаються тільки послуги, які держава покриває на 100% (зелений список), і послуги, які пацієнт оплачує повністю (червоний список).
З приводу подібної правки Уляна Супрун зазначила наступне: «Легальні співоплати є важливим соціальним інструментом заміни хабарів у лікарнях і перебудови відносин між пацієнтом та системою.
Скасування в законопроекті співоплат суттєво загальмує зміни в лікарнях та поставить усі комунальні та державні заклади в конкурентно невигідні умови стосовно приватних».
Справа про недоторканність
Що ж стосується акції протесту під стінами парламенту, то у четвер зранку під куполом знову заговорили про створення «робочої групи», яка б опрацювала всі вимоги мітингувальників. Ідею озвучила депутатка Ірина Луценко.
«Ми закликаємо створити робочу групу як по виборчому законодавству, так і щодо концепції антикорупційного закону, який Президент нанизає відповідними нормами», — сказала вона.
«Антикорупційний закон працюватиме роки. Такі закони не пишуться на Майданах. Такі закони не пишуться через тиск і кровопролиття», — заявила Луценко. «Сідаймо, напрацьовуймо концепт. За Президентом не заіржавіє», — додала Ірина Луценко.
Говорячи про відмову від норми про депутатську недоторканність, спікер ВР Андрій Парубій запевняв колег, що розгляд цього питання не забариться.
«Попередньо, за моїм розрахунком, о 12:30 ми зможемо увійти в два законопроекти про скасування депутатської недоторканності — депутатський та законопроект, внесений Президентом України і визначений як невідкладний.
Ми сьогодні по них обох матимемо змогу прийняти рішення і відправити їх у Конституційний Суд», — сказав Парубій.
Він додав: переконаний, що «для цього є політична воля». «Думаю, що ми сьогодні можемо дати не просто позитивний результат, а дуже високий результат, близький до 300 голосів. Розгляд відбуватиметься за повною процедурою», — сказав Парубій.
І дiйсно, Верховна Рада проголосувала за внесення до порядку денного та направлення до КС обох законопроектiв щодо скасування депутатської недоторканностi. За президентський проект проголосували 336 нардепiв, за депутатський — 328.
Тим часом представник глави держави у Верховній Раді Ірина Луценко пояснила, чому Президент пропонує скасувати депутатський імунітет iз 1 січня 2020 року.
«Ви прекрасно знаєте, по якій процедурі в нас відбувається внесення змін до Конституції. Сьогодні ми голосуємо на першому рівні — це внесення в порядок денний і відправлення в Конституційний Суд для висновку. Це забере певний період часу — і ми отримаємо цей висновок. Наступний крок після висновку Конституційного Суду — це голосування в другому читанні, яке має відбуватися на наступній сесії», — сказала Луценко.
Іншими словами, навіть за найсприятливiших обставин друге голосування за законопроект буде орієнтовно через рік. n
